Депутати двох сільрад на Вінниччині -- Маньківської та Красносільської, а також мешканці названих населених пунктів на загальних зборах стали на захист честі земляка -- люди не вірять, що колишній учитель Юрій Барашенко міг вчинити самогубство. У Маньківці зібрали дві тисячі підписів під зверненням до Генпрокурора України і Головного військового прокурора з вимогою взяти під свій контроль розслідування загибелі офіцера. Ще одне звернення спрямували народному депутату України від їхнього округу Миколі Кучеру.
На знімку:
командир роти капітан Юрій Барашенко
загинув 3 серпня 2016-го
Інформація до роздумів
П'ять куль(!) влучили в голову командира роти Юрія Барашенка з 59-го мотопіхотного батальйону. Його загибель пояснюють самогубством. Судмедексперт записав, що не виключає цього. Земляки в таке не вірять.
"Батька не стало через 15 хвилин після нашої розмови"
Юрій Барашенко загинув 3 серпня 2016-го. Було йому 50. Служив у 59-му мотопіхотному батальйоні командиром роти. Мобілізували у званні старшого лейтенанта. За рік служби підвищили до капітана. Мав грамоти, подяки, нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни". До мобілізації вчителював у школі села Красносілка Бершадського району. Проживав у сусідній Маньківці того ж району. Як кажуть земляки, у нього був міцний тил. Дружна сім'я. Разом із дружиною виховали двох дітей, дочекалися внука. Дякувати долі, у Юрія ще живі батьки.
6 серпня 2016-го Юрій Барашенко мав бути вдома, бо це -- день народження його дружини. Він пообіцяв, що обов'язково буде. Саме цього дня Юрія поховали.
Донька Юрія Барашенка пані Вікторія розповіла, що за 15 хвилин до загибелі батька розмовляла з ним по телефону.
-- Він розпитував про наші справи, нагадала, що через два дні, 6 серпня, у мами день народження, -- каже вона. -- Тато мало не образився за це, бо ж пам'ятає. Пообіцяв обов'язково бути цього дня разом з нами. Казав, що питання про відпустку вже вирішено. Більше часу на розмову не залишалося -- поспішав у штаб. Домовилися, що передзвонить пізніше. Ми ще мали з ним поговорити з приводу відзначення маминого свята. Страшно уявити, що тоді я востаннє чула голос свого найріднішого, найдобрішого на світі свого татуся.
Не менше вразив доньку й рідних висновок судмедексперта. Документ датований 24 вересня 2016-го. Виданий Бахмутським відділенням Донецького бюро судмедекспертизи. Щоб з'ясувати причини загибелі батька, Вікторія їздила у Бахмут. Вона першою прочитала страшні рядки: "...Не виключена можливість власноручного пострілу з автоматичної зброї". Простіше кажучи, експерт припускає факт самогубства.
-- Такий висновок для нашої родини став шоком! -- продовжує пані Вікторія. -- Нізащо не повірю, що батько вчинив самогубство. Коли народився мій син, а його онук, він полюбив малюка більше, ніж нас із братом. Словами не передати його радість і втіху. На роботі його цінували колеги, любили і шанували учні, мав багато друзів, бо був товариський. Тільки жити й радіти!
Пані Вікторія часто спілкувалася з татом по телефону. І її брат мав розмови з батьком. Дружина цікавилася його справами. "Якби у тата були якісь негаразди чи злі наміри, ми б їх відчули, -- каже пані Вікторія. -- Особливо таке відчувають жінки. Ні я, ні мама ніколи нічого поганого не вловлювали ні його в голосі, ні в душевному стані. Сотні разів після того аналізували наші розмови -- жодної зачіпки не знаходимо, яка б давала підстави говорити про його лихі наміри".
Колеги, земляки, друзі, знайомі вчителя так само не вірять у самогубство.
Заборонив відпрошувати від мобілізації
Юрій Барашенко працював учителем фізкультури і військової підготовки у школі села Красносілка Бершадського району. Коли отримав повістку на мобілізацію, директор школи зіткнулася з проблемою: хто замінить вчителя. Мала йти у військкомат, районний відділ освіти, щоб пояснити ситуацію. Тим паче Барашенку було вже немало років. "Його могли б звільнити від мобілізації, але Юрій Петрович заборонив директору школи клопотатися за нього, -- каже завідувачка Бершадського районного відділу освіти Лідія Дзюбенко. -- Знаю, що для своїх учнів він був не просто педагогом, а товаришем і наставником. Про це мені розповіли земляки Юрія Петровича. Це дуже велика для нас втрата. Горе для сім'ї, для його доньки і сина".
-- Ті, з ким батько служив, привезли медаль, грамоти, подяки, -- розповідає дочка Вікторія. -- Я дуже хотіла поговорити з тими, хто бачив батька у ті страшні хвилини. Один з них приїхав на похорон. На жаль, нічого конкретного він не повідомив.
За словами пані Вікторії, боєць сказав, що постріли пролунали недалеко від їхнього місця розташування. Їх було добре чути. "Ми побігли до того місця, -- казав боєць. -- Я побачив, що голова залита кров'ю. Одразу доправили у лікарню". Про розслідування трагедії бійцеві нічого не відомо.
Рідні звернулися до незалежного фахівця, досвідченого судмедексперта. Той детально ознайомився з матеріалами і не підтвердив висновок колеги з Бахмута. Чому?
КОМЕНТАР
Завідувач Бершадського відділення бюро судово-медичної експертизи Маіс Сологуб (на знімку):
-- Боєць не міг вистрелити собі в голову з АКС-74 тричі горизонтально і двічі -- знизу вгору.
-- Чинним законодавством в судово-медичній експертизі передбачено такий вид оцінки, як думка фахівця, -- наголошує Маіс Сологуб. -- Тобто той само факт оцінює інший спеціаліст. Його висновок також надається слідчому. Брати до уваги чи ні -- вирішує слідчий. При відмові має обґрунтувати причину. До мене звернулася донька загиблого Юрія Барашенка. Надала висновки судмедексперта. На схемі видно п'ять наскрізних шляхів від пострілів і десять ран. Всі -- в голову і шию. Три постріли зроблено горизонтально з правої щоки -- від лоба до щелепи, приблизно на однаковій відстані; два -- з підборіддя і шиї з виходом кулі у щоці й біля скроні. Тобто кожен постріл залишив по дві рани -- вхідну і вихідну. Йдеться про те, що самогубство скоєно за допомогою АКС-74. Навіть коли припустити, що людина сидячи затисла автомат між ногами, бо ж він при пострілі дає віддачу, і так випустила кулі з підборіддя і шиї, то як пояснити ще три горизонтальні поранення? Та й узагалі, постріли з автомата мають руйнівний характер, п'ять їх могли вирвати частину черепа.
ДОВІДКОВО
Досвід роботи Маіса Сологуба у судмедекспертизі -- 38 років, він має вищу медичну і вищу юридичну освіти.
Понад 2000 земляків вимагають об'єктивного розслідування
Сім'я загиблого не отримала жодної гривні. У селі Маньківка, де проживав Юрій Барашенко, люди прийшли до сільського голови з вимогою скликати сесію і схід села. Сільський голова Григорій Вербецький розповів "Голосу України", що не мав права ігнорувати вимогу представників громади. "Прийняли звернення з вимогою сприяти в об'єктивному розслідуванні і присвоєнні родині статусу членів сім'ї загиблого з виплатою відповідної допомоги", -- каже сільський голова. Спрямували звернення народному депутату України від їхнього округу Миколі Кучеру. Просили донести точку зору до Генпрокурора і Головного військового прокурора. Під зверненням підписалися понад дві тисячі односельців. Такі само збори і сесія відбулися у сусідньому селі Красносілка, де працював загиблий. Там першими зібралися вчителі школи. За словами сільського голови Юрія Пустовіта, громада надіслала своє звернення Генпрокурору та Головному військовому прокурору.
Віктор СКРИПНИК.
Фото надано донькою загиблого.
Вінницька область.
