Парламентська хроніка
Ранкове засідання 12 квітня
Верховна Рада ратифікувала Фінансову угоду (проект «Міський громадський транспорт України») між Україною та Європейським інвестиційним банком.
Ратифікація угоди надасть можливість оновити парк автобусів, трамваїв, тролейбусів, вагонів метрополітену, збудувати або реконструювати трамвайні та тролейбусні лінії тощо. Загальна вартість проекту «Міський громадський транспорт України», відповідно до Фінансово-економічного обґрунтування до проекту, становить орієнтовно 400 млн. євро.
Віктор Балога, Микола Лаврик.
Іван Спориш, Микола Величкович.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Фінансування проекту планується здійснити за рахунок залучених кредитних коштів Європейського інвестиційного банку під державні гарантії в обсязі 200 млн. євро, строком до 22 років з пільговим періодом до п’яти років. Джерелом співфінансування проекту будуть залучені кошти Європейського банку реконструкції та розвитку та/або кошти місцевих бюджетів, кінцевих бенефіціарів.
Фінансування проекту Європейським інвестиційним банком планується здійснити 15-ма траншами, протягом п’яти років, зокрема: 2017 — 20,4 млн. євро; 2018 — 51 млн. євро; 2019 — 49,6 млн. євро; 2020 — 50 млн. євро; 2021 — 29 млн. євро.
Парламентарії також обговорили блок питань молодіжної політики та спорту, який назвали дуже важливим, тим більше, з огляду на нещодавні події у Чернігові. Цю тему на початку ранкового засідання, зокрема, порушили Павло Унгурян («Народний фронт») та Анна Романова («Самопоміч»). У відповідь Голова Верховної Ради Андрій Парубій зауважив, що бачив це жахливе відео: «Я глибоко переконаний, що держава повинна робити ефективні дієві заходи, щоб молодь була залучена до виховання, в тому числі й спортивного. Я цілковито підтримую, що ми сьогодні маємо прийняти той блок законів, який запропонований Комітетом з питань молоді і спорту, і прошу всіх максимально мобілізуватися для його прийняття».
Так, у першому читанні депутати ухвалили зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо визнання національних видів спорту. «За» проголосували 229 обранців.
В цілому сесія підтримала проект закону про внесення змін до статті 90 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування сфери фізичної культури і спорту).
Після перерви Верховна Рада заслухала голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитра Вовка.
Протягом двадцяти хвилин він звітував про роботу комісії за 2016 рік за чотирма головними напрямами: прозорість в організації роботи комісії та впровадженні закону про регулятора, які кроки зроблено назустріч споживачам, які успіхи та пріоритети в реформуванні сектору. Виступ голови НКРЕКП супроводжувався відеороликами. Підсумовуючи слова Д. Вовка, можна зауважити, що комісія діяла винятково на вимогу законодавства, Коаліційної угоди та рішень Кабінету Міністрів, у тому числі й уряду Яценюка. Депутати охарактеризували виступ коротко: «Брехня на брехні».
Водночас, відповідаючи на запитання народних обранців, зокрема, чому газорозподільні системи й досі перебувають у руках олігархів, чому рішення про запровадження абонплати ухвалювалося без погодження з громадськістю, і чи не вважає голова за потрібне піти добровільно у відставку, Д. Вовк наголосив, що питання власності не належить до предметів відання комісії. А методику встановлення абонплати комісія розробляла на виконання закону про ринок природного газу, ухваленого парламентом. Щодо своєї відставки, то Д. Вовк заявив, що вона вже затверджена відповідно до закону та указу Президента. «Я знаю, що звільнений відповідно до указу Президента», — сказав він. Щоправда, як наголосили згодом депутати, указ дає пану Вовку «індульгенцію» на 18 місяців.
Сергій Соболєв («Батьківщина») поцікавився, як НКРЕКП можна назвати незалежним регулятором, якщо схема «Роттердам+» дала можливість Ахметову, за оцінками експертів, збагатитися від 10 до 12 млрд. грн. Ця схема дала змогу завозити з ОРДЛО вугілля, яке позиціонувалось як імпортне. У відповідь голова НКРЕКП зауважив, що «Роттердам+» не застосовувався минулого року і цього. «Використовується лише індекс, який зменшений для врахування якості вугілля в Україні», — сказав він. Голова комісії вважає також, що НКРЕКП працює незалежно. «Проте депутати й досі не ухвалили рішення щодо фінансової незалежності регулятора. Якщо будуть прийняті зміни до Бюджетного кодексу, повна незалежність буде забезпечена», — сказав він.
Водночас Вікторія Войціцька («Самопоміч») поцікавилась, як незалежний регулятор може ухвалювати рішення на користь не споживачів, а олігархів. Як приклад вона повідомила, що з першого квітня компанія ДТЕК Ахметова розпочала експорт електроенергії до Молдови, причому за нижчими цінами, ніж вона продається населенню. «Тобто ніякої кризи у нас немає?» -поцікавилася вона. В. Войціцька закликала Д. Вовка не ховатися за «індульгенцією», а написати заяву про звільнення.
Максим Бурбак («Народний фронт») запропонував наступного пленарного тижня розглянути законопроект (реєстр. № 6073), який, за його словами, дозволить замінити всіх членів комісії для того, «щоб вони були відповідальними».
Сергій Соболєв («Батьківщина») також закликав підтримати законопроект, щоправда, альтернативний (реєстр. № 6073-1), який визначає порядок призначення членів НКРЕКП через незалежну комісію, які потім затверджує парламент.
Водночас позафракційний Михайло Головко торкнувся питання діяльності уряду. За його словами, справжні його досягнення — все більше затягування зашморгу і втягування української держави в ще більшу фінансову кабалу . «Підписання угоди з МВФ — це практично капітуляція і здача національних інтересів, доведення до астрономічного розміру боргу нашої держави», — сказав він.
«Сьогодні він становить понад 90% від ВВП — це 2,2 триліона грн. На кожного українця це понад 500 тис. грн., і цей борг дедалі зростає. Про який розвиток економіки, про які досягнення може йтися, якщо Україна лише займається обслуговуванням боргів. Щоб реально підняти економіку, потрібно переглянути стратегію розвитку країни», — заявив М. Головко.
Дві фракції — «Опозиційний блок» та група «Партія «Відродження» — зажадали оголошення перерви, проте згодилися замінити її виголошенням заяви. Із нею виступив представник Опозиційного блоку Нестор Шуфрич. Він обурився, що парламент не працюватиме протягом наступних чотирьох тижнів і назвав цю перерву в роботі «черговими канікулами». У відповідь Голова Верховної Ради Андрій Парубій зауважив: «У роботі парламенту перерви немає. Є робота в комітетах і округах. А хто планує робити собі канікули, хай звітує перед виборцями за таку свою позицію». Водночас він додав: коли Регламентний комітет планував план на сесію, він враховував участь української делегації в роботі ПАРЄ, яка братиме участь в міжнародних засіданнях.
«Парламент працює ефективно і дієво», — наголосив Голова Верховної Ради і нагадав, як свого часу одна з парламентських фракцій (Партія регіонів) блокувала роботу парламенту з кульками «НАТО — ні!». «Тепер ці люди будуть виховувати і розповідати, як має працювати парламент. Не дамо дискредитувати український парламент», — наголосив він.
