Іще вчора кошти спрямовували на створення нових робочих місць, а нині — на підготовку кадрів. На Львівщині не проводили серйозних досліджень, яких фахівців потребуватиме промисловість найближчими роками.
Почали створювати підприємства — щомісяця відкриваються по два нові виробництва, а кадрів хронічно не вистачає.
Асоціація підприємців Львівщини розпочала впроваджувати безпрецедентну програму забезпечення регіону фахівцями робітничих професій. Сусідство з Європейським Союзом змусило організаторів виробництва піти на непопулярні кроки і вкладати кошти в людський ресурс.
Два інвестори — два підходи
Між Львівським автобусним заводом і підприємством із виробництва кабельних систем «Леоні» у Стрию відстань у 60 кілометрів. Перше враження — це два світи, два способи життя.
Автобусне виробництво свого часу взяв під контроль російський інвестор. Зарплати були мізерні. Умови праці в цехах — як на війні. Взимку холодно, влітку спекотно. Десятиліття на заводі скорочували кадри і виробництво. Врешті-решт цехи перетворилися на руїни, а інвестор несподівано зник. Схоже, він виконав головне завдання — поставив хрест на львівських автобусах. Там, де в перші роки незалежності виробляли до 13 тисяч машин, нині відкривають торговельні центри, банки і споруджують житлові комплекси. Німецький завод «Леоні» виріс у чистому полі. Інвестор усе починав з нуля — вклав близько 100 мільйонів євро. Нині це процвітаюче підприємство, яке приносить прибутки. Понад шість тисяч жителів Стрия і сусідніх районів мають добру роботу, хорошу зарплату і не хвилюються про завтрашній день своїх сімей.
У цехах ідеальний порядок. У робітників повний соціальний пакет. Їх ще й годують обідами за символічну ціну і довозять на роботу з сусідніх районів. Тут дбають про кадри. Відкрили свій навчальний центр і готують необхідних спеціалістів. Коли йдеш цехами стрийського «Леоні», таке враження, що потрапив на молодіжний фестиваль, а коли буваєш на автобусному заводі у Львові, виникають інші асоціації: немов опинився в Пенсійному фонді.
Конкуренція збільшує зарплати
Львівська область узяла хороший старт — щорічно створювати понад 12 тисяч робочих місць і щомісячно відкривати по два нові підприємства. При ОДА запрацювало управління інвестицій, яке залучає іноземний капітал у регіон. Японський та німецький інвестори відкрили на околиці Львова два нові заводи, запропонували зарплату близько семи тисяч гривень, довозять людей безплатно, але виявилося, що кадрів для нарощення виробництва на повну потужність не вистачає. Львівські ЗМІ рясніють оголошеннями: зарубіжні підприємства запрошують навіть людей без фаху — на заводі вони його здобудуть.
Колись ішлося лише про створення робочих місць. Питання нині стоїть по-іншому: щоб робітники не виїжджали за кордон, їм потрібно платити по 12—15 тисяч гривень. У сусідніх країнах теж відчувається брак кадрів, але там платять удвічі-утричі більше. Щоб зрозуміти, звідки віють вітри, звернемось до статистики. У 2014 році за кордон виїхало понад 300 тисяч українців, у 2015-му — 515 тисяч, а в 2017-му — 1,3 мільйона. Львівщина — прикордонна область, з численними митними переходами. Тут діє малий прикордонний рух. Тисячі жителів щотижня відвідують Польщу. Вивозять дешеву горілку і сигарети, а привозять продукти. Цей своєрідний бізнес відбиває бажання працювати за мізерні зарплати. Тож байдужість місцевих підприємців до кадрових проблем повернулася до них бумерангом. І прикордонна область це найбільше відчуває.
На територію Львівщини заходять зарубіжні фірми й самі готують для себе працівників, пропонуючи їм кращий соціальний пакет і вищі зарплати. Найліпше це вдається польським конкурентам. Конкуренція відіграла позитивну роль, продемонструвавши українським організаторам виробництва, що основне надбання країни не сировина, не техніка, а людський ресурс.
Адміністративні методи — шлях у нікуди
На виклики часу потрібно знаходити відповіді. Асоціація підприємців Львівщини вирішила запустити проект кадрової біржі, яка б дала змогу створити комфортні умови праці для жителів регіону, а підприємства зробити більш конкурентоздатними. Вже давно підмічено: все, що робиться на добровільних засадах, більш ефективне, а адміністративні методи — це шлях у нікуди.
«Ми почали працювати з партнерами — навчальними закладами, — розповів голова Асоціації підприємців Львівщини Ростислав Сорока. — Підписали меморандум про співробітництво. Іншого шляху нема, бо боротьбу за кадри ми програємо зарубіжним компаніям».
Розроблена програма передбачає бонуси для кредитів на придбання квартири, компенсацію витрат на дорогу до місця праці, обов’язкове медичне страхування. Це комплексний підхід для створення комфортних умов на вітчизняних підприємствах, який включає в себе всі сторони життя, починаючи від навчання і закінчуючи відпочинком.
Понад те, запропонують за рахунок підприємств навіть допомогу в юридичних проблемах сімей. Компанії також можуть допомогти своїм робітникам створити приватне робоче місце і підписати з ними угоди на 3—5 років. Найманий працівник у такий спосіб стає партнером компанії.
— Чи буде ефект від цієї програми? — запитуємо Ростислава Сороку.
Він вважає, що нема іншого шляху, ніж запропонувати людям сучасні соціальні пакети і комфортні умови праці. Час конвертів і роботи за копійки відходить у минуле.
Львівська область.
