Учасники АТО, активісти та представники влади спільно розробили рекомендації до міської Комплексної програми підтримки учасників АТО з Кропивницького. Презентували їх під час засідання круглого столу, організованого громадською організацією «Спільна дія» та відділом соціальної підтримки населення міської ради Кропивницького за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Модератори круглого столу заступник міського голови Наталія Дзюба і керівник ГО «Спільна дія» Ірина Малик.
Фото
офіційного сайту міської ради Кропивницького.
Начальник відділу соціальної підтримки населення міської ради Юлія Вовк представила на розгляд громадськості інформацію про виконання відповідної міської програми за 2016 рік. Програма передбачає комплекс заходів, що здійснюються на місцевому рівні з метою фінансової, соціальної, психологічної підтримки учасників АТО та членів їх сімей, сприяння розв’язанню їхніх соціально-побутових проблем.
Представники ГО «Спільна дія» надали результати комплексного дослідження «Соціально-економічне становище родин демобілізованих учасників АТО, які проживають в м. Кропивницькому Кіровоградської області». Дослідження здіснювали в листопаді 2016 — січні 2017 років і передбачало воно анкетування 200 учасників АТО та проведення фокус-групи за їхньою участю. Сім блоків питань анкети стосувалися забезпечення прав учасників АТО, рівня надання їм пільг, медичної допомоги та оздоровлення, сприяння у працевлаштуванні, визначення першочергових проблем тощо.
Аналіз відповідей виявив нагальну необхідність створення єдиного міського центру, де можна було б отримати вичерпну інформацію про права та пільги, визначені як чинним законодавством України, так і рішеннями органів місцевого самоврядування. За створення такого центру висловилися 96 відсотків опитаних.
Найбільша проблема, яка хвилює респондентів, — вирішення житлових питань (52,5 відсотка), отримання земельних ділянок для будівництва (51), надання якісної медичної допомоги (37), бюрократія чиновників (30,5), юридична допомога (17,5), безробіття (16), психологічна допомога (15,5), отримання статусу учасника бойо-вих дій (12), відсутність комплексної роботи з учасниками АТО (11,5).
В анкеті також було питання щодо громадської активності демобілізованих учасників АТО. Готовність об’єднуватися у громадські формування висловили 88 відсотків опитаних, а 74 — підтвердили готовність особисто брати участь в їх діяльності: від готовності звертатися із заявами до інстанцій усіх рівнів (41 відсоток) до висунення кандидатом у депутати місцевих рад і Верховної Ради України (6,5). Готовність до радикальних протестних дій висловив лише один відсоток опитаних.
За результатами моніторингового дослідження робоча група за участі громадських організацій учасників АТО, волонтерів, представників органів місцевого самоврядування та ЗМІ розробила рекомендації щодо поліпшення відповідної роботи та співпраці учасників бойових дій з органами місцевого самоврядування, які були озвучені під час засідання круглого столу. Серед основних — створення «єдиного» кабінету з роботи з учасниками АТО; розробка покрокових інструкцій щодо отримання пільг учасниками АТО та родинами загиблих, створення на сайті міської ради окремої рубрики «Для учасників бойових дій»; розробка положення про соціальне замовлення; залучення волонтерів та громадських організацій учасників АТО до позакласної роботи у школах тощо. І навіть створення для учасників АТО та їхніх родин умов для занять спортом на базі спортивних шкіл та започаткування для них спартакіади.
Петро МЕЛЬНИК.
Кропивницький.
