Кардіохірургія Луганщини виходить зі стресового стану
Жителі області пережили й переживають украй стресову ситуацію. Їхні серця не витримують такого навантаження, тому захворювання серцево-судинної системи домінують у регіоні. Такі реалії життя в умовах воєнних дій
Микита Журавльов перевіряє обладнання в катетерній лабораторії.
Власне, хвороби серця й раніше посідали провідні місця в статистиці про стан здоров’я населення області. І нині, на жаль, тенденція захворюваності на інфаркт міокарда не лише зберігається, а й зростає. Скажімо, в 2015 році на контрольованій українською владою території області зафіксовано 750 гострих інфарктів, а торік їх було майже 800. Це велика цифра.
Уважається, що інфаркт — це хвороба людей літнього віку, оскільки в його основі лежить атеросклероз судин. Однак реалії такі, що інфаркт із кожним роком «молодіє». Ця тенденція намітилася ще до війни й сьогодні тільки збільшується. У практиці кардіологів, наприклад, був 16-річний юнак, котрий переніс великовогнищевий інфаркт. Крім того, якщо порівнювати дані до проведення АТО й сьогоднішні, то побачимо також і збільшення кількості інсультів. На тлі стресової ситуації, пояснюють кардіологи, дедалі більше людей вдаються до допомоги сигарети й дедалі менше звертаються до лікарів по діагностичну допомогу, пропускаючи початок розвитку і інфаркту, і гіпертонії. Крім того, треба визнати, що й сама кардіологічна служба регіону до певного часу перебувала в стресовому стані, і тільки сьогодні починає відновлюватися, розвиватися завдяки увазі й допомозі керівника області. Юрій Гарбуз сам переніс операцію на серці, тому знає, як важливо, щоб «мотор стукав безперебійно й надалі не створював проблем».
Оскільки на підконтрольній території немає повноцінних обласних відділень інтервенційної хірургії та судинних захворювань, пацієнтам регіону протягом двох з половиною років кардіологічна допомога певною мірою була не доступна. Першим кроком обласної влади в цьому напрямі була цільова регіональна програма із профілактики та лікування кардіологічних захворювань, спрямована на надання допомоги всім пацієнтам Луганщини на базі Сєверодонецької міської лікарні. Під неї заклали великий бюджет — 3 мільйони гривень.
Фактично кардіохірургії на даний момент в області поки що немає. Як відомо, устаткування, необхідне для діагностики й лікування інфаркту, залишилося на окупованій території, хірурги-кардіологи роз’їхалися по країні в пошуку кращих практик. Створення повноцінного відділення — мета регіональної програми, і вже зроблено перші досить успішні кроки.
Як і було заплановано, найперше на базі Сєверодонецької міської лікарні створено катетерну лабораторію. Це така мала кардіохірургія. Діагностична коронарографія, проведена тут, дає змогу визначити ступінь поразки судин серця і провести далі стентування, що відновлює прохідність судини за допомогою спеціальної конструкції — стента.
— Ми поки що перебуваємо на початку шляху, — коментує головний кардіолог області Людмила Шелест. — Ця лабораторія повинна працювати в режимі 24 на 7, тобто 24 години сім днів на тиждень. Але оскільки в нас створено лише одну бригаду, такий режим поки що не витримується. Нині навчається друга бригада, тож у найближчий місяць лабораторія зможе приймати хворих і вдень, і вночі, і у вихідні, і у святкові дні. У Луганську раніше ми проводили до п’яти процедур на добу. Цього прагнутимемо й сьогодні. Крім того, на гострому інфаркті й на хронічних формах ішемічної хвороби серця вже проводять малоінвазивні втручання. У майбутньому планується розвиток повноцінної кардіохірургії. Як мінімум, працюватиме аритмолог, лікар, який встановлюватиме кардіостимулятори й контролюватиме їх роботу. Вишукуємо можливості кадрової підготовки, навчання фахівців. Усе в процесі.
Створення катетерної лабораторії Людмила Шелест називає проривом. Якщо два з половиною року гострі інфаркти в області могли лікувати тільки за допомогою тромболітиків і таблетованих препаратів, то сьогодні людей рятує мала кардіохірургія. До речі, до 2014 року Луганщина посідала третє місце в Україні за рівнем надання допомоги при гострому інфаркті. Сьогодні область відкотилися назад років на десять. Позиції відновлюються, але з огляду на відомі обставини цей процес проходить не так швидко, як хотілося б. Якщо говорити про високоспеціалізований рівень допомоги хворим, то її сьогодні надають обласна клінічна консультативна поліклініка, де лікар-кардіолог веде прийом, і Луганський обласний кардіологічний диспансер, що орендує частину будинку в Лисичанську. Нині вирішується питання про виділення їм або будинку, або приміщення, оскільки нинішні умови доволі скрутні.
Варто відзначити, що до грудня 2016 року обласна кардіологія не мала ні приміщення, ні обладнання. Не можна сказати, що раніше керівництво областю не займалося розв’язанням
цієї проблеми. Було і бажання, і розуміння її важливості, але помітних позитивних зрушень не спостерігалося. Юрій Гарбуз, очоливши область, розпочав розв’язання цієї проблеми з конкретних дій. У грудні він привіз із Києва директора Інституту серця, відомого кардіохірурга Бориса Тодурова й домовився з ним про стажування й навчання луганських лікарів на базі інституту та столичних практик. Обладнання і приміщення — це важливо, але хороші фахівці — все-таки головна умова успіху. Пройшовши стажування, до того ж безплатно, обласні кардіологи в лютому розпочали роботу. До цього часу з’явилося й обладнання. Частину придбали за допомогою інвесторів, частину дав Київ.
Один із фахівців, що пройшли підготовку в столиці, — молодий кардіолог Микита Журавльов. Уточнимо — интервенційний кардіолог. Він переселенець. Родом із Луганської області, навчався в Донецьку. З початком військових подій на Донбасі приїхав у справах до Сєверодонецька на три дні й тут залишився, побачив для себе перспективу, можливість удосконалюватися й розвиватися. Сьогодні він, можна сказати, головний фахівець катетеризаційної лабораторії
Інтервенційна кардіологія — це нова медична галузь, основу якої становлять кардіологія, рентгенологія й кардіохірургія. Вона базується на діагностиці й терапії захворювань серцево-судинної системи за допомогою катетеризації через шкіру.
— Простіше кажучи, — пояснює Микита Журавльов, — це хірургічні методи лікування, під час яких грудна клітина не розкривається й відкрита операція на серці не робиться. Усі хірургічні втручання здійснюються методами, що щадять, через судини й усередині судин. Сучасна інтервенційна кардіологія дає змогу максимально точно визначити, в якому стані перебуває кровоток в області серця й головного мозку.
Буквально днями в одного жителя Старобільська стався гострий інфаркт. У місцевій лікарні йому провели тромболітичну терапію, після чого відправили в Сєверодонецьк, де йому було встановлено стент. А вже через дві доби пацієнта у стабільному стані відправили на подальше доліковування до себе у Старобільськ. Зазвичай ставиться один стент, але був випадок, коли змушені були поставити одразу два. На сьогоднішній день урятовано життя шести пацієнтам.
Хочеться звернути увагу на одну важливу деталь: усі такі операції проводять безплатно. І для жителів контрольованої, і тимчасово окупованої частини Луганщини.
Павло ВОРОНЦОВ.
Фото автора.
Луганська область.
