Наприкінці минулого року в Львівській області закрилось 20 відсотків ФОПів -- фізичних осіб-підприємців. Що приховується за цією тенденцією -- наша розмова з Ростиславом Сорокою, головою регіональної ради підприємців Львівщини, та Михайлом Коропецьким, керівником Громадської ради при ГУ Державної фіскальної служби у Львівській області.
Латати дірки чи бачити перспективу
Сотні представників малого бізнесу в січні й лютому годинами вистоювали в чергах, щоб закрити свій бізнес. Прийняті наприкінці року зміни правил гри немов розбурхали мурашник. Кроки уряду підштовхнули до прийняття швидких рішень.
-- Чим була спричинена передноворічна лихоманка із закриттям ФОПів? -- запитуємо.
Михайло Коропецький:
-- Зміни до законодавства не можна одразу вносити, повинні бути певні норми і час для прийняття рішень. Тоді підприємець зможе адаптувати свою компанію до викликів часу. У нас зміни про підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. і великі штрафи за недопуск перевірок на підприємство прийняли в кінці грудня. Багато ФОПів закрилося від нерозуміння того, що відбувається. Краще закритися і перечекати, а потім знову відкритися. Це була перша хвиля.
-- А друга?
Ростислав Сорока:
-- Люди вже почали аналізувати, чи їм економічно вигідно працювати з нинішніми навантаженнями. Дехто прийняв зважене рішення і вирішив почекати кращих часів.
-- Ви з підприємцями дискутували з цього проводу, що вони думають?
Михайло Коропецький:
-- На Громадській раді ДФС у Львівській області ми обговорили, які ризики для підприємництва виникають, що робиться з оплатою послуг, з тарифами. Нас цікавить, що думає уряд. Давайте потиснемо на тих, хто працює, і наповнимо бюджет, залатаємо дірки. Так можна раз, два, а далі той, на кого тиснуть, не витримує і закриває свій бізнес. Уряд мав би створити економічні умови для розвитку підприємництва. 70 відсотків населення зайнято в малому і середньому бізнесі. Держава не бідкається, як ці люди дають собі раду.
Пропали кошти дрібних власників
-- Були й інші причини закриття бізнесу?
Ростислав Сорока:
-- Держава зовсім забула про банківську систему. В країні закрилося 90 банків. І пропали в них кошти малих і дрібних підприємств. Великий бізнес дав собі раду. Щоб розвивати підприємництво, потрібні кошти -- кровоносна система. Банківська система вийшла з-під контролю держави. У нас великі відсоткові ставки для кредитів. Малий бізнес має мало шансів їх отримати. Держава зовсім не займається ринками збуту, не допомагає підприємствам вийти зі своєю продукцією за кордон і отримати валюту. У нашій області вікно інвестора відкрили. Але ніхто не допомагає вітчизняному підприємцю, який хоче вийти на експорт. Нещодавно регіональна рада підприємців створила платформу для виходу наших підприємств на міжнародний ринок. Намагаємося створити вікно експортера, щоб почерпнути валюту, якої в Україні так не вистачає.
Михайло Коропецький:
-- Головна причина, все-таки податкова система, в якій нічого особливо не змінилося, крім мораторію на перевірки. До 500 сторінок Податкового кодексу ще є півтори тисячі сторінок доповнень. Кодекс має трактуватися однозначно. У нас часто стаття має подвійне, а то потрійне трактування. Кодекс повинен дати бачення на 10 років вперед, а не латати однорічні дірки. Потрібно зменшити податковий тиск. Поки я розвиваю підприємство, в мене ніхто гроші не забирає. Я набираю професіоналів -- це вже конкуренція, і плачу високу зарплату. Так зростатимемо разом з економікою. Робітники часто не розуміють: щоб заплатити тисячу гривень зарплати, я повинен сплатити 800 грн. податків.
-- Які ще причини закриття малих підприємств, окрім податкового тиску?
Ростислав Сорока:
-- У нас багато людей працювали за кордоном, хочуть повернутися, але не знають як почати свою справу. Уявіть, що їх чекає. Вони підуть по колу, щоб їм виділили землю, щоб провели комунікації, щоб дали воду, енергію. Після цих ходінь вони вже нічого не захочуть. Держава мала б створювати майданчики для підприємств, а бізнесмен за отримані послуги заплатить і почне працювати. Наші за кордоном заробили капітал. Куди вкладуть? У будівництво квартир. Будинки здають, а заселено лише 30 відсотків.
Наш народ вміє працювати
-- Закриття ФОПів позначилось на економічних показниках?
Михайло Коропецький:
-- На ВВП не позначилось, бо малий і середній бізнес -- це мала частка. Йдеться про те, що люди самі себе забезпечують. Великий бізнес займає велику частку в ВВП, але в зайнятості меншу. ФОПи повинні зіграти свою роль. Подивіться, що в селі робиться. Колгосп -- це не найкраще творіння, але люди мали роботу. А що нині в сільській місцевості? Повна деградація. Згадаймо 30-кілометрову зону біля кордону, малий прикордонний рух. Ніби добра ідея, але знову ж таки, повна деградація населення, якому невигідно працювати. Переносять через кордон цигарки, горілку, продукти. Їм невигідно легально працювати, бо отримують субсидії.
-- Який же вихід?
Михайло Коропецький:
-- Президент нещодавно заявив, що ми переходимо від стадії виживання до стадії стабілізації. Оце буде рішучий крок уряду. Сьогодні я не знаю, як наша урядова система працює. Урядовці ніби діють не за законами науки, а всупереч. Гостро стоїть проблема кадрів. Нема державної підтримки системи профтехосвіти, все віддаємо до рук місцевої влади. Зараз заходять польські фірми і починають готувати для себе кадри. 1,3 мільйона осіб торік виїхали на роботу в Польщу.
Ростислав Сорока:
-- Що потрібно, аби наша економіка запрацювала? Терміново змінити податкову систему, яка повинна працювати на підприємця, а не навпаки. Податківці повинні надавати сервісні послуги, а Податковий кодекс має виконувати функцію не вижимання поту, а економічного розвитку. На першій стадії зменшення податків, а з розвитком економіки -- їх підвищення. Тільки так зможемо підняти вітчизняну економіку. Наш український народ роботящий і вміє працювати, тільки йому потрібно створити умови.
Михайло Коропецький:
-- Держава повинна створити такі умови, щоб було невигідно не сплачувати податки. Вони не повинні бути непосильним тягарем. Це, з одного боку, складна, а з другого -- проста система зважування пріоритетів. Це треба зробити раз і назавжди, як в інших країнах, і почати працювати.
Богдан КУШНІР.
Львівська область.
