Такі дані були озвучені під час круглого столу: «Міжнародний день здорового травлення: як харчуються українці?» за участі представниківи влади та ключових експертів галузі.
За даними ВОЗ, здоров’я людини на 70% залежить від того, що вона їсть. Тож нераціональне харчування суттєво впливає на тривалість життя людини, призводить до виникнення та розвитку неінфекційних, серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, порушення обміну речовин. Ці хвороби зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та спричиняють майже 86% смертей українських громадян.
Експерти б’ють на сполох, нарікаючи на погану поінформованість населення та відсутність адаптованої та затвердженої компетентним органом зрозумілої для людей піраміди харчування. Під час круглого столу гастроентеролог Наталія Харченко озвучила напрацьовані на основі світової практики рекомендації щодо основних принципів та засад правильного харчування, але з урахуванням місцевих особливостей. Експерт зазначила, що в основі щоденного раціону кожного українця повинні бути овочі та фрукти (5 порцій на день), далі продукти тваринного походження, зернові і бобові, правильні жири (наприклад, горіхи) і, нарешті, прості вуглеводи.
Найбільш вразлива аудиторія, яка потребує особливої уваги, на думку учасників дискусії - діти. «З кожним роком в раціоні харчування школярів суттєво падає відсоток поживно цінних продуктів, таких як фрукти, овочі, молочна та кисломолочна продукція, натомість зростає споживання вуглеводів, особливо швидких. Це призводить до виникнення нової загрози для здоров’я суспільства – ожиріння та діабету», - прокоментував результати дослідження Олег Швець, експерт за напрямком дієтологія МОЗ України. «Дослідження, проведені в Україні, виявили тенденцію щодо значних дефіцитів у дітей раннього віку (0 – 3 роки) таких важливих мікро та макро нутрієнтів, як кальцій, залізо, вітамінів А та Д», - коментує ситуацію Олег Шадрін, експерт за напрямом дитяча гастроентерологія.
Зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку і заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства, - саме такі завдання зазначені в затвердженій Кабінетом міністрів України в листопаді минулого року Концепції розвитку системи охорони здоров’я на 2017-2020 рр.
Наразі відповідно до даних МОЗ лише 1% фінансування направлено на профілактику захворювань, решта 99% коштів та уваги - на лікування громадян. Такий підхід призводить до серйозного навантаження на державний бюджет, що і так не є достатнім та не покриває потреби населення на належному рівні. «Саме тому, роль відбудови системи профілактики та попередження хвороб, і таким чином зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування є єдиним стратегічно вірним рішенням як для політики держави, так і для кожного її жителя», - підкреслила у своєму виступі начальник управління громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я Наталія Півень.
