На тернопільському біатлоні можна ставити хрест? Проблиски порозуміння начебто є
Із зимових олімпіад незалежна Україна ще ніколи не привозила більше двох нагород, і не всі вірять у спроможність щось покращити найближчим часом. Як стверджують експерти, для розвитку нових напрямків потрібні інфраструктура й гроші. На жаль, поки що з цим проблеми. Як результат, хокейна збірна, яка впродовж 10 років виступала в когорті елітних команд світу, скотилася в дивізіон С. У фігурному катанні країна, яка виховала олімпійських чемпіонів Віктора Петренка та Оксану Баюл, нині задовольняється місцями в третьому десятку. Ковзанярський спорт зник узагалі як явище. Останнім часом усі сподівання на біатлоністів. Утім, схоже, і в цього виду спорту чимало проблем.
Недарма кажуть, що шлях до пекла встелений благими намірами. Про які благі наміри йдеться? Про ті, що є лише пустими обіцянками, на котрі, на жаль, дуже часто ведуться українські виборці, або непродуманими, непрофесійними рішеннями, що призводять до погіршення ситуації. Саме так можна охарактеризувати розвиток біатлону на Тернопільщині в останні роки.
Зазначимо, що біатлоністи області завоювали на європейських, світових, олімпійських змаганнях понад 150 медалей різного ґатунку, в тому числі золотих! Але владі краю цього замало, чи, може, забагато, судячи з того, що відбувається, тож вона вирішила оптимізувати процес шляхом реорганізації спортивної структури області. Результати, одразу скажемо, невтішні.
Перший тривожний дзвіночок пролунав у 2012 році, коли під обіцянки збудувати новий сучасний біатлонний комплекс, на якому можна було б проводити міжнародні змагання, влада фактично на території спортивної бази в селі Підгородне, яка, до речі, має статус олімпійської, під приватну забудову роздала 66 земельних ділянок. А що, місце елітне, в зеленій зоні, під самим Тернополем. І дороге, дуже дороге! І хоча Тернопільська районна державна адміністрація тимчасово заборонила проводити там будівництво, люди матеріали завозять (на знімку).
Фото
з сайту teren.іn.ua.
Хтось може собі уявити посеред Олімпійського стадіону в Києві торговельний комплекс, довкола якого бігають футболісти? Ніхто не може. А в Тернополі вирішили, що житлові будинки посеред біатлонної траси і за 500 метрів від біатлонного стрільбища — це нормально, хоча за правилами така відстань має бути не меншою, ніж два кілометри.
Далі був вересень 2016 року, коли обласна рада утворила ДЮСШ із зимових видів спорту. І їй, на думку депутатів, обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Колос» мала б передати навчально-тренувальну біатлонну базу в Підгородному. А фінансування «Колосу» припинили. ...Тренери, звісно, змушені були перейти в нову школу, бо десь треба отримувати зарплату. Перейшли і діти. А майно бази: зброя, траса, гуртожиток — залишилися в «Колосі».
Можливо, ідея чиновників і справді непогана: все-таки нова школа мала б гарантоване державне фінансування. Але... Очевидно, перш ніж приймати таке рішення, треба було узгодити усі юридичні нюанси.
По-перше, біатлонний комплекс у Підгородному є власністю громадської організації. Саме такий статус має «Колос». А така власність, згідно з Конституцією, є, по суті, приватною.
По-друге, припинивши фінансово сприяти «Колосу», влада поставила під сумнів проведення у 2017 році багатьох популярних серед населення заходів: обласних спортивних сільських ігор, спартакіади на краще спортивне село тощо. У минулому році товариство «Колос» якось іще зводило кінці з кінцями і зуміло організувати свої основні змагання. Але росли борги із зарплати. До речі, обласне спортивне товариство «Колос» — чи не єдине в Україні, якому перестали виділяти кошти з місцевого бюджету.
По-третє, слід було подумати, як працевлаштувати людей, котрі роками трудилися в «Колосі».
Усього цього зроблено не було. Натомість було бюрократичне листування, яке ні до чого не зобов’язувало, взаємні звинувачення, спроби вплинути на непоступливий «Колос» контролюючими органами. Зокрема, управління Держпраці в Тернопільській області виявило велику таємницю: у товаристві не те що нерегулярно видають, а впродовж тривалого часу взагалі не виплачують зарплату. За це його оштрафували. Справа дійшла до суду. Чи до абсурду? Чим заплатити штраф?
І поки триває вся ця тяганина, вималювалася дуже невесела картина: уперше за багато років не проведено обласного чемпіонату з біатлону серед юних спортсменів, уперше вони не поїхали на всеукраїнські змагання серед спортивних шкіл, уперше на біатлонній трасі практично, за словами відомої спортсменки Анастасії Меркушиної, неможливо тренуватися, бо вона в ямах. Неможливо помитися після тренувань. Навіть жоден туалет не працює... Бо апофеозом ганебних першовідкриттів стало відключення біатлонної бази в Підгородному від води та електроенергії. Оце оптимізація!
Михайло ЛИСЕВИЧ, Олександр ПЕКНИЙ.
КОМЕНТАРІ
Віктор Мацикур, начальник управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації: «Варіант центру зимових видів спорту — оптимальний для фінансування. Кошти для утримання бази в Підгородному закладені в бюджеті школи зимових видів спорту. Її директор готовий покрити борги бази за комунальні послуги. Але «Колос» не хоче укладати договір».
Георгій Гунтік, голова обласного ФСТ «Колос»: «Компенсувати борги за комунальні послуги? Гаразд, а хто погасить усі інші борги: зарплата, податки і так далі. А сума набігла чималенька: майже 160 тис. грн. Мені кажуть, що це мої проблеми. Тож маючи такий борг, як я можу підписувати договір на оренду? Ми й так, щоб узагалі не угробити біатлон, віддали в оренду новоствореній школі зброю».
Анастасія Меркушина, срібна призерка чемпіонату світу з біатлону 2017 року: «Ймовірно, навчально-тренувальна база під Тернополем може залишитися без підтримки Федерації біатлону України, якій буде нецікаво фінансувати центр зимових видів спорту, а не безпосередньо біатлон. А базі, до речі, потрібно щонайменше 12 пар лиж на рік за 800 євро, взуття — за 100 євро... А ще ми робимо протягом весни 3 тисячі пострілів, один коштує 5 грн. Отже, оплатити комунальні послуги — далеко не все, що потрібно для розвитку цього спорту».
Слова А. Меркушиної фактично підтвердив виконавчий директор Федерації біатлону України Мирослав Грабовецький: «Біатлон на Тернопільщині має результати, яких не мають інші види спорту. Тому саме біатлон повинен бути в пріоритеті». До речі, пан Грабовецький запевнив, що федерація допоможе погасити накопичені борги за умови, якщо буде знайдено компромісний варіант.
Олександр Починок, відомий український біатлоніст, бронзовий призер чемпіонату Європи та призер юніорського чемпіонату світу, учасник АТО, «кіборг» із позивним «Біатлон», котрий захищав донецький аеропорт, неодноразово піднімав питання негайного вирішення проблем навчально-тренувальної бази, називаючи все те, що там відбувалося, банальним дерибаном землі. «Кілька днів тому мені повідомили, що був зірваний шлагбаум і на базу заїхали три важкі машини з будівельними матеріалами та висипали їх посеред гоночної траси. І ще одне. Федерація біатлону України, після того, як базу відключили від електрики, забрала у нас і передала в Чернігів 51 одиницю високоточної спортивної стрілецької зброї, здобутої потом і кров’ю наших біатлоністів», — сказав Олександр.
Що далі? Проблиски певного порозуміння начебто є. На початку квітня голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук, заступник голови Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Михайло Вінтоняк, виконавчий директор Федерації біатлону України Мирослав Грабовецький і голова Тернопільської обласної федерації біатлону Віктор Щур домовились вивчити питання створення на базі спортивного комплексу в Підгородному центру олімпійської підготовки з біатлону. Представники «Колосу» і федерації особливо наполягають на тому, щоб цей комплекс, як і раніше, належав виключно біатлоністам.
І на завершення. Права була олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна, коли у жовтні минулого року заявила, що проблему збереження біатлонної бази у Підгородному треба вирішувати на рівні керівництва країни. А ще вона тоді сказала: «Їду до Тернополя. Хотіла б покататися на рідній трасі. Але не можу цього зробити, бо там їздити небезпечно. І асфальт непридатний для тренувань. Хоча багато тернопільських спортсменів прагнуть тренуватися у себе вдома. Наприклад, Дмитро Підручний, Марія Кручова, Настя Меркушина... Але якщо там почнеться будівництво, то на тернопільському біатлоні можна ставити хрест. Ми намагаємося залучати журналістів до вирішення цієї проблеми, стукати в усі двері, щоб урятувати цю базу. Якби її не було, не було б мене, не було б нашої команди». Так і хочеться ще сказати, що не було б феєричних перемог у біатлоні представників України.
Може, й справді центральним органам влади варто втрутитися в ситуацію і прийняти вольове рішення на користь біатлону, а не чиїхось амбіцій.
Прокоментувати ситуацію «Голос України» попросив заступника міністра молоді та спорту України Миколу Даневича: «На виконання резолюції віце-прем’єр-міністра України Кириленка В. А. від 31.03.2017 № 11892/1/1-17 до листа Федерації біатлону України від 23.03. 2017 щодо створення регіонального центру олімпійської підготовки з біатлону інформуємо. Мінмолодьспорт підтримує пропозицію щодо передачі майна Тернопільського обласного фізкультурно-спортивного товариства «Колос» у комунальну власність Тернопільської обласної ради з подальшим створенням регіонального центру олімпійської підготовки з біатлону. Створення центру дасть змогу здійснити подальшу розбудову бази в с. Підгородне за міжнародними стандартами, що сприятиме залученню дітей до занять біатлоном, розвитку зимових видів спорту в регіоні в цілому, якісній підготовці олімпійського резерву та популяризації здорового способу життя серед різних верств населення».
