Під таким гаслом започатковано акцію, до якої долучилися Львів, Донецьк, Одеса, Київ... Мета ініціативи — зупинити спекуляції політиків на мовному питанні та не роздмухувати полум’я ненависті між людьми
Львів заговорив російською...
Ідея заговорити російською мовою у Львові народилася після звернення інтелігенції до нової влади. Авторитетні жителі міста, серед яких лауреати Шевченківської премії, політв’язні, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича, колишній міністр освіти та відомі інтелектуали, попросили політиків і чиновників не спекулювати на мовному питанні.
Реакція на останні події виявилася дещо спонтанною, як буває завжди, коли якесь починання народжується з низів. Спочатку видавництво «Старого лева», яке 11 років видавало книжки тільки українською, зголосилося видати російською одеську письменницю. Згодом у соціальних мережах запропонували один день у Львові розмовляти російською. Так галичани вирішили упередити можливе полювання на відьом і підтримати Схід та Південь України. Акція отримала назву «Мова не про язик».
Очевидно, що навіть Львів уже дійняли штучним спекулюванням на мовному питанні деякі не інтелігентні політики. Це питання штучно роздмухували впродовж останніх двох десятиліть, особливо напередодні виборів. І з перших днів після зміни владної команди в грамофон знову хочуть поставити стару платівку.
Чи є проблема у Львові з російською мовою? Якось мені довелося керувати практикою чотирьох студенток із Запоріжжя. Ми вирішили провести простий експеримент. Відправили дівчат у центр міста і вони російською мовою розпитували, як пройти на вулицю Леніна. Більшість відразу переходила на російську. Терпляче пояснювали, що у Львові нема вулиці Леніна, тепер це Личаківська. Дехто навіть погодився показати дівчатам, як туди дістатися. Студентки повернулися в Запоріжжя й довго розповідали про свої львівські пригоди. Вони, розмовляючи в «бандерівському місті» російською, не відчули жодної агресії.
Так, галичани спочатку спілкуються українською, але потім запитують: ви розумієте? Якщо — ні, переходять на російську. Така практика життя. Мовним питанням часто спекулювали. Деколи доходило до абсурду. В Трускавці бізнесмен, який називав себе націоналістом і на переговори до Росії хотів їхати з перекладачем, несподівано у своєму готелі змусив говорити російською навіть прибиральниць. Ось так — гроші не пахнуть. Навіть до українців обслуговуючий персонал звертався російською.
Але нерозумні кроки окремих політиків не зможуть роздмухати полум’я ненависті й зіштовхувати різні регіони України.
«Відстежуючи динаміку останніх суспільних настроїв, мушу відзначити, що різке звинувачення жителів Західної України у фашизмі є проявом сепаратизму і загострення конфліктів, що негативно впливає на пошуки порозуміння серед українського народу. Ми не фашисти і не нацисти, в чому хочуть певні сили сьогодні залякати жителів Сходу і Півдня нашої Держави! — це слова православного єпископа Львівського і Галицького Філарета. — Останні події у Києві, смерть наших співгромадян мають раз і назавжди навчити нас бути свідомими і не бути сліпими».
Багато того негативного, що ми сьогодні бачимо, прийшло до нас з тоталітарного минулого, чого ми ніяк не можемо позбутися.
Навіщо пояснювати, чому народ масово їхав на Майдан. Простіше, як у старі часи, навішати ярлик — бандерівці й фашисти. Тоді нічого не треба пояснювати.
«В Україні нема фашизму» — це вже слова першого Президента України, колишнього ідеолога Компартії Леоніда Кравчука. Але колишня влада на цьому часто спекулювала, щоб протиставити різні за ментальністю регіони.
Галичина вже була у Європі, а радянська влада прийшла пізно і довго не затрималася, тож старше покоління ще не забуло, що таке жити в іншому суспільстві. І тому дух свободи тут ніколи не вмирав.
Богдан КУШНІР.
Дослівно
Андрій Садовий (на знімку), міський голова Львова: «Львів відкритий для світу. Львов открыт для мира. Це наша принципова позиція. Всі рішення в державі треба приймати своєчасно. Зерно треба кидати в прогріту землю, а не на скроплений кров’ю асфальт. Сьогодні, як ніколи, нам потрібна єдність в Україні. Ми маємо бути разом. І ми чекаємо мудрості від наших політиків, бо ми часто бачимо глупоту. Коли сьогодні гідра корупції здавлює державу, треба думати, щоб люди були разом. І я надіюся, що політики мене сьогодні почують і більше глупоти не буде, хоча б у цей політично складний період. Якщо мені телефонують російські журналісти, я спілкуюся з ними російською мовою, щоб бути зрозумілим для росіян. Це наші сусіди і вони завжди будуть нашими сусідами. Я гордий за тих, хто сьогодні в Одесі, Донецьку спілкується українською мовою, хоча це не їх рідна мова. Я поважаю львів’ян, які сьогодні спілкуються російською на знак солідарності. Треба поважати один одного і давати політикам розуміння, щоб вони нас не баламутили і не роз’єднували».
СТАТТЯ 10 КОНСТИТУЦІЇ
Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
На знімку: Львів: учасники акції.
...А Донецьк — українською
Менеджер проектів Донецької обласної організації Комітету виборців України Надія Пашкова (на знімку) каже, що перейти на українську її підштовхнуло те, що політики дуже спекулюють на мовному питанні, просто нереальне протистояння. «Ще одна причина: я багато подорожую, і коли відповідала іноземцям, що я українка, але розмовляю російською, — якийсь ступор виникав. Тому одного дня просто взяла й почала говорити». Надія додає, що труднощів у спілкуванні в закладах сервісу, транспорті, з друзями практично не відчуває: «Якщо не розуміють — вільно переходжу на російську».
Цього разу політичне протистояння останніх місяців спонукало мешканців Сходу України до проявів солідарності з мешканцями Західної України.
Заклик спілкуватися 26 лютого українською мовою на роботі та в побуті поширили в соціальних мережах мешканці Донецька. Пропозицію підтримали громадські діячі, науковці, журналісти, представники бізнесу. Такий крок — відповідь на ініціативу львів’ян, які на знак солідарності з мешканцями Сходу та Півдня України вирішили розмовляти протягом дня російською. Ідея з’явилася після скасування Верховною Радою України «мовного» закону і взаємних звинувачень політиків після цього кроку.
«Значення російської мови в наших регіонах перебільшено, бо досить від’їхати від будь-якого великого міста бодай на 5 кілометрів, як ви почуєте українську мову. В наших областях села, маленькі міста розмовляють українською. Не літературною українською, з використанням російських слів, але чи немає впливу на українську мову в селах Західної України з боку мов інших держав? І все це — нормально», — йдеться у зверненні, що його поширили донеччани.
«Наша мета — показати всій країні і, насамперед, політикам, що ми не допустимо політичних ігрищ на тлі сумних і тяжких днів нашої історії. Ми доведемо, що народ України, незалежно від мови та національності, від міста прописки — то є вільні, дружні люди, які «не поведуться» на політичні забавки. Ми доведемо, що ані Схід, ані Захід не розколе жоден політик. Ніхто не зможе маніпулювати народом України! Лицарство і честь — то є наш з вами щит від гнилої політичної системи. Схід та Захід тримають цей щит разом. Ми почнемо слухати і спілкуватися один з одним, незалежно від політиків!», — закликали активісти.
Секретар Донецької міської ради Сергій Богачов (на знімку) оприлюднив на своїй сторінці у Facebook звернення, в якому подякував мешканцям Львова, які виступили проти спекуляцій навколо мовного питання. «У свою чергу, на знак солідарності я сьогодні буду спілкуватися українською», — написав секретар міськради.
«Оскільки сьогодні Схід України має нагоду підтримати ініціативу львів’ян та спілкуватися українською, я спробую почати з себе. Моя українська геть недосконала, тож перепрошую за помилки, якщо будуть, звісно», — зазначила у Facebook Наталя Ємченко, директор із комунікацій компанії СКМ Ріната Ахметова.
Ліна КУЩ.
