У Кирилівці спільними зусиллями багатьох людей створено промоїну між Азовським морем і Молочним лиманом. Тож солоність у лимані різко впаде, а риба цінних порід, зокрема піленгас, зайде сюди на нерест.
Цього року роботи проводилися своєчасно, а не в авральному порядку, як 2016-го. Як результат — солоність у Молочному лимані не перевищила 45 проміле. Нагадаємо, що вже 50—60 проміле вистачило б, щоб тут розпочався масовий мор риби.
Двотижнева робота техніки була оплачена рибальськими господарствами регіону. Втім, цього разу і обласна влада допомогла бюджетними 1,5 мільйона гривень. Щоб не розкрадали видобутий пісок, місце робіт взяли під охорону ветерани АТО. Зауважимо, що в попередні роки начебто вирішення екологічної проблеми лиману найчастіше перетворювалося на незаконне вивезення цінного будматеріалу...
Тут варто нагадати, що сумна історія Молочного лиману почалася з 1991-го, коли почив не лише Союз, а й Міністерство рибного господарства СРСР, яке, щоб полегшити місцевому рибальському господарству життя, на початку 1970-х вирішило зарегулювати промоїну, створену вибухом німецьких саперів у 1943 році. Так останні зупинили просування радянських танків узбережжям Азовського моря. З початком незалежності фінансування підтримки каналу лиман—море в робочому стані припинилося. Через те Молочний лиман став гинути на очах. Спроби учених та активістів екологічного руху якось достукатися до тих, хто мав би щось робити, результату не мали.
І лише на рубежі 2010-х, коли важкі екологічні та фінансові втрати стали очевидними, розпочалося напівсамодіяльне створення промоїни. Щоправда, не дуже ефективної і недовговічної. Минулого року, коли нарахували вже тисячі загиблих рибин у лимані, промоїну все ж зробили як слід, і вона зі своїм завданням впоралася. 2017-го просто роботи виконали раніше.
Запорізька область.
