У Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні».
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак презентувала щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики. Із такою доповіддю НАЗК виступало у парламенті вперше. Доповідь складається з чотирьох розділів — антикорупційна політика, запобігання корупції, покарання за корупцію та, власне, сам звіт про діяльність агентства за минулий 2016 рік. У своєму виступі Н. Корчак позитивно оцінила діяльність новостворених антикорупційних органів — НАБУ, САП, НАЗК, наголосивши на потребі ще створити нові структури — Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також Державне бюро розслідувань і Вищий антикорупційний суд України.
Серед здобутків антикорупційної реформи очільник НАЗК назвала: е-декларування, розпочате реформування законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування з метою створення доброчесної системи публічної служби; запровадження системи електронних закупівель «ProZorro», запуск електронного декларування майнового стану публічних службовців, а також пряме державне фінансування політичних партій та виборчих кампаній з метою їх прозорості, підготовку антикорупційних програм. Водночас, за словами Н. Корчак, НАЗК на сьогодні перевірило лише понад 100 поданих е-декларацій. І чому так мало — не сказала, хоча це питання хвилює все суспільство.
Інші виступи на слуханнях не були такими бравурними. Голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв констатував, що досі не перевірено е-декларації найвищих посадовців, зокрема Президента України, хоча журналісти вже виявили у них невідповідності. «Суспільство вже давно зачекалося», — сказав він, додавши, що нині у парламенті розглядається ініціатива про звільнення голови НАЗК. Під загрозою, за словами Соболєва, і захищеність інформації, що зберігається на порталі е-декларацій. Є. Соболєв заявив, що засмучений рішенням Генерального прокурора не підписувати подання на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Євгена Дейдея з «Народного фронту». Адже вперше в історії України Антикорупційне бюро й Антикорупційна прокуратура розслідували справу про незаконне збагачення за новим законодавством. Детективи бюро і прокуратури дуже багато зробили в рамках цього розслідування. Однак Генпрокурор вирішив, що подання не готове. Соболєв закликав антикорупційні органи не боятися розслідувати корупційні злочини політиків. «Думаю, ми потребуємо аналізу і доказів, що в цій справі ми не маємо чергового прикриття корупції, — зазначив голова комітету. — Але справа не в Євгенові. Нам дуже важливо поламати кругову поруку».
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник на початку свого виступу зізнався: «Коли я минулого року виступав на антикорупційних парламентських слуханнях, не думав, що протримаємося так довго, зважаючи на той супротив, який чиниться в нашій роботі». Нині, за його словами, в НАБУ 570 працівників і всі основні вакансії заповнені. Вперше в історії України повідомлено про підозру не колишнім чиновникам, які зараз десь надійно ховаються в Росії, а нинішнім посадовцям — головам Фіскальної служби України, ЦВК, Рахункової палати. У розслідуваннях НАБУ фігурують 33 державні підприємства, і десять із них перебувають у топ-100 державних підприємств України. Це і «Укргазвидобування», «Одеський припортовий завод», Державна продовольчо-зернова корпорація, «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», «Запорізький титаномагнієвий комбінат». Сума збитків, встановлена під час цих розслідувань, становить майже 80 мільярдів гривень. «Це те, що було вкрадено вже після Революції Гідності, це те, що перевищує суми траншів, які ми отримуємо з Міжнародного валютного фонду, це те, що фінансує політичну корупцію в державі», — заявив А. Ситник. Очільник НАБУ назвав неприпустимим те, що деякі міністри беруть на поруки підозрюваних у корупційних справах. І звернувся до НАЗК, щоб вони дали оцінку наявності конфлікту інтересів у таких діях.
Наразі НАБУ, за словами А. Ситника, проводить розслідування майже 400 проваджень, за ними вже арештовано майна на 600 мільйонів гривень і 800 мільйонів доларів, корпоративні права в майже 30 компаніях, величезну кількість рухомого і нерухомого майна. Серед проблем очільник НАБУ назвав притягнення до кримінальної відповідальності топ-менеджменту великих державних підприємств, керівників центральних органів державної влади, інших високопосадовців, що, на його погляд, неможливо без створення антикорупційного суду.
Перший заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова наголосила на потребі приватизації державних підприємств. Адже, наприклад, у Канаді взагалі немає державних підприємств, у Франції — майже 30, тоді як в Україні їх 3 600. «І розуміємо, що коли всі вони не вказують на прибуток, то це все джерело корупції для інших чиновників», — сказала урядовець.
Багато слушних пропозицій пролунало від народних депутатів. Зокрема, народний депутат Ігор Попов (фракція Радикальної партії) запропонував невідкладно затвердити технічні умови та оголосити тендер на розробку модуля арифметично-логічного контролю для Реєстру електронних декларацій, щоб 100 тисяч е-декларацій перевірялися автоматично, а не вручну. Свободівець Олег Осуховський заявив, що треба ухвалити закон про антикорупційний суд, а не створити антикорупційну палату у Верховному Суді, назвавши такі пропозиції «черговим окозамилюванням». Позафракційний Юрій Дерев’янко закликав ухвалити нове виборче законодавство з мінімальним прохідним бар’єром, з відкритими партійними списками, без мажоритарки, із забороною політичної реклами. Ігор Луценко («Батьківщина») висловив думку, що у державі має бути нагляд за законністю суб’єктів публічного права. Тобто хтось у державі має бути відповідальний за те, щоб ліквідовувати незаконні рішення депутатів, місцевих рад, чиновників. Адже нині нема кому скаржитися, коли ти бачиш, що десь вирубують сквер чи за завищеними цінами держпідприємства закуповують вугілля. Олег Барна (БПП) запропонував провести розслідування, як маловідома фірма «Міранда» виграла дуже серйозний тендер на виготовлення електронної системи е-декларування.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг висловився за перегляд запропонованого положення про обов’язкове подання декларацій громадськими активістами.
Головуюча заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд (на знімку) насамкінець звернулася до присутніх: «Час переходити від обвинувачень до взаємодії, тому що в цьому залі точно немає опонентів і ворогів. І наше завдання — перейти до наступного етапу і використовувати ті майданчики, які ми маємо, зокрема парламентські слухання, для того, щоб наші зусилля об’єднувати».
Анна ШЕВЧЕНКО.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
ФАКТ
Наразі НАБУ проводить розслідування майже 400 проваджень, за ними вже арештовано майна на 600 мільйонів гривень і 800 мільйонів доларів, корпоративні права майже в 30 компаніях, величезну кількість рухомого і нерухомого майна.
