* Дорожчають вода і водовідведення.

* Пенсійна реформа: альтернатива солідарній системі.

* «Теплі кредити» — у виграші ОСББ.

Невтомна наша національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тільки те й робить, що переглядає та регулює, регулює та затверджує. От і тепер, згідно з постановою від 26 квітня цього року, з 12 травня холодна вода в Україні подорожчала майже на 15 відсотків!

Якщо бути точними, то вартість води для киян зросла на 14,7 відсотка. Збільшується плата і для мешканців Ірпеня, Вишневого, Боярки. Тарифи є чинними з наступного дня після опублікування постанови, тобто з 12 травня. Тож на платіжки з новими сумами очікуватимемо вже в червні.

Отже, згідно з постановою НКРЕКП № 552, тариф для киян тепер становитиме 15 гривень 79,2 копійки за кубометр (досі було 13,77), за водовідведення гарячої води — 7,52 гривні (було 6,93). Тариф для жителів Ірпеня становитиме 19 гривень 16,4 копійки за кубометр та 11,82 гривні за відведення гарячої води. Жителі Вишневого платитимуть 15,13 гривні за холодну воду та 5,95 гривні за водовідведення. Мешканцям Боярки куб холодної води коштуватиме 25,25 (!) гривні, водовідведення — 11,5 гривні.

Також холодна вода подорожчала для Львова, Рівного, Дніпра, Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Павлограда, Лисичанська, Коломиї.

І  ще раз про пенсійну реформу. У тому, що нинішня солідарна система нарахування пенсій не відповідає часу, годі когось переконувати. Таку думку висловлює виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.

«Можна сперечатися про підвищення пенсійного віку. Але, на жаль, без реформування пенсіонери приречені на погіршення рівня життя, адже їх кількість зрівнялася з кількістю працюючих українців. До того ж багато співвітчизників не платять пенсійних внесків, оскільки працюють за певними схемами або за полегшеною системою», — наголошує експерт.

На думку фахівців, вихід із замкненого кола є. У Польщі дуже потужний альтернативний пенсійний фонд, який вкладає гроші в закордонні біржі і в такий спосіб захищає пенсії від інфляції. До того ж пенсіонери можуть знімати певну суму щомісяця або ж забрати всі гроші, вкласти до банку, у власну справу. Це приносить користь і самим пенсіонерам, і державі. В Україні немає відповідних механізмів інвестиційної економіки, щоб альтернативні недержавні пенсійні фонди працювали так, як треба.

«Українські біржі не потужні. І іноземні фахівці рекомендують їх об’єднати. Економіка повинна дозволяти не тільки інвестувати, а й захищати українських пенсіонерів від шахраїв і всіляких фінансових пірамід. Тому що це призведе до різних проблем. Не тільки втрати грошей, а й повної дискредитації цієї системи. Без чого Україна не зможе нормально розвиватися», — наголошують фахівці.

Напевно, саме над цим слід було б подумати нашим законотворцям замість того, щоб розбурхувати громадськість ідеями про збільшення пенсійного віку, та не вигадувати велосипед з так званим «осучасненням» пенсій, спрямованим на поліпшення своїх електоральних позицій серед пенсіонерів.

Днями Держенергоефективності здійснило чергове відшкодування учасникам державної програми «теплих кредитів». Цього разу безповоротну фінансову допомогу на утеплення в розмірі 2,2 мільйона гривень отримали 16 ОСББ. Як засвідчують учасники програми, після проведення, наприклад, комплексної термомодернізації мешканці багатоповерхівок вдвічі менше сплачують за опалення. Крім того, в утеплених будинках жити набагато комфортніше, а вартість квартир підвищується щонайменше на 25 відсотків. Отже, з ОСББ усе зрозуміло. А от як бути мешканцям хрущовок, термін експлуатації яких давно закінчився, а комунікації потребують чимскорішої і повної заміни, схоже, ніхто не замислюється. А може ж бути пізно?

Підсумовував Віктор БОНДАР.

Мал. Василя ФЛЬОРКА.