* Промислове виробництво у січні обвалилося на 16 відсотків (Держстат) — про те, що за плінтусом.

* Європейський інвестиційний банк призупинив фінансування проектів через силове протистояння в Україні — як гукнулося, так і відгукнулося.

* Долар США на міжбанківському ринку перетнув психологічну позначку у 9 гривень — про бізнес збентежений.

Невизначеність №1: хто керуватиме?

Власне, на 16 відсотків зменшилися обсяги виробництва проти грудня 2013-го, що не так уже й дивно з огляду на значну кількість неробочих днів і сезонну відсутність сукупного попиту. Все разом на сьогодні гальмує ділову активність. Разом з тим у січні 2014-го проти аналогічного періоду минулого року промислове виробництво впало на 5 відсотків за того, що в січні минулого року індекс промислового виробництва також обвалювався на 3,2 відсотка проти аналогічного періоду 2012-го. Отже, рецесія у промисловості поглиблюється з кожним місяцем, зменшуючи потенційні можливості економіки забезпечувати сталий соціальний розвиток країни і уникати колосальної залежності від зовнішнього фінансування. Найгірше, що можна собі уявити за такої нищівної динаміки, — це невизначеність уряду зі своїм майбутнім, адже він зобов’язаний відповідати за динаміку промислового виробництва, зайнятість населення, оплату його праці й соціальне забезпечення. Посилення конфронтації між владою і Майданом відклало усунення цієї невизначеності, як у випадку зі столичним метрополітеном (запустили, коли вже було без того не обійтися) на невизначений час — і це може негативно позначитися на життєзабезпеченні країни.

У річному вимірі знизилися обсяги як добувної промисловості (на 1,6 відсотка), так і переробної (на 4,8 відсотка). Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів зросло на 11,1 відсотка, легкої промисловості — на 2,2, але дві краплі — не дощ. Обсяги машинобудування за рік скоротилися на 22,9 відсотка, металургії — на 10,1, хімічної продукції — на 8,3, поставки електроенергії, пару та кондиційного повітря — на 0,9.

Обсяг будівельних робіт підприємства скоротили на 16,4 відсотка, бо віддавали перевагу зведенню нежитлових та інженерних споруд. А вантажообіг у січні вийшов у «плюс», лише дякуючи трубопровідному та залізничному транспорту.

Невизначеність №2: курсотрус

Зверніть увагу на висновок експерта. Після «чорного вівторка», який так охрестили через брутальне насильство і кров, багато хто вже так не думає. Український фондовий ринок різко знизився — активи розпродували з остраху подальшої ескалації запеклого протистояння. І зрештою, не помилилися: чорний вівторок змінила сіра середа, а сіру середу — кривавий четвер. Міжнародні інвестори заходилися розпродувати суверенні єврооблігації України, через подорожчання вартості їхнього страхування вони одразу стали нецікаві. Ризик дефолту за євробондами зріс до 58,26 відсотка, тоді як ще на початку року становив 40,54 відсотка! Поза сумнівом, значною мірою на інвесторів справила враження відмова Ірландської біржі узяти в лістинг боргові папери українського уряду з обсягом $1 млрд. 984,838 (причина — в невизначеності №1), але, як на мене, не вирішальне. Великі гроші не довіряють країнам, де панує політична і економічна криза. Рішення Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) призупинити фінансування нових проектів в Україні — зайве тому підтвердження. Чи варто нагадувати, що ЄІБ підтримував сотнями мільйонів євро проекти малого та середнього бізнесу, енергетики, транспортної інфраструктури тощо...

Якщо економічне зростання у світі в середньому добігає чотирьох відсотків, тоді як ми сидимо на плінтусі, очевидно нашому уряду нелогічно шукати негаразди деінде. Про них, до слова, заговорила звітного тижня Федерація роботодавців України (ФРУ), яку очолює відомий бізнесмен Дмитро Фірташ. На думку ФРУ, обмежуючи придбання іноземної валюти, Нацбанк ставить під загрозу ритмічність виробництва. Йдеться про постанову Нацбанку, про яку я писав у попередньому «Балансі...»: вона регламентує купівлю валюти через шість днів після звернення по неї. Це правило породжує чергову невизначеність: воно тимчасове, проте на невизначений строк, наче проблеми на залізничній ділянці Тетерів—Коростень. Авжеж, я іронізую, але хіба Нацбанк не пов’язував різку волатильність курсу гривні проти долара США політичною нестабільністю!?

Підсумую: як наголошують у ФРУ, це правило вимиває з підприємств оборотні кошти, позбавляє держбюджет податкових надходжень від імпорту. Цілком очевидно й інше: саме по собі воно не сприяє зменшенню попиту на валюту, що доводять котирування долара, який у четвер перетнув психологічну позначку в 9 гривень. Водночас воно провокує зростання цін на нафтопродукти напередодні пікових періодів його споживання (на посівну) і в момент ажіотажного попиту, спричиненого силовим протистоянням у регіонах. Отже, воно, як мінімум, потребує вдосконалення з боку Нацбанку.

Невизначеність №3: коли охолонемо?

Поза сумнівом, країна пережила найдраматичніший тиждень у своїй історії. Вона ледь не перетворилася на гарячу точку — в одну з тих, яких так остерігаються у Європі та Росії. Чому — не питання. Громадянські протистояння з використанням вогнестрілів сіють смерть, породжуючи найнебезпечнішу невизначеність: чи доживу, чи не заберуть гроші, чи завтра буде чим годувати сім’ю?! Ця невизначеність завдає найбільшого лиха, бо нею керує жах за дітей, батьків, рідних і друзів. Підкреслю: тим вагоміший в очах нашої і міжнародної спільноти результат цього тижня — усунення диктаторських і сепаратистських проявів, зміна форми державного управління на парламентсько-президентську. Це ще не усуває трьох невизначеностей, кожна з яких породжує ще тридцять три інші.

Згадайте, як миттєво розповсюджувалися недостовірні чутки, які перевтілювалися в ажіотажний попит на продовольство, бензин, засоби самозахисту, охоронні системи. Симптоми цієї невизначеності минулого тижня можна було спостерігати на сході й у центрі країни, де люди вишиковувалися у черги біля банкоматів, торговельних прилавків, кас автозаправок. Це тільки симптоми, але вони вже спричинили зростання цін. Від того, як швидко охолонемо, залежатиме, як вправно усуватимемо загрозу економічної кризи і коли побачимо світло в кінці тунелю.

На цьому тлі другою позитивною новиною тижня видається своєчасна виплата пенсій, соціальних платежів та заробітних плат працівникам бюджетної сфери за лютий....

Експертна оцінка

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло вважає, що зростання вантажоперевезень Укрзалізниці проти аналогічного періоду минулого року свідчить: політична ситуація поки не позначилася негативно на залізниці та інших базових галузях, на відміну від більших мобільних сфер економіки, як от валютний ринок.

Мал. Олександра ДУБОВСЬКОГО.