Своїми думками про те, як зустрічають цю дату кримські татари на анексованому півострові та на материковій Україні, як триває підготовка змін до Конституції щодо кримської автономії і коли нарешті може бути повернуто до складу України Крим, поділився із «Голосом України» народний депутат України Рефат ЧУБАРОВ (фракція партії «Блок Петра Порошенка»), глава Меджлісу кримськотатарського народу.
— Зайве говорити про те, що настрій сумний. Бо Крим зараз окупований, і це вже четверте 18 травня, яке проводимо в умовах російської окупації. У 2014 році, одразу після вторгнення, ми спромоглися провести традиційний масовий жалобний захід, який проводили щорічно. А вже з 2015 року окупанти заборонили будь-які масові заходи, де люди збиралися, щоб вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього року в Криму відбуватиметься лише декілька контрольованих самими окупантами заходів, вони будуть показові, там не буде багато людей.
Російська окупаційна влада виштовхує кримських татар, розчавлює, щоб вони самі покидали Крим. Водночас дуже повільно йде робота щодо законодавчої бази — дуже довго збиралися щоб розпочати роботу над внесенням змін та доповнень до Конституції України стосовно Криму. Нещодавно Конституційною комісією створена робоча група, 22 травня вона збереться на своє перше засідання. Завдання робочої групи — разом з експертами, яких комісія має намір залучати широко, нині створюються списки експертів — за літо напрацювати доповнення та зміни до Конституції України щодо Криму.
— У чому полягатиме суть цих конституційних змін?
— У 1991 році, коли відновлювалася Автономна Республіка Крим, 12 лютого Верховна Рада тодішньої ще Української РСР ухвалила Кримську автономію, і тоді було закладено неправильний фундамент всього того, що називається сьогодні Кримською автоно-мією. Бо зовсім було проігноровано те, що вже почав повертатися на свою землю кримськотатарський народ, незважаючи на всі наші заклики не проводити тоді референдум і не приймати рішення щодо Кримської автономії поки не повернуться кримські татари і поки вони теж не візьмуть участь у всіх процесах. То була затія Москви, Москва тиснула на Київ, ще був єдиний центр, і створена тоді Кримська автономія 23 роки розвивалася не лише без урахування інтересів кримськотатарського народу, а й дуже часто проти інтересів кримських татар, які повернулися в кількості 300 тисяч, і їх повернення ще тривало. Створення Кримської автономії без урахування інтересів та прав корінного народу — це було одним із слабких аспектів Криму. І взаємодія між центром, Києвом і Сімферополем дуже часто протікала в контексті інтересів етнічної більшості. Київ фактично не брав до уваги ані інтереси етнічних українців, яких у Криму не менш як 500 тисяч, тим паче й інтереси кримських татар. І оце потакання інтересам етнічної більшості пояснювалося багатьма причинами, в тому числі і тим, що Київ сподівався, що в такий спосіб знайде більше порозуміння з Москвою. А Москва стежила за тим, що відбувається у Криму з точки захисту Росії та російських інтересів і росіян, які живуть у Криму. З другого боку, Київ, тодішня влада за рахунок преференцій для російської спільноти отримувала їхню лояльність на виборах. Етнічні росіяни завжди голосували за владу, оскільки вона стояла на сторожі їхніх інтересів.
Тепер говоримо про те, що в Криму мають бути збалансовані інтереси всіх. У Кримській автономії повинен бути суб’єкт автономії, тобто хто реалізує своє право на самовизначення. А суб’єктом є кримські татари, як корінний народ Криму. Отже, кримські татари реалізують своє право на самовизначення. Але правове регулювання всіх аспектів внутрішнього життя Кримської автономії має побудуватися так, щоб переформатована Кримська автономія відповідала як мінімум трьом умовам. Перше — кримські татари мають бути задоволені формою реалізації ними свого права на самоврядування. Якщо це національно-територіальна автономія у складі України, чого бажають кримські татари, то кримські татари скажуть «так». Друге — переформатована автономія має сприяти тому, щоб щезли будь-які спекуляції, настороженості щодо нібито загроз територіальній цілісності та суверенітету України. Тобто переформатована автономія має слугувати укріпленню цілісності української держави. І третя умова — та автономія, яка виписується в Конституції України та законами України, має чітко засвідчити реальні однакові права всім громадянам України, які проживають у Криму. За умови, що ми зможемо знайти таке правове оформлення автономії, тоді уникнемо будь-яких настороженостей і протидій схваленню конституційних змін.
— Коли Верховна Рада може розглянути зміни до Конституції України стосовно Криму?
— Особисто проситиму робочу групу працювати все літо, щоб уже у вересні могли внести на розгляд Верховної Ради зміни до Конституції щодо Криму.
— А чи доцільно нині вносити такі зміни до Конституції, якщо Крим ще досі не деокуповано?
— Не те що доцільно, а вкрай важливо. Ми вже запізнюємося. Треба бути відвертими — декому здається, що це потрібно кримським татарам, мовляв, так, вони мають право на самовизначення, давайте подумаємо, але не потрібно поспішати. Але ми хочемо реалізувати своє право не для самозадоволення. Це для нас єдиний інструмент захистити себе і мати гарантії для збереження і розвитку. Але не менш важливо і для української держави, оскільки питання повернення Криму буде поєднано з дуже багатьма чинниками. Це відбуватиметься в різні форми та способи — хотів би виключити військові способи, але будуть дипломатичні, політичні шляхи, низка переговорів, конференцій, де виступатимуть потужні світові гравці. І ніхто не дінеться від того, що Росія до останнього чіплятиметься за Кримський півострів і наводитиме всілякі мотивації, твердження, намагатиметься переконати, чому має належати півострів їй або чому вона має залишитися там. Тому Росія нині дуже багато робить, починаючи від того, що переселяє своїх людей. За офіційними даними, уже понад 200 тисяч нових людей Росія поселила у Криму, і вона напрацьовує такий рівень інкорпорації, залучення Криму до правової системи Росії, щоб потім люди не змогли звідти вийти. А українській державі, окрім мотивації, що захоплення Криму відбулося на порушення міжнародних правил, треба знайти і використати такі аргументи, які можуть бути лише з української сторони. Питання корінного народу, права корінного народу на самовизначення і бажання корінного народу самовизначитися у складі Української держави, як на мене, є надпотужним аргументом, який обов’язково в потрібний час і в потрібному місці зіграє свою роль.
Записала Юліана ШЕВЧУК.
ТИМ ЧАСОМ
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл на тему: «Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива». Перед студентами та викладачами навчального закладу виступив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров (на знімку праворуч) разом із ректором ЧНУ Олександром Черевком.
На завершення круглого столу його організатори подарували Рефату Чубарову унікальну книжку про видатного уродженця Криму, академіка-сходознавця Агатангела Кримського, життєвий шлях якого тісно пов’язаний із Черкащиною, повідомляє наш власкор Лідія ЛІСОВА.
Фото надано прес-службою ЧНУ.
