Політичне затишшя в країні завершується. На цей тиждень Верховна Рада планує розглянути низку блоків питань: ЖКГ, інформатизації, АПК, захисту дітей та культури й духовності. Дуже хочеться, щоб політичні протистояння не зруйнували законодавчих планів.
Дуже цікавий геополітичний пасьянс розіграв американський президент за участі нашого міністра закордонних справ. Після випрошеної російськими дипломатами зустрічі з Лавровим Дональд Трамп несподівано прийняв українського міністра. І за опосередкованими ознаками можна припустити, що тут розмова була більш дружня й конструктивна. Узагалі США ледь не щодня підносять Путіну неприємні сюрпризи. Схоже, що нова торговельна домовленість між США й Китаєм не лише міняє геополітичну карту світу, а й має викинути Росію з ринку енергоресурсів Піднебесної. А заяви американських високопосадовців, як, наприклад, Рекса Тіллерсона, що він не шукатиме з Росією кнопку «перезавантажити», більш ніж промовисті.
Корисні для нас і дуже невигідні для агресора новини маємо і з Європи. Найперше — остаточне схвалення візової лібералізації для українців Радою ЄС. Справедливі слова П. Порошенка, що це акт остаточного розлучення українців з Росією. Цікавий для України як майбутній учасник Нормандської четвірки Еманюель Макрон остаточно став президентом Франції. Тепер його чекають вибори до Національної асамблеї, які ще називають третім туром президентських виборів. Нам знову розганяють страшилки про реванш Національного фронту та інших друзів Путіна. У червні все остаточно завершиться й російські ретранслятори мають шанс знову спіймати облизня. Деяку загрозу самостійності Макрона можуть становити хіба що республіканці Саркозі—Фійона, та й то навряд.
Готовність прозвітувати за рік роботи виявив Генпрокурор Юрій Луценко. Поки що можемо оцінювати опублікований ним короткий підсумок. Попри тисячі справ, які вже передано до суду для розгляду по суті звинувачення, а не різних процедурних питань, головний акцент прокуратура все-таки робить на поверненні державі втрачених коштів, цінностей, ресурсів. Суспільство найперше хоче новин про «гучні посадки», і це теж важливо. Проте, щоб вони були не лише невідворотними, а й швидкими, треба істотно міняти Кримінальний процесуальний кодекс, а проти цього діє доволі скоординований опір низки фракцій. Зате дві інші функції: профілактика й повернення вкраденого, вже дають чималий ефект.
Знову маємо горе і смерть на сході країни. Російські окупаційні війська вже навіть не криються, обстрілюючи не лише позиції наших військових, а й мирні райони. Загибель чоти-рьох мирних жителів віддаленої від лінії фронту околиці Авдіївки — черговий злочин проти людяності російської воєнщини. Важко зрозуміти логіку Кремля — вони стараються зняти із себе відповідальність за злочини на Донбасі, але кожного дня наводять стільки доказів своєї агресії, що навіть особливо обережні європейські політики не можуть ігнорувати ці факти. Минулого тижня агентство Reuters підтвердило, що повне управління так званими «ЛНР/ДНР» здійснює радник Путіна Сурков.
Гучним підсумком тижня стала річна прес-конференція Президента. Петро Порошенко присвятив вступне слово темі євроінтеграції, але, схоже, частину журналістів це мало цікавило. Залишився неприємний осад від нехтування правилами журналістської етики та здоровим глуздом у низки «викривачів». Від Президента фактично вимагали узурпувати владу й узяти у власні руки розслідування вбивства Павла Шеремета. Справа загиблого журналіста перетворилася на «танці на кістках». Є приповідка: «Те, що перший раз сприймається як драма, вдруге постає фарсом»... Дехто з ініціаторів дуже хотів, щоб усе нагадувало справу Гонгадзе. Але аналогій надто мало. Зате в обох випадках чітко бачимо один сценарій російської політичної провокації для дискредитування вже не влади, а всієї держави. А ще шкода, що серйозної розмови про реформи, бачення майбутнього країни тощо не відбулося — нікому було запитати.
І наостанок: від Прем’єр-міністра вперше настільки чітко прозвучали заяви про необхідність здійснення пенсійної реформи та низку її параметрів. Спротив буде жорстокий, але іншого виходу немає. Кожен день без реформ лише погіршує загальну ситуацію й нарощує загрози. Небажання політичних сил під популістськими гаслами вводити страхову медицину вже призвело до руйнування системи охорони здоров’я й незліченних жертв і страждань. Невже хочемо дочекатися того моменту, коли раптом уся пенсійна система розвалиться?
Тарас ЧОРНОВІЛ, політолог і незалежний експерт.
