Наприкінці квітня представницька делегація вітчизняних органів місцевого самоврядування відвідала з робочим візитом Латвійську Республіку.


Поїздку організували Мінрегіон у співробітництві з Програмою Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» та латвійське міністерство охорони довкілля і регіонального розвитку для переможців минулорічного загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування».


Чим же цікава для нас країна-сусідка, яка трохи пізніше, аніж інші країни Європи «різних можливостей», приступила до реформування власної організації територіальної влади?


Відомо, що впродовж довгого часу Латвія, яка вже на початку відновлення своєї незалежності реформувала власне законодавство та через різні причини ще довго відкладала кардинальні зміни (як, власне, і наша країна). Проте після кризи 2008-го вона зуміла вийти на прискорення і за рік успішно завершила реформу адміністративно-територіального устрою.


Як зауважує один із провідних фахівців у сфері місцевого самоврядування Анатолій Ткачук, «реформа в Латвії була проведена тому, що до експертних пропозицій таки прислухалися тамтешні політики і ухвалили політичне рішення».


Тож наша делегація поставила за мету візиту не лише проаналізувати причини вчорашніх труднощів наших колег та їхні пошуки найсприятливішої моделі розвитку місцевого самоврядування, а, скоріше, на власні очі побачити нинішню реальну результативність латвійської реформи.


Тим більше що вітчизняні об’єднані територіальні громади, отримавши в результаті децентралізації від держави нові повноваження і чималі кошти, активно займаються нині складанням власних планів соціально-економічного розвитку своїх територій. Тож практичні поради щодо використання наявного потенціалу із максимальною користю та ефективністю для людей будуть для них незайвими.


Учасники візиту побували в п’ятьох різних самоврядуваннях — саме так називається базовий рівень нинішнього адмінтерустрою Латвійської Республіки.


В Адажи їм докладно розповіли про форми співпраці влади з місцевими підприємцями. У Паргауї продемонстрували, як функціонує полігон переробки відходів, в Смілтене познайомили з діяльністю муніципальної міліції, а в Сігулді пояснили особливості роботи тамтешньої лікарні.


Чимало корисного можна запозичити і в самоврядуванні Цесіс. Щоб залагодити проблему малозаселеності цього краю тут розробили програму рееміграції, вживають різноманітні заходи для перепідготовки кадрів та підвищення кваліфікації безробітних. Цікава і повчальна соціальна інфраструктура згаданої місцевості: для дорослих там діє центр спільної роботи та творчої індустрії «Школа А6», для дітей — центр допитливості, популярністю жителів користується і регіональний концертний зал.


Свої функції має ще один рівень латвійського самоврядування — волость. На прикладі Вайвеської волості це підтримка підприємництва, функціонування волосного будинку ремесел, підтримка туристичної сфери, утримання спортивних та відпочинкових комплексів тощо. «Родзинка» латвійського досвіду — вміння використовувати з користю для громад принади кожного краю — історичні пам’ятки та природні ландшафти. Звісна річ, перед тим, як рекламувати їх для гостей і подорожніх, треба вкласти кошти в реконструкцію таких об’єктів, налагодити туристичну інфраструктуру, збудувати пристойні дороги, як це зробили наші північні сусіди. Причому кошти на ці недешеві роботи вони переважно відшукали шляхом розробки та впровадження інноваційних проектів розвитку. І колишні руїни перетворилися на осередки сталого поповнення місцевої скарбниці.


Тож господарям не соромно було, приміром, запросити делегацію з України на екскурсію та вечерю «при свічках» до Цесіського замку чи відвідати замковий комплекс та гірськолижний центр на території самоврядування Сігулді. Недарма кажуть, що досвід за плечима не носити. З цим, гадаємо, погодяться переможці «Кращих практик», які щойно повернулися з робочого візиту до Латвійської Республіки.