Так звана кримська влада готується до продажу одного з унікальних українських підприємств, яке належало до відання міністерства агрополітики — заводу шампанських вин «Новий Світ».

Підприємство розташоване в затишному містечку з однойменною назвою неподалік від Судака. Воно було засноване ще в 19-му столітті князем Голіциним. Шампанське тут роблять винятково за класичною французькою технологію, яка дотепер не змінювалася. Тут у скельній породі пробиті багатокілометрові тунелі, де чекає свого часу, визріваючи протягом трьох років, цей іскристий напій.

Чутки про можливий продаж заводу ходили давно, але зазвичай спростовувалися. Проте днями спочатку «уряд», а потім і «парламент» Криму ухвалюють рішення внести зміни в план приватизації на нинішній рік, включивши до нього «Новий Світ».

Звичайно, кримське керівництво каже, що завод нерентабельний, що туди необхідно вкласти майже 30 мільйонів доларів, щоб за п’ять років збільшити виробництво в п’ять разів.

Однак із цим виникає маса питань. Справа в тому, що наявні виробничі площі просто не дадуть змоги збільшити виробництво до 5—6 мільйонів пляшок. Територія заводу обмежена з одного боку морем, з другого — скелями та червонокнижним ялівцем, який перебуває під охороною.

Якщо розширювати виробництво, то неминуче постраждають унікальні гаї цієї рослини, завдяки якій в самому селищі Новий Світ склався унікальний мікроклімат. З другого боку, якщо пробивати нові тунелі, то це може спричинити взагалі непередбачувані наслідки, аж до обвалу скель. А навколо міні-готелі, будинки місцевих мешканців.

До Нового Світу веде єдина вузька автомобільна дорога, яка з’єднує його із Судаком. Вона схожа на стежку й проходить буквально по краю гір. З одного боку глибокі обриви й море, з іншого — гора. На дорозі ледве роз’їдуться два скромні автомобілі. Зараз вона перебуває в аварійному стані й уже почала руйнуватися.

Місцеві жителі, а більшість із них задіяні або на заводі з виробництва шампанського, або здають в оренду квартири, і будиночки в літній сезон, бо інших можливостей заробити там просто немає, побоюються, що завод можуть тишком-нишком просто закрити. Такий конкурент невигідний передусім російському «Абрау Дюрсо», який також був заснований Голіциним, але на Кубані.

Кримський завод, напевне, під виглядом приватизації хочуть просто закрити й зробити на його місці черговий готельний комплекс, тим більше що такої мальовничої природи, як тут, і найчистішого моря, мабуть, важко де знайти в Криму.

Завод планують виставити на торги вже влітку цього року. Приблизна стартова ціна, за різними оцінками, може становити від 25 до 35 мільйонів доларів США. Та, на думку низки експертів, це справжні копійки від реальної вартості. Утім справа навіть не у вартості. З молотка продається власність держави Україна, а це набагато серйозніше й важливіше, адже продається національне надбання, з унікальними традиціями та історією. Але офіційні органи нашої країни чомусь мовчать із цього приводу.

Євген КОЛИШЕВ.

Фото з архіву автора
(с. Новий Світ).

Крим.