Вишиванки Марії Савчинської з Вінниччини мають президенти, депутати, міністри... Вона — заслужений майстер народної творчості, вишивальниця у четвертому поколінні. Нині працює разом з донькою Вікторією. Використовують тільки одну техніку — «низзю» і тільки лляне полотно.
— Що означає «низзю»? — перепитує жінка. — Це коли вишиваєш навиворіт, тобто з тильної сторони тканини, знизу, звідси й назва. Ми з дочкою єдині у нашому селі Клембівка, хто ще так вишиває. Інші використовують традиційну схему — хрестиком. Наша техніка набагато складніша. Хрестиком можна й на машині, а «низзю» машина не втне.
Раніше про Клембівку говорили, що тут дівчатка народжуються з голкою в руках. Вишивальниці були майже в кожній хаті. Ще в дореволюційні часи тут діяла фабрика вишивки «Жіноча праця». У радянські мала назву «Вінничанка». Фабрика не працює вже багато років.
Про те, що вишивальниць у селі ще чимало, можна переконатися на традиційному святі «Мамину сорочку пригорну до серця». Його вже багато років поспіль організовують на Спаса у сільському парку. Марія Савчинська постійний учасник свята.
Вінницька область.
