Питання гендерної рівності має стати невід’ємною складовою процесу реформування законодавства про партії. Оскільки розвиток демократії в країні залежить від забезпечення рівноправної участі жінок і чоловіків у політиці. Про це під час міжнародного форуму «Стратегії політичних партій із розширення участі жінок у політиці» заявила член Комітету Верховної Ради з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Ірина Суслова.

 

Керівниця програми «Жінки — лідери» Національного демократичного інституту Олена Єна, народні депутати України Ірина Суслова, Олександр Черненко.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

За її словами, світовий досвід, зокрема скандинавських країн, доводить, що паритетне представництво в політиці та управлінні забезпечує прийняття більш виважених і прозорих рішень, позитивно впливає на економічний розвиток та рівень добробуту громадян.


Ірина Суслова нагадала, що як член Ради Європи (РЄ) Україна взяла відповідальність впроваджувати Стратегію гендерної рівності РЄ, виконувати Резолюції РЄ, рекомендації Комітету міністрів Ради Європи, Парламентської асамблеї РЄ, Венеціанської комісії стосовно збалансованого представництва жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень. А врахувавши рекомендації європейських інституцій, наша країна законодавчо закріпила гендерні квоти для збільшення представництва осіб прекрасної статі у виборчому процесі. І в 2013 році було внесено зміни до Закону України «Про політичні партії України», які передбачали 30-відсоткову добровільну гендерну квоту в списках кандидатів. У 2015 році цю квоту законодавчо поширили на рівень місцевих виборів. Але, як зауважила народний обранець, парламентські і місцеві перегони засвідчили необхідність визначення чітких механізмів відповідальності за недотримання гендерних квот.


Тому, повідомила Ірина Суслова, підкомітет з питань гендерної рівності та недискримінації профільного парламентського комітету підготував законопроект щодо запровадження 40-відсоткової квоти представництва жінок у списках партій, а також юридичних санкцій за недотримання цієї норми.


«З технічних причин цей законопроект не зареєстрований у Верховній Раді, але до порядку денного включено проект закону щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі, до якого під час другого читання внесемо наші пропозиції. Сподіваюся, що всі фракції проголосують за ці поправки, чим підтвердять свою прихильність європейським цінностям, принципам демократії і прав людини», — зазначила вона.


Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко вважає, що треба законодавчо закріпити механізм заохочення партій, зокрема збільшити державне фінансування за кількість обраних депутаток-жінок. Така норма діє в Хорватії, Ірландії, Чилі. Також відповідні державні субсидії використовуються у Франції, Гондурасі, де вимагається, щоб не менш як 10 відсотків цих коштів виділялося на діяльність в інтересах осіб прекрасної статі.


Крім того, на його думку, доцільно передбачити контроль за цільовим використанням державних коштів, отриманих партіями за забезпечення гендерного представництва серед обраних депутатів.


Головний радник і старший директор Національного демократичного інституту в Україні Мері О’Хейген наголосила: залучення більшої кількості жінок до участі у виборах, прийнятті 
рішень дає конкурентні переваги політичній партії.


Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг зазначив, що гендерна рівність в політиці і повсякденному житті є фундаментальним принципом. Це стосується демократичного представництва, а також економічного потенціалу країни і якості життя громадян. «Що більше жінок залучено до ринкових відносин, то більше можливостей для економічного зростання», — підкреслив він.

ЦИФРИ І ФАКТИ

У Верховній Раді України на сьогодні майже 12 відсотків жінок. Серед депутатів обласних рад — 15 відсотків, а серед голів обласних рад — лише дві жінки. Тоді як середній показник представництва осіб прекрасної статі в національних парламентах країн Європи (членів ОБСЄ) станом на березень 2017 року становить понад 26 відсотків; у скандинавських країнах — майже 42 відсотки, а у світі — 23 відсотки.