Як і обіцяли урядовці, закликаючи до прискорення процесів децентралізації, гроші зі столиці на місця йдуть. Так, відповідно до розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку на нинішній рік для Хмельниччини передбачено майже 140 мільйонів гривень. Багато це чи мало? І на що можуть піти ці суми? Відповіді шукають на місцях майже у всіх громадах.
Інвестиційні проекти, які фінансували з цього джерела, впроваджуються в життя вже протягом двох років. Але не завжди успішно. Наприкінці 2016-го обласна влада неодноразово скликала керівників об’єднаних територіальних громад, щоб ті прозвітували, що зроблено за отриману допомогу. І, на жаль, далеко не скрізь вдалося освоїти ті гривні, які без будь-яких умов і відсотків було передано для розвитку територій.
— Тепер, щоб фінанси використовували ефективно, уряд висунув певні умови, — розповів заступник голови ОДА Олег Гуменний. — По десять відсотків, тобто по чотирнадцять мільйонів гривень, маємо обов’язково спрямувати на розвиток спортивної інфраструктури, поліпшення енергоефективності державних і комунальних навчальних закладів та впровадження енергоефективних заходів у державних і комунальних медичних закладах. А от решту 97,8 мільйона гривень маємо розподілити на ті інвестиційні проекти, що не були закінчені торік, і на нові.
Але тут і починаються найбільші проблеми, бо, як водиться, на практиці проектів більше, ніж виділено ресурсів. Райдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування та об’єднаними територіальними громадами області вже подано 120 проектів на суму майже 610 мільйонів гривень. Усі їх зафіксовано і розміщено на онлайн-платформі Мінрегіону.
Але поки що у списку першочергових опинилося дванадцять, які коштуватимуть держбюджету 140 мільйонів гривень. Це начебто і відповідає заявленій на початку цифрі. Та до фактичного розподілу коштів виділено лише 97,8 мільйона гривень. Тому до кожного об’єкта приглядалися з особливою прискіпливістю, визначаючи для нього суму.
У результаті чи не найбільше, майже 9,5 мільйона гривень, буде спрямовано на добудову приміщень Хмельницького музичного училища в комплексі з музичною школою. Цей довгобуд став справжньою проблемою і для самого навчального закладу, і для місцевої влади. Самостійно впоратися з його фінансуванням обласний бюджет не може вже роками. Тож державна підтримка буде вкрай доречна.
Та важко сказати, що й інші громади так само гостро не потребують підтримки своїх довгобудів чи найбільш проблемних об’єктів. Тож півмільйона піде на лікувальний корпус на 120 ліжок та харчоблок у Городку. Свої 90 тисяч на двох отримають Новолабунська сільська школа і клуб у Полонському районі. Не відмовляться від 300 тисяч і в дитячому відділенні з поліклінікою у Шепетівській лікарні, котрі підуть на добудову приміщення. А у Кам’янці-Подільському вирішили, що 2,8 мільйона гривень першочергово потрібно спрямувати та реконструкцію котельні і встановлення в ній твердопаливного котла...
У кожної територіальної громади свої проекти та ідеї, але всіх їх об’єднує одне — соціальна спрямованість. А ще те, що без бюджетної підтримки з ними не можуть упоратися самостійно. Та, з огляду на минулий досвід, мало лише отримати гроші. Тепер потрібно ще вчасно освоїти їх. Чи буде так, покаже час.
Хмельницька область.
