Травень, над Мар’їним гаєм як і в далекому вже 1944 році знову співають солов’ї. Та навіть вони своїми хвилюючими переливами не можуть розбудити солдатів, які спочивають вічним сном у могилах на невеликому лісовому меморіалі, що поблизу села Мощена Ковельського району на Волині. І не лише в могилах, а й у засипаних вибухами бомб і снарядів окопах. Тож далеко не всі тіла загиблих тут 73 роки тому воїнів підняті і по-належному перепоховані.
На знімку: священики відправляють панахиду за загиблими героями.
Фото автора.
5 травня тут знайшли вічний спочинок ще 25 воїнів Другої світової. Панахиду за загиблими героями провели священики УПЦ Київського та Московського патріархатів. Віддати їм останню шану прийшли керівники Ковельського району, обласної і районної організацій ветеранів України, учні, а також небайдужі мешканці довколишніх сіл. Після завершення перепоховання розмовляємо з командиром пошукового загону «Відродження» учасником АТО полковником Вадимом Дорофєєнком.
— Два роки пошуковий загін фактично не працював, оскільки 80 відсотків його складу воює на Донбасі, — розповів він. — Але нам подзвонили, і ми виїхали на місце. Прилад подав сигнал. Відкопали. Це виявилося воронкою, а в ній — рештки трьох військовослужбовців. Виявили і патрон із запискою, яку відразу відправили на експертизу. Вона належала стрілку Порплику Антону Івановичу, 1922 року народження, вдалося розібрати й номер польової пошти. З’ясували, що він із села Залужжя Білогірського району Хмельницької області. Ми насамперед вийшли на голову сільради Аллу Ковцун, та підтвердила, що проживав такий молодий чоловік. Потім ми дізналися історію про його дивну любов. У 1944-му солдат призвався, а в селі у нього залишилася наречена. Буквально через три місяці Антон зник безвісті. А вона всіх переконувала, що він повернеться... Від родичів дізналися, що наречена чекала на свого судженого сімдесят літ! Три роки тому померла. І через три роки ми знайшли його рештки...
Уже кілька літ обласна організація ветеранів тісно співпрацює з пошуковим загоном «Відродження» у справі пошуку і перепоховання загиблих у Другій світовій. Ось і цього разу не обійшлося без активної підтримки керівника цієї громадської організації генерал-майора у відставці Олександра Булавіна та його першого заступника Геннадія Гулька.
— Ми вже декілька разів порушували перед обласною і місцевою владою питання про облаштування на висоті «Ведмежій» меморіалу, на якому б здійснювалося перепоховання загиблих у минулих війнах солдатів. Однак поки що не маємо у цьому питанні належної підтримки, — розповідає Олександр Булавін. — Нині його доглядає місцева громада, ветерани. Наскільки мені відомо, каміння довкола солдатських могил поклали священики. Домовини ж безплатно виготовило Ковельське СЛАТ «Тур» (директор Олександр Смаль).
На цьому військовому кладовищі на «Ведмежій» висоті вже знайшов вічний спокій 301 воїн Другої світової. Щораз більше людей приходять вклонитися світлій пам’яті героїв. Тож крім ентузіазму пошуковців, ветеранів і керівництва Люблинецької об’єднаної територіальної громади хотілося б мати підтримку в справі належного облаштування цього військового меморіалу також і від обласної влади.
Волинська область.
