1998 року видатному американському політологу, соціологу і державному діячеві, одному з провідних ідеологів зовнішньої політики США Збігневу Бжезинському було присвоєно звання почесного громадянина міста Львова. До нього це звання отримав лише один американець — 31-й президент США Герберт Гувер.

Наприкінці 1990-х років професор Бжезинський працював консультантом Центру стратегічних та міжнародних досліджень США та активно співпрацював із секретарем Ради національної безпеки і оборони України Володимиром Горбуліним, зокрема, на україно-польському напрямку.

Володимир Павлович доручив мені, як своєму першому помічникові, керівникові групи помічників, радників та консультантів, супроводжувати метра геополітики до Львова для вручення йому відповідного свідоцтва.

Виступаючи на урочистій церемонії, а також перед викладачами та студентами Львівського національного університету імені Івана Франка, Збігнев Бжезинський зосередив особливу увагу на зміцненні україно-польської співпраці, яка, на його переконання, має важливе значення для США, а також для реалізації загальноєвропейських інтересів України і Польщі. «Добре відомо, — казав видатний американець польського походження, — в чиїх інтересах україно-польська ворожнеча, хто хоче її спровокувати — чи то в Перемишлі, чи у Львові».

Слід зазначити, що такий підхід повністю відповідав змісту діяльності Консультаційного комітету при президентах України і Польщі, співголовою якого на той час був В. Горбулін. У Києві підтримували вступ Польщі до НАТО та Європейського Союзу і вважали Польщу своєрідною моделлю реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України.

Один із найавторитетніших американських стратегів із величезним практичним досвідом З. Бжезинський вважав, що тісна співпраця України з Польщею робить значний внесок у розбудову великої Європи, а щодо Росії — допомагає трансформувати саму Росію. Вплив України на Росію він уже тоді розглядав як один із найважливіших аспектів незалежності України, а значення України для Росії вбачав «у наслідуванні європейського досвіду та переосмисленні власного стратегічного значення».

У приватному спілкуванні та публічно почесний громадянин Львова розповідав, що родина його батька походить із Жовкви, що на Львівщині, а також про участь батька — Тадеуша Бжезинського — у боях за Львівський вокзал під час польсько-української війни 1918—1919 років. Він також згадував, що згодом, працюючи у Монреалі, батько приятелював із сусідом — канадійцем українського походження. Як згодом з’ясувалося, цей його приятель бився за той же Львівський вокзал, але на боці новоствореної Західно-Української Народної Республіки.

Колишній консул Польщі у Харкові (1936—1937 роки)      Т. Бжезинський казав сину, що то була братовбивча війна, і багато розповідав про винищення української інтелігенції у сталінському СРСР. Саме тому, наголошував один із найвпливовіших геостратегів США Збігнев Бжезинський, він із самого дитинства зберіг глибоку пошану до національних почуттів українців.

Євген БЕРШЕДА,
перший заступник директора
Інституту законодавства
Верховної Ради України,
член-кореспондент НАН України,
Надзвичайний і Повноважний Посол України.