Український інститут національної пам’яті завершив громадське обговорення проекту закону про державні та інші свята, пам’ятні дати та скорботні дні. Як повідомила «Голосу України» завідувач сектору методичної роботи цієї установи Ганна Байкєніч, фахівцям довелося опрацювати 680 пропозицій, які надійшли для поліпшення документа. Деякі з них врахували. Так, наприклад, 8 березня хоч і надалі пропонують скасувати як вихідний день, але все-таки внесуть у календар як міжнародне свято. Вдалося громадськості обстояти вихідний день на Трійцю та на 9 травня, які в Інституті національної пам’яті пропонували скасувати. Натомість пропозицію запровадити день сім’ї і відзначати його вихідним днем у вересні громадськість не підтримала, й у новому варіанті законопроекту його немає.
Про скасування свят, які асоціюються в наших співвітчизників із радянським минулим, говорили цілу весну. Як зазначається в пояснювальній записці до проекту закону, розміщеного на сайті інституту, систему державних свят і пам’ятних дат необхідно «оптимізувати, щоб вони стали складовою гуманітарної державної політики, зокрема відновлення та збереження національної пам’яті». Натомість те, що маємо в календарі нині, в тексті супровідного документа називають «нормативним хаосом». Мовляв, вихідні запроваджувалися всупереч Конституції не тільки законами, а й указами Президента, постановами Верховної Ради тощо. Окрім переліку вихідних днів, які пропонують скасувати і про які, власне кажучи, й розносяться чутки, проектом закону пропонується дати чіткі визначення понять і категорій «свято», «державне свято», «святковий неробочий день», «пам’ятна дата», «професійне свято».
Наприклад, «державним святом» вважатиметься день, присвячений подіям або особам, які мали виняткове історичне значення, вплив на здобуття Україною незалежності, розвиток державності та суверенітету і засвідчують тяглість державотворчих і демократичних традицій. Пропонують також дати чітке визначення «скорботному дню» як дню пам’яті жертв трагічних подій історії України. До переліку цих дат пропонують віднести дні Героїв Небесної Сотні, пам’яті жертв аварії на ЧАЕС, жертв геноциду кримськотатарського народу, жертв політичних репресій і комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, пам’яті жертв Бабиного Яру та Голодомору. У проекті закону також пропонують не переносити вихідні святкові дні на наступні робочі, аргументуючи це «загальноєвропейською традицією».
Громадське обговорення проекту закону вже завершилося. Усі пропозиції розглянуто, узагальнено, і нова редакція документа вже надіслана на погодження до Міністерства культури, повідомила Галина Байкєніч. На цьому рівні підготовки документа до нього може надійти ще низка поправок, і тільки потім його зареєструють у Верховній Раді. Тож поки що прогнозувати, який саме варіант пропозицій до поліпшення календаря потрапить на голосування в сесійну залу, ранувато.
