«Реформа децентралізації. Результати та перспективи». Таку назву мала конференція, яка зібрала у столиці понад сто учасників, більшість із яких представляли об’єднані територіальні громади. Захід відбувався в рамках програми USAІD РАДА та проекту «Підтримка розвитку місцевого самоврядування в Україні» за сприяння Європейського Союзу і Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

 

В’ячеслав Негода, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Сергій Власенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування та Домінік Папенхайм, координатор сектору «Регіональний та місцевий розвиток і децентралізація» Представництва Євросоюзу в Україні.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

«Процес децентралізації, який відбувається сьогодні, є дуже важливими для держави», — наголосив голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко.

Саме тому, зауважив він, нинішня конференція має випасти із парадигми, яка, на жаль, має місце сьогодні: «перемога або зрада». «Ми повинні припинити жити у цій парадигмі і маємо почати професійніше підходити до всіх питань, у тому числі й децентралізації, аналізуючи її результати та перспективи», — сказав він.


Понад три роки триває реформа, проте, на думку С. Власенка, чіткої стратегії її проведення й досі немає. Не документа як такого, а загального бачення, чим вона має закінчитися, як повинна просуватися. Конференція, вважає голова комітету, повинна допомогти отримати загальне бачення, яке влада використає для створення такої стратегії.


«Історії успіху є дуже важливі, насамперед у децентралізації. Тому кожна така особиста історія є дуже показовою та необхідною для подальшої пропаганди процесу. Адже штучна пропаганда не працює, а справжні історії — ефективний інструмент», — вважає С. Власенко.


Та, говорячи про успіхи, ми не повинні забувати й про виклики, які стоять перед реформою. На думку обранця, ключовими викликами тактичного характеру, які можуть вплинути на стратегію, є, зокрема, кадрове забезпечення органів місцевого самоврядування. «Після створення ОТГ відбувся злам свідомості. Адже співробітник місцевого самоврядування, який ще вчора керував однією громадою, нині керує об’єднаною, яка часом включає від двох до десяти поселень. Треба починати думати в комплексі про всі громади, які об’єднались», — сказав він. Ще два виклики полягають у тому, як будуть зреалізовані на місцях питання, пов’язані з освітою та медичним забезпеченням. «Якщо не буде балансу, то це може призвести до дуже серйозних негативних наслідків», — вважає С. Власенко.


Проблемою, за його словами, — є й відсутність сталої політику уряду щодо фінансування місцевого самоврядування. За приклад навів акцизний збір. Тож, на переконання голови комітету, «потрібно переходити принаймні на короткострокове тактичне планування на два-чотири роки, щоб органи місцевого самоврядування могли спланувати свої дії».


Перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода наголосив на важливості спільних дій уряду та парламенту в провадженні децентралізації.


«Не може бути такого, що уряд здійснює одну реформу, а в парламенту інше бачення», — зауважив він, водночас висловивши подяку профільному комітетові, що в його особі Кабмін має надійного партнера.


«У парламенті склалася дуже потужна підтримка з боку народних депутатів із різних комітетів, не лише профільного, які сприяють реформі місцевого самоврядування. Якщо порівнювати з іншими реформами, які відбуваються в країні, саме децентралізація має найбільшу підтримку парламенту. Інша справа, що законопроекти вимагають певного часу, підготовки, дискусії. Це, власне, і є робота», — сказав В. Негода.


Проте, навіть маючи таку підтримку, жоден експерт сьогодні не зможе відповісти на запитання, якими ми бачимо результати реформи через 10—15 років, зауважив перший заступник міністра. Адже ідеальних моделей організації системи державного устрою та місцевого самоврядування не існує. Кожна країна розбудовує свою систему, враховуючи свої особливості. До того ж у нас триває війна, частина території окупована.


«Три роки тому ми не знали, що розпочнеться війна, що з’являться окуповані території, що гинутимуть люди, що нам з нуля доведеться розбудовувати армію. Це також факти, і про них не можна забувати», — наголосив він. Та навіть це не змусило уряд зійти зі шляху реформ, визначеного Концепцією реформи місцевого самоврядування, додав урядовець. Навпаки, зауважив він, ми ще більше укріпилися в переконаннях, що іншого шляху, як проведення децентралізації, зміцнення системи місцевого самоврядування, у нас немає.


Водночас він зауважив, що головним елементом стратегії реформи місцевого самоврядування є внесення змін до Конституції. Утім, В. Негода висловив сумнів, що їх вдасться ухвалити цього року. Тому на даному етапі, наголосив перший заступник міністра, основним завданням на сьогодні залишається створення спроможного місцевого самоврядування.


Власне, учасники конференції сподіваються, що після того, як представники Верховної Ради та виконавчої влади почули про проблеми та пропозиції щодо їх врегулювання безпосередньо від представників об’єднаних громад, хід реформи буде прискорено, і парламент ухвалить усі необхідні законодавчі зміни. Адже реформа може бути успішною лише завдяки спільним зусиллям парламенту, уряду та органів місцевого самоврядування.

ДОСЛІВНО

Перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода: «Концепція реформи місцевого самоврядування — це і є стратегія реформи, яка формувалася за участі експертів, всеукраїнських асоціацій місцевого самоврядування, парламенту та уряду. Тож Кабмін бере її за основу під час розвитку дій щодо реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади».