Прем’єр-міністр Володимир Гройсман пропонує провести широку інформаційну кампанії щодо безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом, а також закликає міграційну службу не допустити черг під час оформлення біометричних паспортів громадян. Крім того, глава уряду вважає, що з початком запровадження безвізового режиму в пунктах перетину кордону мають запрацювати міжвідомчі групи, які в разі необхідності допомагатимуть громадянам врегульовувати технічні питання. «Щоб за кожного громадянина ми боролися, за його права, щоб люди не залишалися сам на сам», — сказав прем’єр під час учорашнього засідання уряду.

 

Відповідно, по-новому має запрацювати й Державна міграційна служба України. «Щоб люди не відчували жодних проблем, система має функціонувати належним чином. Треба уникнули такого явища, як черги до паспортиста. Якщо у нас люди будуть стояти у чергах до паспортистів, то це ще один рудимент, який треба «вибити» з наших служб, які, можливо, неправильно організували роботу на місцях. Паспортист, людина, яка надає адміністративну послугу, має бути, по-перше, ввічливий і дуже швидко має це робити, щоб ні у кого не виникало жодної негативної реакції на отримання цих послуг», — наголосив прем’єр та нагадав, що чимало повноважень у цій сфері вже передано на місцевий рівень.
Кабінет Міністрів підтримав представлений заступником міністра охорони здоров’я Олександром Лінчевським проект розпорядження, яке дає змогу продовжити у 2017 році процедуру закупівлі ліків через міжнародні організації.
А відповідаючи на запитання прем’єра про фінансові підсумки минулорічних закупівель через міжнародні організації, заступник міністра повідомив, що тільки на закупівлі вакцин через Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) вдалося зекономити 17 мільйонів доларів.
«Ви чули: тільки на закупівлі вакцин через ЮНІСЕФ ми зекономили 17 мільйонів доларів», — сказав, звертаючись до членів уряду, прем’єр та підкреслив, що якби досі не було нової системи закупівлі ліків ніхто б жодної копійки не зекономив. «Усі 17 мільйонів доларів розійшлися б по кишенях різних ділків, які довкола цих оборудок десятиріччями гріли руки. А тепер ці 17 мільйонів доларів підуть на закупівлю нових ліків для українських громадян. Це абсолютно чесна позиція, і так ми робитимемо далі, оголошуючи закупівлі ліків на 2017 рік», — сказав В. Гройсман та підкреслив, що нова система діятиме попри спроби «деяких» дискредитувати закупівлі ліків через міжнародні організації. Відтак він запевнив, що попри ці намагання нікому не вдасться збити уряд зі шляху, який тільки на закупівлі вакцин дав економію в 17 мільйонів доларів. «Тим більше, що на цей рік ми збільшили фінансування закупівлі ліків на 2 мільярди гривень, тож загалом у 2017 році на це буде витрачено майже 
6 мільярдів гривень», — зазначив прем’єр. Цього року на нових засадах здійснюватиметься й закупівля витратних матеріалів, адже раніше на цьому хтось теж «заробляв» мільйони.


О. Лінчевський також повідомив, що з нинішнього року міністерство запровадило нові вимоги до контролю якості та ефективності препаратів. Зокрема, вже нині підбір номенклатури препаратів здійснюється групою експертів, що дало змогу виключити з номенклатури ті, що не мають підтвердженої ефективності, та включити нові, які відповідають європейським протоколам лікування.
Підтримуючи такий підхід, В. Гройсман зауважив, що донедавна Україна витрачала величезні кошти на закупівлю препаратів, якими у світі вже давно ніхто не лікується. «Ми для того й направили до парламенту пакет законопроектів з медичної реформи, що нам потрібно змінити систему охорони здоров’я, в тому числі й протоколи лікування, взявши ті, які діють в європейських країнах. Тоді й ситуація буде зовсім інша, і ми зможемо за 3—4 роки збільшити середню тривалість життя українців», — підкреслив прем’єр.
Уряд ухвалив постанову, за якою філії опорних шкіл відтепер може бути перетворено на навчально-виховні комплекси, що об’єднують початкову школу та дитячий садок. «Часто філії опорних шкіл — це заклади, в яких було понижено ступінь після створення опорної школи. Тобто раніше в приміщенні цього закладу могли повноцінно функціонувати старша, базова та початкова школи. Після створення опорної школи у філії залишилася, на-приклад, лише початкова школа. Часто в таких закладах є вільні приміщення, де можна відкрити повноцінний дитячий садок, але законодавством це не було унормовано. Цим рішенням ми робимо крок назустріч місцевим громадам і даємо їм можливість утворювати у філіях повноцінні навчально-виховні комплекси», — повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Цією постановою також змінено визначення опорної школи. Тепер до таких шкіл також можуть належати заклади, що не мають філій, але до яких здійснюється підвезення учнів щонайменше із трьох сіл або селищ.


Сергій КОВАЛЕНКО.