Погоджувальна рада
Нинішнього пленарного тижня Верховна Рада продовжить практику тематичного розгляду законопроектів. Як повідомив на погоджувальній раді лідерів депутатських фракцій і груп та голів парламентських комітетів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, у вівторок, 23 травня, парламент розглядатиме блок питань інформаційної політики, ЗМІ та реклами. Зокрема, ключовим є законопроект про мови, який передбачає затвердження мовних квот на українському телебаченні на рівні 75 відсотків. А також блок питань екологічної політики.
Віктор Галасюк, Вікторія Сюмар.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
У середу, 24 травня, парламент розгляне питання ратифікації, охорони здоров’я, соціальної політики, у четвер, 25 травня, — законопроект про реформування парламенту, який було напрацьовано разом із місією Європарламенту. Цей документ передбачає узгодження кількості парламентських комітетів із кількістю міністерств, а також блок питань інформатизації, зокрема, законопроект про кібербезпеку.
Депутатські фракції та групи висловили свої пропозиції та зауваження до порядку денного парламенту. Фракція Блоку Петра Порошенка наполягала на невідкладному розгляді законопроекту про інклюзивну освіту (№ 6437), що сприятиме забезпеченню прав дітей, у т. ч. і права на здобуття вищої освіти для дітей із тимчасово окупованих території України та дітей із особливими потребами. Лідер фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов також закликав продовжити реформування судової системи. «Ми не маємо права зупинятися на шляху здійснення судової реформи», — наголосив він. — Останні дослідження свідчать — лише сім відсотків громадян України довіряють вітчизняним судам. Україна не зможе в подальшому розвивати демократичні інститути без довіри громадян до судів». Відтак нинішнього тижня парламент планує розглянути зміни до Господарського, Цивільного процесуальних кодексів, Митного кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України та законопроект «Про Конституційне провадження», які є частиною судової реформи. А. Герасимов також застеріг від будь-яких спроб чинити обмеження роботі системи державних закупівель «ProZorro». За словами депутата, прозорості системи держзакупівель сприятиме і законопроект про кібербезпеку (№ 2126а).
Лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак закликав посилити захист української мови у вітчизняному телеефірі, чому сприятиме законопроект про мовні квоти на телебаченні (йдеться про проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обсягу національного україномовного аудіовізуального продукту в мовленні телерадіоорганізацій, № 4408).
«Борючись із російським інформаційним впливом, ми повинні посилити захист української мови в телеефірі, — сказав він. — Це також питання інформаційної безпеки. Бо це боротьба за український світогляд і розрив з «русским миром». Депутат також заявив, що вимога «Народного фронту» — розширення санкцій проти Росії. «Санкції — це один з головних інструментів боротьби з країною-агресором», — сказав Максим Бурбак. Фракція також наполягає на розгляді законопроекту про введення візового режиму з Росією.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, у свою чергу, відзначила, що в українському телепросторі за останні чотири-п’ять років стався «фантастичний відкат» — деякі канали нині мають лише 12 відсотків української мови. За її словами, новацією законопроекту про мовні квоти є те, що всі фільми та телесеріали мають демонструватися по телебаченню лише українською мовою, тільки радянські фільми будуть із субтитрами. В. Сюмар також наголосила, що цей законопроект підтримують відомі діячі культури — актори, сценаристи, літератори, зокрема, Наталія Сумська, Андрій Кокотюха, Ірен Роздобудько, Богдан Бенюк, Остап Ступка, Анатолій Гнатюк та інші. Профільний комітет майже одностайно схвалив цей законопроект і вважає його компромісним.
Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк закликав не зволікати із проведенням реформ — медичної, пенсійної, ринку землі. «Відтермінування реформ є шкідливим для людей, — заявив він. — Влада з одного боку — хоче, а з другого — гальмує реформи. Гальмують олігархи». Парламентарій розкритикував пропозиції уряду щодо пенсійної реформи. На його думку, розпочати пенсійну реформу треба зі створення реєстру пенсіонерів та платників соціальних внесків. Фракція також наполягає на ухваленні закону про окуповані території.
Невдалою назвав презентацію урядом пенсійної реформи і лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко. «Така тема має бути широко обговорена, бо стосується 12 мільйонів людей», — наголосив він. На думку Опоблоку, ключовими у пенсійній реформі мають стати питання наповнення пенсійного фонду та зростання зарплат і відрахувань із них соціальних внесків, а також зниження тарифів на енергоносії для підприємств.
«Катастрофою» назвав урядові пропозиції до пенсійної реформи лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко. Він наголосив, що підвищенням трудового стажу до 35 років уряд не дає відповіді на основне питання, яке турбує майбутніх пенсіонерів, — яким же буде розмір пенсії? Чи можна буде на цю пенсію купити найнеобхідніші продукти, ліки, товари і не злидарювати? Ляшко заявив, що на противагу новаціям від уряду фракція Радикальної партії пропонує альтернативну пенсійну реформу.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко повідомила, що її політична сила вже зібрала понад 250 тисяч підписів проти продажу землі сільськогосподарського призначення спільно із Асоціацією фермерів та приватних землевласників та за проведення всенародного референдуму.
Віктор Бондар (ДГ «Відродження») звернув увагу на те, що уряд у пенсійній реформі пропонує, по суті, підняти пенсійний вік до 65 років, тоді як середня тривалість життя чоловіків в Україні 62 роки. «Це, по суті, не реформа, а економія коштів пенсійного фонду, — відзначив депутат. — До пенсійної реформи треба підходити професійно, а наповнювати пенсійний фонд треба по-іншому».
Представник ДГ «Воля народу» Володимир Бандуров висловив думку, що в уряді та парламенті немає спільного бачення медичної реформи. «Немає сьогодні альтернативи запровадженню в Україні медичного страхування, яке працює в усіх європейських західних країнах, — сказав парламентарій.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Уповноважений Президента України з питань мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, наголосила на потребі розглянути законопроекти про гуманітарне розмінування та про статус осіб, зниклих безвісти.
Політик повідомила, що одним з блоків на переговорах Президента України Петра Порошенка і канцлера Німеччини Ангели Меркель була робота українського парламенту зі сприяння реінтеграції окупованих територій та допомога громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
За словами І. Геращенко, велика увага на цих переговорах приділялась роботі неформальної депутатської групи «Мінська платформа», яка працює в українському парламенті. «Це важливо, адже на цьому майданчику ми робимо дуже необхідну роботу, в тому числі, і щодо обговорення законопроектів, необхідних нам в контексті виконання Мінських угод», — сказала Ірина Геращенко.
Представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко закликала депутатів і з провладних, і з опозиційних фракцій продовжити роботу з реформування українського законодавства, адаптації його до європейських стандартів. «Головне, щоб і влада, і опозиція більше вірили в те, що разом ми зможемо розвинути нашу державу, — зауважила вона. — Завдяки Угоді про Асоціацію з ЄС ми отримали вільний рух товарів і послуг. Завдяки безвізовому режиму ми відкрили рух нашим громадянам до Європи. Через енергетичні реформи ми просуваємось до членства в Європейському енергетичному союзі.
Представник Президента у парламенті повідомила, що глава держави вніс до парламенту низку законопроектів як невідкладні. Серед них -законопроект «Про інклюзивну освіту», а також проекти законів, спрямовані на проведення повномасштабної судової реформи в Україні.
Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко заявив, що підписання указу Президента про запровадження санкцій проти російських сайтів є вчасним і його потрібно впроваджувати. «Це захист від інформаційної агресії», — наголосив він. Щодо пенсійної реформи, за словами урядовця, не можна говорити про суттєве збільшення пенсій за умови, коли 25 відсотків працездатного населення не сплачує соціальні внески. Однак Г. Зубко запевнив, що уряд шукає кроки, щоб консолідуватися з парламентом у питаннях пенсійної реформи.
