Парламентська хроніка
Ранкове засідання 11 квітня
Верховна Рада розглянула блок питань правової політики. Серед них — проект нової редакції закону про Конституційний Суд України у другому читанні, до якого надійшло понад 900 поправок від народних депутатів.
Законопроект розглядали за повною процедурою. Він є одним із завершальних етапів у ході судової реформи. Його мета — врегулювання на законодавчому рівні правовідносин щодо порядку організації та діяльності Конституційного Суду України, статусу суддів КС, підстав і порядку звернення до суду, процедури розгляду ним справ і виконання рішень суду, а також ефективне функціонування інституту конституційної скарги.
Як зауважив голова Комітету з питань правової політики Руслан Князевич, законопроект підготовлено із залученням широкого кола експертів, враховано найкращий досвід конституційних судів Європи та світу. Особливу увагу приділено забезпеченню незалежності суду та запровадженню інституту конституційної скарги.
Законопроектом передбачено нову організаційну структуру суду, а саме: велика палата у складі усіх суддів Конституційного Суду України, яка вирішує питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями. Два сенати суду, кожен у складі дев’яти суддів, розглядають питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи. Сенат суду діє як Конституційний Суд України; ухвали Сенату суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами є остаточними. Шість колегій суддів, кожна у складі трьох суддів.
До повноважень колегії суддів Конституційного Суду України належить вирішення процесуальних питань. Новелою законопроекту є запровадження інституту конституційної скарги. Ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, постановлена трьома суддями колегії суддів Конституційного Суду України, є остаточною. Згідно із законопроектом під час розгляду конституційної скарги Конституційний Суд України може видати забезпечувальний наказ, який є новим інститутом вжиття заходів захисту прав людини у виняткових випадках. Тобто кожен громадянин, який отримав судове рішення по конкретній справі, зможе звернутися із конституційною скаргою до Конституційного Суду.
Під час обговорення та голосування за поправки народні депутати висловили багато зауважень та пропозицій. Зокрема, наголошували на потребі фінансувати КС окремим рядком у держбюджеті, щоб не застосовувати фінансовий тиск на КС з боку влади, Кабінету Міністрів. Таку поправку вніс Сергій Власенко. Натомість голова комітету Руслан Князевич зауважив, що цю поправку комітет не врахував, бо вважає, що це не предмет цього закону. Найближчим часом парламент ухвалить окремий закон — зміни до Бюджетного кодексу, у яких буде виписано фінансування КС окремим рядком. Дискусійним було також питання про допуск ЗМІ на засідання КС, чи зможуть журналісти бути присутніми під час всіх засідань суду. Суддям КС пропонують встановити дуже високі зарплати та пенсії — це також викликало багато запитань. Чимало зауважень було висловлено і до вимог та критеріїв до кандидатів на посади суддів КС. Зокрема, щодо норми, за якою суддею КС не може бути особа, яка бере участь у політичній діяльності. Пропонується у законопроекті обмежити, що суддя КС навіть після своєї відставки не може два роки брати участь у політичній діяльності.
Новацією законопроекту також є формування складу Конституційного Суду на конкурсних засадах, для чого буде створено конкурсні комісії. Всі три суб’єкти призначення суддів — Президент України, Верховна Рада та Кабінет Міністрів — висувають не менше трьох кандидатів, а потім Верховна Рада визначатиметься рейтинговим голосуванням щодо кожної кандидатури. Також виписано питання недоторканності суддів КС — їх може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише за рішенням КС. Водночас із повноважень КС прибрано функцію тлумачення законів — це залишається у повноваженні Верховного Суду.
Під час обговорення законопроекту про Конституційний Суд України у другому читанні народні депутати запропонували низку поправок, які стосувалися зарплати суддів та їх матеріального забезпечення. Адже йдеться про величезні кошти.
Народний депутат Юрій Одарченко стверджував, що зарплата судді КС у 180 тисяч гривень та голови суду — 240 тисяч, як пропонується у законопроекті, то вже занадто багато. А пенсія у суддів у відставці — 80 відсотків від його зарплати. Депутат запропонував прирівняти зарплату судді КС до зарплати народного депутата України. «У багатьох Європейських країнах, Польщі, Литві, Латвії, Молдові зарплати у суддів КС не вище 120 тисяч гривень», — додав народний депутат Сергій Каплін. Дмитро Добродомов запропонував зменшити розмір зарплат і доплат до 5 відсотків від окладу, однак це не було проголосовано, тоді як у законопроекті пропонуються доплати до 40 відсотків. А Сергій Власенко додав: «Суддя, звичайно, має отримувати гідну зарплату, але коли вчитель і лікар отримують 3600 гривень, треба припинити цю практику, коли керівники державних підприємств чи інших структур самі собі виписують зарплати в мільйон гривень. Це пряники для суддів КС, щоб вони мовчали». Ігор Алексєєв відзначив, що нині зарплата у судді Конституційного Суду — 75 прожиткових мінімумів, тобто 120 тисяч гривень. «Ті ініціативи, які пропонуються, є абсолютно не прийнятними», — сказав депутат.
Віктор Пинзеник висловив думку, що цей закон передбачає розміри зарплати, які не допустимі ані з економічної, ані з моральної точки зору. Він нагадав, що в першому читанні було прийнято зарплату для суддів КС у розмірі 400 тисяч гривень. До другого читання розмір посадового окладу знизили, але з усіма доплатами та надбавками вийде понад 300 тисяч гривень. Окрім того, судді ще отримуватимуть допомогу на оздоровлення, ідучи у відпустку, у розмірі одного посадового окладу. А пенсія у судді КС з урахуванням всіх виплат буде аж 230 тисяч гривень. Пинзеник запропонував встановити суддям КС зарплату в фіксованому розмірі без будь-яких доплат, а пенсію — за єдиним пенсійним законом, як і решті громадян.
Андрій Помазанов звернув увагу на те, що законом пропонується ще додаткових 15 днів до відпустки. Він запропонував надати судді таке право лише через п’ять років роботи на посаді судді КС, а також позбавити його права на службове авто та квартиру. Ця поправка також не пройшла. Голова комітету Руслан Князевич пояснив: якщо не надати судді службову квартиру та авто, то він за законом претендуватиме на компенсацію від держави за винайм житла чи використання власного авто. «Якщо додати всі кошти, які отримає суддя КС за рік, то це вийде 3,6 мільйона гривень. За такі кошти можна купити квартиру», — додав Віктор Пинзеник.
Однак жодна із поправок депутатів щодо зменшення зарплат суддів КС та інших компенсацій не пройшла.
Олег Ляшко закликав припинити процедуру обговорення законопроекту, і щоб не втратити день, розглянути його за скороченою процедурою та перейти до розгляду інших принципових і нагальних питань.
На вечірньому пленарному засіданні депутати продовжили розгляд законопроекту про Конституційний Суд у другому читанні.
Депутати вітали з днем народження Сергія Березенка та Андрія Вадатурського.
Ірина Сисоєнко, Ірина Суслова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
