Учора в Інституті законодавства, який є складовою частиною апарату Верховної Ради, відбувся круглий стіл «Особливості реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та їх законодавче забезпечення».


«Україна, як незалежна держава, ще не переживала таких ситуацій, коли понад мільйон людей опинилися в стані внутрішньо переміщених осіб, — зауважив перший заступник директора Інституту законодавства Євген Бершеда. — Але історично на цій території, на жаль, такі періоди бували. Взяти хоча б Чорнобиль або Другу світову війну».


За оцінками міжнародних організацій, внутрішня міграція є істотним чинником демографічного та соціально-економічного розвитку країни, наголосив голова офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг. Анексія Криму та військові дії на сході країни спричинили масові переміщення наших співвітчизників. За даними Міністерства соціальної політики, на облік узято понад 1,6 мільйона таких людей. Ситуація вимагає від держави системних зусиль для дієвого забезпечення принципу рівності конституційних прав і свобод усіх громадян. Виборче право внутрішньо переміщених осіб, у тому числі й на місцевому рівні, необхідно розглядати в тісному взаємозв’язку з іншими правами та свободами, наголосив М. Енберг. Зокрема, у рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи зазначено: держава має гарантувати внутрішньо переміщеним особам право вибору із трьох варіантів: повернення додому, інтеграція з місцем переміщення, чи облаштування в іншій безпечній частині країни. ПАРЄ закликала держави зняти всі правові перешкоди для інтеграції переселенців.


Рада Європи уважно стежить за всіма процесами в Україні, пов’язаними із просуванням реформ, наголосив представник цієї організації. «Ми намагаємося системно та активно допомагати українській владі та суспільству, щоб ці зміни запроваджувалися відповідно до європейських норм, принципів та стандартів», — сказав він. У цьому контексті М. Енберг виокремив ініціативу 24 народних депутатів, які 27 березня цього року зареєстрували законопроект № 6240 про внесення змін стосовно виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.


Менеджер Міжнародної фундації виборчих систем Юлія Шипілова повідомила, що організація, яку вона представляє, за підтримки посольства Великої Британії разом із громадським холдингом «Група впливу» нині працюють над проектом, спрямованим на забезпечення виборчих прав переселенців. Так, в аналітичному дослідженні експерти вивчили досвід інших країн, на території яких схожа ситуація. Таким шляхом свого часу пройшли Молдова, Грузія, Косово тощо. Серед різних можливих варіантів були й такі, коли переселенцям взагалі не дозволяли голосувати. Але більшість країн таке право все-таки надають. Наприклад у Боснії та Герцеговині бюлетені можна заповнювати і за місцем, де людина проживає, і там, звідки виїхала (за бажанням), у Грузії всіх переселенців забезпечили житлом, таким чином надавши людям постійне місце проживання, де вони й реалізують своє право голосу. В Україні більшість переміщених уже інтегровано в нові громади, каже Ю. Шипілова, спираючись на спеціально проведене опитування. Ці люди висловлюють бажання голосувати саме там, де нині мешкають.


Учасники круглого столу, серед яких науковці, юристи, представники виконавчої влади, обговорювали порушену проблему на двох панелях: одна стосувалася міжнародних стандартів із приводу прав внутрішньо переміщених осіб та імплементації цих стандартів у вітчизняне законодавство, інша — українських реалій та варіантів вдосконалення прав людей, які через вимушені обставини покинули свої домівки.