У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: «Експортна стратегія України (Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України на 2017-2021 роки)», який організував Комітет у закордонних справах за участі представників комітетів з питань промислової політики та підприємництва, економічної політики, аграрної політики та земельних відносин, європейської інтеграції, а також Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Чому це обговорення проходило саме на базі Комітету Верховної Ради у закордонних справах? Відповідаючи на це запитання, його голова Ганна Гопко нагадала, що іще у 2015 році комітет серед своїх пріоритетів визначив «економізацію» дипломатії та завжди активно працює над ратифікацією міжнародних угод: чи то про отримання кредитів, чи про встановлення режиму вільної торгівлі, зокрема, з Європейським Союзом та Канадою.
«Економічна дипломатія, просування наших товарів на ринки світу є одним з ключових завдань і тому дуже важливо обговорити, які сьогодні існують бар’єри чи перешкоди, що заважають інвесторам приходити в Україну для того, щоб створювати у нас високотехнологічні товари і далі їх експортувати, прикладом чого є літакобудування», — сказала голова комітету та наголосила на необхідності відвертого обговорення існуючих бар’єрів на шляху українського експорту, щоб парламент разом з урядом могли їх вчасно та ефективно ліквідувати.

Перший віце-прем’єр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів зауважив, що це вперше за 25 років запропоновано стратегічний документ, над яким разом працювали урядовці, народні депутати та представники бізнесу і експертного середовища. «Коли ми подивилися на структуру експорту, то зрозуміли важливу для нас істину: орієнтуватися на експорт в одну країну та в одному сегменті — це дуже великий ризик, і з цим ми зіштовхнулися у 2013-2014 роках», — сказав він та підкреслив, що тенденцією наступних років стала переорієнтація з російського на нові ринки. Зокрема, наш експорт до країн ЄС вже зріс до 37,1%, до Індії — 5,2%, до Китаю — на 5%, що, за словами, С. Кубіва, свідчить про конкурентність нашої продукції на світових ринках. Водночас він зауважив, що хоч на нових ринках нас ніхто не чекає, проте ми можемо там про себе гідно заявити за рахунок якості та інновацій. «Україна, яка вміє робити ракети, вже довела свою спроможність», — сказав він підкреслив, що й у галузі новітніх цифрових технологій наша країна виглядає достойно. Звертаючись до народних депутатів, перший віце-прем’єр закликав їх сприяти «позитивному лобізму» для українських експортерів, оскільки практика інших країн свідчить, що це чи не основна форма підтримки бізнесу, який заходить на наш ринок.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — Торговий представник України Наталя Микольська висловила думку, що Експортна стратегія України має стати національним рухом, адже в нашому ВВП експорт сягає 50 відсотків. «Але питання в тому, що становлять ці 50 відсотків? Чи це сировина, чи це науковомісткий експорт, чи це товари з глибокою переробкою, з інноваційним елементом, чи це послуги, які, в принципі, дають найбільшу додану вартість», — сказала вона та зазначила, що пропонована дорожня карта дає відповідь на те, що відбувається в міжнародній торгівлі, де знаходимося ми та які проблеми ми маємо вирішити.
На думку Ганни Гопко, запропонований проект Експортної стратегії потрібно підтримати вже тому, що це перший стратегічний документ, який має чіткі завдання, який сприяє просуванню іміджу України в світі та визначає перспективні ринки і сектори. Водночас вона вважає, що для її ефективної реалізації потрібно побудувати ефективну інституцію з просування експорту, провести якісну реформу митниці та звернути додаткову увагу на питання інтелектуальної власності та інновацій.

Сергій ЛАВРЕНЮК.