Вечірнє засідання

11 квітня

Депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту закону про Конституційний Суд України (№ 5336-1) та голосування за підтвердження поданих поправок, яких надійшло майже тисяча. На трибуні — голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.

Більшість поправок внесли депутати з опозиційних фракцій та позафракційні, вони стосувалися посилення незалежності суду та уникнення корупційних ризиків. Зокрема, Сергій Власенко пропонував, щоб Науково-консультативна рада суду працювала на громадських засадах і не потребувала додаткового фінансування. Юрій Одарченко хотів зберегти у законі оприлюднення на сайті Конституційного Суду текстів конституційних подань та звернень, а також повних матеріалів всіх розглянутих справ. Поправка Дмитра Добродомова також стосувалася відкритості роботи суду — щоб повідомлення про порядок денний пленарних засідань оприлюднювався не пізніше як за два дні до їх проведення. Юрій Левченко пропонував зберегти введення Конституційним Судом реєстру законів та їх частин, визнаних неконституційними, також рішень КСУ, і публікувати цю інформацію на сайті суду. У свою чергу, доповідач Руслан Князевич висловив думку профільного комітету — що немає потреби вести паралельний реєстр Законів України. Такий реєстр є на сайті Верховної Ради, який є еталонним для тексту законів. «Запровадивши ще один реєстр, породимо законодавчу плутатину», — вважає голова комітету.

Поправка Ігоря Алексєєва стосувалася виключення положень щодо гарантій фінансової незалежності суду. У редакції першого читання законопроекту пропонувалося, що обсяги видатків на фінансування діяльності суду в наступному році не можуть бути меншими за обсяг видатків у попередньому фінансовому році. Депутат запропонував, щоб Конституційний Суд як головний розпорядник бюджетних коштів самостійно формував бюджетні запити на кожний окремий рік.

Однак під час голосування жодна поправка не була підтримана. Не голосували фракції «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальної партії. Не пройшла і пропозиція відправити законопроект на повторне друге читання. Тож за результатами голосування законопроект відхилено.

КОМЕНТАР

Артур ГЕРАСИМОВ, голова фракції партії «Блок Петра Порошенка»:

— На превеликий жаль, фракції «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальної партії виступили проти публічного та прозорого перезавантаження Конституційного Суду. Вони зробили все можливе для відхилення законопроекту, який давав змогу публічно та прозоро перезавантажити Конституційний Суд і надати всім громадянам змогу звертатися до цієї установи у разі порушення їхніх прав у судах різних інстанцій. Відмова цих фракцій доопрацювати проект закону про Конституційний Суд України є політичною позицією збереження старого Конституційного Суду, який допоміг Віктору Януковичу узурпувати владу. Отже, це були не професійні зауваження, а політична позиція. Вважаю, що це нечесно — на словах вимагати проведення судової реформи, а своїми справами робити все для збереження старої системи.

Сергій ВЛАСЕНКО, голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування:

— Законопроект про Конституційний Суд є надзвичайно важливим. Але ідеологія, яка закладається в нього, є абсолютно неправильною, нереформаторською і некоректною: законопроектом не вирішується основний виклик, який стоїть сьогодні перед судом. Наразі рівень довіри до Конституційного Суду -нульовий. Саме тому відновлення довіри до суду, створення органу конституційної юрисдикції, який би зміг стати арбітром у питанні застосування та тлумачення Конституції України, у питаннях конституційності тих чи інших законів, є найголовнішим питанням, яке стоїть перед цим законопроектом та перед українською державою. На жаль, цей документ ще більше затягує наявний вузол суперечностей.

Ірина ГЕРАЩЕНКО, Перший заступник Голови Верховної Ради України (із сторінки у Фейсбуці):

— 910 поправок, тактика затягування і потім — провал голосування за ключову реформу Конституційного Суду, навіть відмова відправити законопроект на повторне друге читання і підчистити його в комітеті. Результат -прості громадяни й далі не мають права звертатися до Конституційного Суду, сам суд залишається нереформованим, прийняття закону відтерміновується на кілька місяців. Законопроект, підготовлений до другого читання, був не ідеальний — і тому оптимальний варіант було відправити його на повторне друге читання. Але ж кого цікавлять відповідальні рішення?

Олександра КУЧЕРЯВА.