26 квітня 2017 року виповниться тридцять перша річниця з дня найпотужнішої техногенної катастрофи ХХ сторіччя. В Україні й за її межами не повинні забувати тих, хто своїм життям захистив людство від страшної радіаційної загрози.

Напередодні трагічної річниці за ініціативи Чорнобильської асоціації народних депутатів України (ЧАНДУ) у Державній установі «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (далі — ННЦРМ) (на знімку) відбулося виїзне засідання правління Асоціації. Відкрив його народний депутат України, співголова ЧАНДУ Володимир Арешонков. У засіданні взяли участь народні депутати України: Олександр Марченко — член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Віталій Корчик — член Комітету з питань транспорту, Павло Дзюблик — член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також фахівці з Мінохоронздоров’я, Мінсоцполітики та Мінфіну. Йшлося про ситуацію, яка склалася у ННЦРМ унаслідок серйозного недофінансування провідної науково-лікувальної установи.

Фото
з сайту ННЦРМ НАМНУ.

А щоб розмова на засіданні не вийшла голослівною, керівництво ННЦРМ (генеральний директор Димитрій Базика) організувало своєрідну екскурсію. Спочатку члени правління та запрошені відвідали поліклінічне відділення ННЦРМ. Так, у рентгенологічному кабінеті обладнання виявилося виробництва 1992 року. Як зазначили працівники ННЦРМ, це одне з найболючіших місць. Щороку тут проходять обстеження та лікування понад 20 тисяч осіб, проте за наявності такого обладнання про якість та інформативність дослідження годі й говорити, адже нині у світі вже зовсім інші вимоги до обладнання та доказових діагностичних даних. Фактично подібна ситуація мала місце й у кабінеті ультразвукової діагностики. До слова, апарат УЗД був подарований японцями в рамках гуманітарної допомоги ще в далекому 1994-му.

Та найбільше вразила відвідувачів комп’ютерна система радіаційного реєстру поліклініки. Як пояснили лікарі, деякі монітори і комп’ютери фактично не оновлювалися з моменту введення поліклініки в експлуатацію — з 1992 року. Завдяки дбайливому ставленню та ентузіазму співробітників ННЦРМ, локальна комп’ютерна система, що може претендувати на статус раритетної, і сьогодні виконує функції обліку, реєстрації і накопичення даних стосовно обстеження постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, але через невідповідність сучасним програмним продуктам суттєво ускладнює аналіз та узагальнення важливих результатів і перетворюється на «річ у собі».

Приміщення також потребують невідкладного, подекуди капітального, ремонту. А оскільки будівлі ННЦРМ спроектовані й збудовані ще за радянськими стандартами, то тут і не йдеться про енергоефективність, енергозбереження і комфортність, що відповідали б вимогам визнаного наукового медичного закладу світового рівня, яким є ННЦРМ.

Далі делегація вирушила до стаціонарного відділення. Щороку тут лікуються близько 10 тисяч постраждалих, проте, як зазначили самі пацієнти, з кожним роком можливості установи звужуються. І якщо лікарі ще роблять усе можливе і неможливе для надання медичної допомоги, то з обладнанням і харчуванням просто біда. 6 гривень і 20 копійок нині виділяється для того, аби цілий день прогодувати хворого. Тож і виходить «кашка вранці, кашка — ввечері», поскаржився один із пацієнтів. І це при тому, що такі хворі потребують дієтичної збалансованої їжі, що є елементом лікування та реабілітації. До того ж їм не завжди можуть допомогти рідні, бо по медичну допомогу до поліклініки і стаціонару ННЦРМ звертаються постраждалі з усієї України, а не лише Києва.

Як наголосив директор ННЦРМ Димитрій Базика: більш як за 30 років, котрі минули з часу аварії на ЧАЕС, змінилися й підходи у дослідженні впливу наслідків радіаційної катастрофи на людину та їх оцінки, методи обстеження та лікування наслідків впливу радіаційного опромінення та інкорпорації радіонуклідів, що загалом потребує відповідного сучасного технічного (обладнання та реактиви), медикаментозного і фінансово-економічного забезпечення медичної установи, котра також має функцію «аварійної готовності при радіаційних інцидентах та аваріях» і включена до мережі ВООЗ.

Сьогодні ННЦРМ через застаріле обладнання і залишки автопарку радянських часів та фактичну відсутність фінансування не має можливості забезпечувати дозиметричний моніторинг територій і населених пунктів, забруднених радіонуклідами, та проводити оцінку стану здоров’я постраждалих за межами поліклініки і стаціонару.

Водночас з 2004 року проводиться дозиметричний та медичний супровід робіт з перетворення об’єкта «Укриття» ДСП ЧАЕС на екологічно безпечну систему. Для допуску до радіаційно-небезпечних робіт було обстежено понад 15 тисяч працівників підрядних організацій. Відповідно до вимог українського санітарно-гігієнічного законодавства допуск отримали лише 72 відсотки. Це важливо для запобігання у майбутньому «новій хвилі» захворювань, пов’язаних із впливом радіації.

Під час обговорення перший заступник генерального директора установи з наукової роботи Віктор Сушко доповів, що через брак фінансування доводиться скорочувати й наукові програми.

Кошти за розділом: «наука» заробітна плата (без нарахувань) у номінальному обчисленні порівняно з 2016 роком зменшено з 6 139,9 тис. грн. до 4 791,1 тис. грн., тобто на 1 348, 8 тис. грн. Реальні потреби за цим розділом мають бути принаймні втричі більші — 12 563,6 тис. грн.

Кошти за розділом: «охорона здоров’я» заробітна плата (без нарахувань) у номінальному обчисленні порівняно з 2016 роком зменшені з 37 500,0 тис. грн. до 26 433,8 тис. грн., тобто на 11 066,2 тис. грн. Реальні потреби за цим розділом мають бути принаймні вдвічі більші — 49 700,0 тис. грн.;

Також суттєво зменшено кошти на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, тепло і водопостачання (потреба 45 135,5 тис. грн., надали 11 328,8 тис. грн.).

Усе вищевикладене призводить до необхідності звільнення майже 400 співробітників ННЦРМ і, практично, до припинення надання високоспеціалізованої медичної допомоги постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС. Це може спричинити повну дезорганізацію діяльності єдиної державної установи, що має загальнодержавне стратегічне значення щодо медичного та дозиметричного забезпечення населення і персоналу при радіаційних аваріях, стратегічному або тактичному застосуванні ядерної зброї, терористичних актах із застосуванням «брудної бомби». Окрім цього, буде проблематично подовження участі України в співпраці з МАГАТЕ (ІAEA) з мінімізації наслідків радіаційної аварії у Фукусімі (Японія) та з ВООЗ (WHO) у мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях (REMPAN).

Окрім цього, катастрофічна ситуація склалася щодо фінансування Центральної міжвідомчої експертної комісії зв’язку захворювань, інвалідності та смерті з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЦМЕК), що працює на базі ННЦРМ і мала в попередні 25 років пряме цільове надходження коштів за державними бюджетними програмами.

Проте робота триває. Одним із пріоритетних напрямів стали широкомасштабні поглиблені дослідження стану здоров’я дітей учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Генеральний директор ННЦРМ Димитрій Базика також розповів про міжнародну співпрацю науковців ННЦРМ. Сучасний рівень науки потребує відповідного рівня витрат. Так, за проектом Національного Інституту раку США, котрий співпрацює з ННЦРМ, кошторис обстеження одного учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС становить чотири тисячі доларів. У співпраці міжнародного рівня багато спільних результатів, що їх досягають і ННЦРМ, і українські вчені, знані в усьому світі. Найтісніше ННЦРМ співпрацює з американськими та японськими вченими, а також з науковцями із європейських країн.

Дуже зацікавлені в наших дослідженнях з радіаційного захисту колеги з Південної Кореї, адже в них під боком непередбачуваний сусід із ядерною зброєю. Найціннішими є знання та досвід, що дозволяють робити зважені, доказові експертні оцінки, доповів генеральний директор. Одне слово, незважаючи на скрутне становище, робота дуже напружена. Зважаючи на виклики зростання онкозахворювань серед постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, в ННЦРМ мають відкрити відділення хірургії пухлин черевної порожнини. Співробітники ННЦРМ все-таки сподіваються, що їх не залишать наодинці з проблемами, і Верховна Рада України зможе найближчим часом законодавчо чітко визначити джерела фінансування установи стратегічного значення, а рішення минулих парламентських слухань, присвячених ще 25-м роковинам аварії на ЧАЕС, про придбання нового сучасного комп’ютерного томографа все-таки стане реальністю.

Присутні на виїзному засіданні правління ЧАНДУ обговорили проблеми, які склалися у ННЦРМ. Керівник групи радників ЧАНДУ Олександр Зенюк наголосив, що в заходах щодо покращення надання медичної допомоги в НЦРМ передбачено завершення проектування та реконструкцію реабілітаційного центру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Справа в тому, що загальновизнано: для «чорнобильських захворювань» та постраждалих у воєнних конфліктах ефективно проведена реабілітація дає можливість удвічі-утричі зменшити загальний період лікування та в 3—5 разів — інвалідизацію. Не менша ефективність і відповідної профілактики захворювань. Таким чином, для забезпечення належного рівня здоров’я постраждалих необхідно приділити увагу всьому ланцюжку забезпечення здоров’я населення, включаючи профілактику, лікування та реабілітацію, що дасть можливість на порядок зменшити витрати на підтримання здоров’я та підвищити якість надання відповідних медичних послуг. Принципово, щоб обладнання для поліклініки, стаціонару та реабілітаційного центру закуповувалось узгоджено і одночасно. Важливо приділити належну увагу оснащенню реабілітаційного центру сучасним обладнанням та науково-методичному забезпеченню. При оснащенні реабілітаційного центру, безумовно, необхідно використати наукові й практичні напрацювання ННЦРМ, отримані при мінімізації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, котрі зараз використовуються у Японії при ліквідації медико-психологічних наслідків аварії на АЕС «Фукусіма», а також і надбання інших українських медико-технічних центрів, що працювали за замовленням військово-промислового комплексу. Зокрема, це стосується немедикаментозних методів комплексної профілактики та лікування з найменшими витратами з використанням вібраційних резонансних технологій та гіпоксичних тренувань (періодичне дихання повітрям зі зниженим вмістом кисню). Розроблені в міжгалузевому медично-інженерному центрі (д. м. н., проф. Лазаретник Б. Ш.) комплекс «Віброплатформа» та в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця (д.  б. н., проф. Серебрянська Т. В.) лікувально-діагностичний комплекс «Гіпоксітрон» ефективно використовуються далеко за межами України для реабілітації космонавтів, екіпажів підводних човнів, оперативного персоналу диспетчерських центрів та електричних станцій, лікуванні опорно-рухомого апарату, діабету, реабілітації поранених, спортсменів, хворих на ДЦП та діабет.

Адаптацію методологій лікування для вирішення проблем радіаційної медицини, звичайно, повинен взяти на себе ННЦРМ, а практична реалізація проектів, включаючи організацію серійного виробництва комплексів, оснащення ними реабілітаційного центру, має стати спільною турботою керівництва ЧАНДУ, міністерств та відомств, представники яких брали участь у нараді. Відповідну конструкторсько-технологічна документацію та бізнес-плани розроблено.

Під час обговорення проблем ННЦРМ ділові пропозиції висловили присутні на засіданні правління народні депутати України, які є членами Асоціації. Так, Віталій Корчик, заступник співголови ЧАНДУ, приділив увагу питанню тіснішої співпраці ННЦРМ з міжнародними організаціями. Він розповів, що, наприклад, Південна Корея, де він був у складі офіційної делегації Верховної Ради України, має розвинуту ядерну енергетику. Тому, на його погляд, є необхідність більш тісної співпраці медиків Центру та фахівців з Південної Кореї. Він поцікавився у генерального директора ННЦРМ Димитрія Базики: чи співпрацюють вони сьогодні з колегами з Південної Кореї, бо обмін програмами та досвідом може бути дуже корисний обом сторонам.

Член правління ЧАНДУ Олександр Марченко підкреслив, що керівництву Центру та всім зацікавленим державним організаціям і установам необхідно докласти зусиль для збереження колективу лікарів та науковців ННЦРМ, оскільки вони мають величезний професійний досвід. Багатьом із них вже по 60 та більше років, а з їх скороченням ми можемо втратити цей досвід. Необхідно знайти можливість не тільки забезпечити повну зайнятість співробітників сьогодні, а й обов’язково збільшити заробітну плату науковцям та лікарям, які сумлінно виконують свою місію з покращення здоров’я ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС і жертв цієї катастрофи. Кабінету Міністрів України разом із Верховною Радою України треба ще раз звернутися до матеріалів Національної доповіді України 2016 року щодо подолання медичних наслідків аварії на атомній станції, котра була підготовлена ННЦРМ у 2016 році. Народні депутати теж мають докласти конкретних зусиль для збереження такого унікального закладу, як ННЦРМ, котрий має багатий досвід з ліквідації наслідків подолання ядерної катастрофи, надання медичної допомоги чорнобильцям та їхнім дітям. Потрібно враховувати та зберегти досвід ННЦРМ щодо багаторічного моніторингу радіаційної ситуації, яка склалася після аварії у другій, третій та четвертій зонах радіаційного контролю, та необхідних заходів із відновлення цих територій.

Головуючий на засіданні Володимир Арешонков закликав тісніше співпрацювати зі ще одним парламентським комітетом — охорони здоров’я та наголосив, що депутати-чорнобильці зроблять усе можливе, аби така важлива науково-лікувальна установа могла працювати на повну силу.

Після закінчення виїзного засідання відбулася конструктивна підсумкова розмова виконавчого директора ЧАНДУ Олександра Осиховського та Олександра Зенюка з керівництвом ННЦРМ. Було наголошено на деяких практичних роботах, які може взяти на себе кожна із сторін для вирішення проблем Центру. З цією метою було вирішено розробити та укласти договір про співпрацю між ЧАНДУ та ННЦРМ. Напередодні трагічної чорнобильської дати сторони дійшли згоди, що необхідно ще раз провести робочу зустріч керівництва Центру з правлінням ЧАНДУ з приводу шляхів вирішення проблем, які обговорювались на виїзному засіданні у ННЦРМ.

Марина КРИВДА, Валерій КРОХМАЛЬ.