Свято 1 Травня протягом десятиліть мало присмак «комуністичного», але близького кожній родині. Традиція організовано крокувати на демонстрації, а потім так само масово збиратися на «майовки» — радянський аналог пікніків — пережила державу та ідеологію. Міжнародний день солідарності трудящих свого часу народився як день боротьби найманих працівників за гідну плату та 8-годинний робочий день — замість 12—14-годинного. У Радянському Союзі ці вимоги трансформувалися в нейтральне гасло «Мир. Труд. Травень». В сучасній Україні про сутність свята пролетарської солідарності згадують хіба що окремі профспілкові діячі. Більшість громадян сприймає цей день як додаткові вихідні для роботи на городі чи відпочинку з родиною.

Чи готові самі трудящі боротися за свої права? Складно відповісти, оскільки соціальний прошарок «трудящі» — поняття розмите.

Станом на 1 березня сума зарплатних боргів у країні становила 1995,3 мільйона гривень, з них половина — борги економічно активних підприємств. І хоча загалом рівень безробіття в першому кварталі цього року знизився, деякі галузі — наприклад, хімічна — опинилися перед загрозою масових звільнень.

Велику дискусію в суспільстві викликає проект нового Трудового кодексу. Досі в Україні використовується радянський варіант цього документа, де доволі ефективно захищаються права найманого працівника. Чи задовольнить новий кодекс інтереси і роботодавців, і трудящих, стане очевидно під час другого читання законопроекту, до якого вже внесені десятки поправок.

Сьогодні йдеться не стільки про підвищення заробітної плати чи поліпшення умов роботи, скільки про належний рівень життя. На фоні стрибка комунальних тарифів і цін навіть збільшена зарплата виглядає неадекватною. Крім того, варто пам’ятати, що час некваліфікованої робочої сили, на протестах якої творилася історія 1 Травня, минає. Як зазначається у щорічній доповіді ООН за 2016 рік, до 2020 року зміниться понад 1/3 знань і навичок, необхідних для сьогоднішньої трудової діяльності. Міжнародні експерти вважають, що потрібно створювати нові можливості і готувати молодь, яка володіє відповідними навичками, до використання цих можливостей. Опанування нових знань та вмінь повинне стати частиною освіти протягом усього життя та запорукою зайнятості. А свято 1 Травня залишається традицією, яка нагадує про те, що «мир» і «труд» — не лише гасло, а й вічні цінності.

Ліна КУЩ.