Артефакти трьох періодів розвитку цивілізації знайшли фахівці Інституту археології НАНУ на території Вінниччини. Допомогли їм у цьому... газобудівники. Як?
На знімках:
керівник археологічної експедиції Тарас Милян
монети Римської імперії,
з часів правління імператора Антоніна Пія
Довга траншея завширшки п'ять метрів, завглибшки понад метр. Нагорі довга металева труба, яку покладуть у цю траншею. Все це -- на полі біля села Попівка Липовецького району. У траншеї трудилися археологи, а трубу монтували працівники "Укртрансгазу". Тут проходить міжнародний магістральний газопровід Уренгой--Помари--Ужгород. Стару трубу міняють на нову. У двох місцях вона має лягти в землю на місці пам'яток археології. Виконувати земляні роботи закон дозволяє лише тоді, коли територію обстежать археологи.
-- Якби не "Укртрансгаз", не було б розкопок, бо археологи бідні, як церковні миші, -- каже керівник експедиції заступник директора Рятівної археологічної служби Інституту археології НАНУ кандидат історичних наук Тарас Милян. -- Саме "Укртрансгаз" профінансував дослідження.
Археологи знайшли предмети трьох часових нашарувань історії -- бронзового періоду, трипільської і черняхівської культур.
Юрій Башкетов, молодший науковий співробітник інституту археології НАН України, показує дві монети часів Римської імперії. На них зображений імператор Антонін Пій. В одній монеті є отвір. "Можливо, її носили на шиї як прикрасу, -- пояснює науковець. -- Оцей дрібний бісер також із Риму, як і прикраси з синього скла. Скляних намистинок знайдено найбільше. В одному місці -- аж 300 штук. Причому, різних розмірів".
А ось шматок кераміки з лакованим покриттям. Не потьмянів з часом. "Виріб із таким покриттям вважався дорогим і характеризував статус його власника, -- уточнює пан Башкетов. -- Лакували кераміку на той час також у Римській імперії".
Ще один керамічний черепок загадковий тим, що розбиту посудину намагалися склеїти. Здебільшого черепки викидали, а тут, схоже, посудина мала якусь цінність. Залишилися сліди, як припасовували одну частину до іншої. "Це період трипільської культури", -- пояснює науковець.
Металевий ніж та пряжки, залишки ткацького верстата, бронзова застібка для одягу, ремінні та взуттєві пряжки, теж з бронзи, -- все це знахідки з місця, де були господарські споруди, й з могильника, відкопаного неподалік від місця проживання тодішніх людей. Залишки поселення археологи вважають найціннішою знахідкою.
-- У пращурів, які жили тут майже дві тисячі років тому, зрозуміло, газу не було, -- жартує Тарас Милян, показуючи залишки споруди для відкритого вогнища.
У траншеї видно заглиблення різних форм і розмірів. Як пояснив керівник експедиції, це фрагменти комплексу господарських споруд, а також житла III--IV ст. н. е. За його словами, оселі тоді були невеликі. Робили їх із дерева.
Знайдено кістки тварин, отже, тут займалися скотарством. Неподалік поселення відкопали 21 могилу. Переважно кістяки жінок та дітей.
Аспірант Інституту археології НАНУ Мар'яна Авраменко (на знімку) звертає увагу на особливість поховань: вони відрізняються від інших поховань того самого періоду тим, що померлим ставили під голову своєрідні "подушечки", очевидно, з рослин. "Таке я бачила вперше і в літературі не знаходила", -- каже співрозмовниця. -- Антропологи за кістками визначать, чим харчувалися ті люди, чим хворіли, навіть скільки жили на цій території".
Інститут археології опрацює знахідки й передасть обласному краєзнавчому музею.
КОМЕНТАР
У нас не досліджено 2000 пам'яток археології
Керівник сектору охорони культурної спадщини Михайло Потупчик:
-- В області виявлено, але не досліджено дві тисячі пам'яток археології. Це десь третина від усіх наявних, які ще не потрапили у поле зору дослідників. Тільки в Тростянецькому районі досліджено 40 курганів. Археологічна колекція, що зберігається в музеї, нараховує понад 7000 експонатів.
ДОВІДКОВО
Серед цінних археологічних знахідок на території Вінниччини називають могилу сарматського царя. Археологи натрапили на неї в кургані в Ямпільському районі 1984 року. Поруч був меч з позолоченою рукояттю, інші цінні речі. Такого кріплення меча, воно виготовлене із золота, археологи не знаходили в інших місцях. На деталях одягу і зброї був родовий знак сарматів. Золотий браслет, підвіски, інші ювелірні деталі... Всі вони увійшли до виставки "Сарматське золото Поділля", де представлено понад тисячу ювелірних виробів з Тростянецьких курганів. Експозицію показали в кількох країнах. В Італії на ній побували понад сто тисяч відвідувачів.
Віктор СКРИПНИК.
Фото автора.
