Минулого тижня політика спасувала перед природою — неочікувані снігопади захопили майже весь інформаційний простір. Хороше нагадування про те, якими дрібними бувають наші політичні конфлікти та «епохальні» рішення. А це ж було лише незначне зниження температури.

Як і очікувалося, затяжна перерва в роботі парламенту різко знизила градус політичного життя.

Голова Верховної Ради провів переговори з партнерами з Європейського Парламенту. Було проведено другий діалог Жана Моне, продовжено дію угоди між Європарламентом та Верховною Радою й запропоновано нові напрацювання. Але для впровадження реформи потрібні голоси принаймні 226 обранців.

Паузу в парламентській діяльності традиційно спробували використати сили більш маргінальні. Так на гучне явище спробували пере-творити своє об’єднання Рух Нових Сил Саакашвілі та партія «Воля». Ефект поки що нульовий, оскільки вже за день про активно рекламовану подію всі остаточно забули. Дуже серйозно розкручувалась інша подія — так звані збори ініціативної групи з проведення референдуму про заборону ринку землі. Спільна акція «Батьківщини» й «Свободи» стала першою жертвою квітневих снігопадів — за вибриками погоди її майже ніхто не помітив. Усе, що треба знати про цю подію, — це те, що вона не лише проводилася з порушенням чітких норм Закону «Про всеукраїнський референдум», а отже, є виключно пропагандистською ак-цією, але й сама її ідея суперечить базовій нормі закону та Конституції. Референдум не можна проводити щодо питань, які обмежують чи скасовують права та свободи людини й громадянина. Селянам земля надана в приватну власність, а заборона їм нею розпоряджатися, продавати, отримувати під її заставу іпотечні кредити — це пряме порушення Конституції.

Ще дві знакові новини запропонували нам правоохоронні органи. Генпрокуратура відзвітувала за нашумілу справу «бурштинової мафії» — там уже маємо перші реальні «посадки» чиновників і ділків, ще група посадовців чекає суду. НАБУ традиційно провело гучне «затримання в прямому ефірі» впливового політика Миколи Мартиненка, але, на жаль, не полишало відчуття, що розслідування цієї справи піде так само, як і всі попередні в Агентства. Хто згадує нині гучне провадження щодо «чорної каси» Партії регіонів та звинувачення проти Голови ЦВК Михайла Охендовського? На цих справах підняли інформаційну хвилю та й тільки. Навіть свіжі справи проти Онищенка, Насірова, керівництва НБУ все більше видаються провальними. Виникає відчуття, що НАБУ гучно відкриває нові провадження, щоб ми не згадували про долю попередніх. Миколу Мартиненка важко назвати бездоганним бізнесменом і політиком (хоча це прерогатива суду), але, схоже, що він перший вирішив дати прямий бій команді Артема Ситника та його «друзів». І якщо НАБУ не доведе цю справу до логічного завершення в суді, то перед суспільством постане питання про цілковиту неефективність головного антикорупційного органу країни.

А основні події тижня пов’язані із зовнішнім світом. Найбільше досягнення для нас — це проміжне рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі. Ми отримали менше, ніж хотіли, але більше, ніж могли сподіватися. Є попереднє рішення про визнання юрисдикції суду щодо обох позовів. Тимчасові заходи запроваджено у справі стосовно расизму окупаційної влади РФ у Криму з прямою вимогою відновити діяльність Меджлісу. Росія вже відмовилася виконувати рішення суду, а це матиме для неї значні міжнародні наслідки. Щодо справи про підтримку тероризму, то вже досягненням є сам факт її розгляду — це вперше суд ризикнув узятися за таке складне й юридично неоднозначне провадження, хоча міг уникнути цього за формальними приводами.

Активно вів міжнародні переговори Президент. Його перший у нашій історії державний візит до Лондона зміцнив позиції України: наслідки впливатимуть не лише на британські рішення, а й позначаться на україно-американських відносинах. Попри всю контраверсійність референдуму в Туреччині, ця країна залишається нашим безумовним, хоча й не завжди певним партнером.

П. Порошенко став одним із перших лідерів, хто після голосування провів розмову з президентом Ердоганом. На жаль, визначних результатів не змогли принести телефонні консультації в рамках Нормандського формату, оскільки Росія звично ігнорує всі свої зобов’язання. Але як чинник посилення тиску на агресора та його ізоляції, вони свою роль виконали.

Втішні новини надходять із Франції. Те, що виважений політик Еммануель Макрон, а не проросійський Франсуа Фійон виходить у другий тур із Марін Ле Пен, уже гарантує перемогу прийнятному для України кандидату. Схоже, що удача остаточно відвернулася від європейських друзів Путіна. А невтішна  новина з окупованого Донбасу, де загинув спостерігач СММ ОБСЄ, неодмінно матиме міжнародні наслідки. Ураховуючи те, що загиблий є американським громадянином, ці наслідки можуть бути вкрай болісними для окупанта.

І звично наостанок пару добрих новин. Прем’-єр-міністр В. Гройсман доволі впевнено окреслив підстави для економічного зростання в 2017—2020 роках. Аргументи мають доволі переконливий вигляд, тож не втрачаймо надію. Ще одна новина пов’язана з ганебною епопеєю львівського сміття. Уряд, обласна адміністрація та низка керівників громад підписали меморандум, яким визначено тимчасові заходи щодо його вивезення та компенсацій за екологічні збитки. Але стратегічні рішення таки повинна прийняти львівська влада. Щось мені підказує, що будівництво утилізаційного підприємства та його експлуатацію теж доведеться брати на себе владі центральній, бо ж місцевій ніколи — вона вирішує, яким стратегічним курсом іти всій країні...

Тарас ЧОРНОВІЛ,
політолог і незалежний експерт.