Своїми думками про те, чи можливо викорінити корупцію, як налагодити систему електронного декларування та перевірки е-декларацій високопосадовців, чому тендер із виготовлення програми е-декларування для НАЗК виграла невідома фірма, поділився народний депутат України за виборчим округом № 167 (Тернопільська область), голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Олег БАРНА.

— У боротьбі з корупцією суспільство прагне насамперед видовищ і крові. Але у розслідуванні корупційних злочинів не може бути поспіху. Адже будь-яке поспішне рішення або процесуальне порушення може бути підставою для виправдання високопосадовця, фактичного злочинця. І такі прецеденти у вітчизняній та світовій судовій практиці вже мали місце. Навіть розгляд справи давно відомого корупціонера Лазаренка в американському суді вже тягнеться сім років. Це за такої серйозної правоохоронної потуги та досвіду. Ми ж в Україні наразі боремося тільки із наслідками корупції. Але це не дасть змогу побороти корупцію як явище. Влада може змінюватися, але корупцію не подолаємо, коли сутність людини незмінна і в самій людині не виховано, що не можна красти, не можна брати і давати хабарі. Доки не виховаємо суспільну неприязнь до корупції, доки не станемо небайдужими до всіх проявів корупції, доки не осмислимо зі школи, що будь-яка корупція є неприпустимою і невідворотньою для покарань. Корупція буде подолана як явище лише тоді, коли людина, помічена на корупції, не зможе далі просуватися по службі, працювати в органах державної влади чи самоврядування, бо на ній уже стоятиме тавро корупціонера. Боротьба з корупцією має починатися з відповідного виховання в родині, школі, продовжуватися церквою та контролем суспільства над владою, завершуватися правоохоронними органами та вироками в судах. Адже корупція — це суспільне явище.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повинно бути незалежним від органів державної влади, хоча і вертикаль у діяльності членів НАЗК повинна таки бути. За рік діяльності НАЗК досі не обрано її п’ятого члена. У результаті — неможливість ухвалення рішення через відсутність кворуму. Водночас потрібно порушувати питання про врегулювання певних норм системи організації роботи НАЗК, це повинно бути відображено у змінах до закону про діяльність агентства. Окремі питання діяльності НАЗК було обговорено на засіданні антикорупційного комітету, певні пропозиції відображені і в урядовому проекті закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 6335).

Поза тим голова фракції «Самопоміч» нещодавно в ефірі одного з телеканалів, нібито Блок Петра Порошенка блокує розгляд цього законопроекту у Верховній Раді, не вносить його до порядку денного. Однак на другий день, коли Голова Верховної Ради Андрій Парубій поставив на голосування питання про розгляд законопроекту № 6335, фракція «Самопоміч» відмовилася голосувати у повному складі.

Нині лунає багато негативних меседжів у бік НАЗК щодо неналежної перевірки е-декларацій чи взагалі відсутності їх перевірки. Але давайте будемо відвертими. Перевірити понад мільйон декларацій у ручному режиму — нереально. А в автоматичному режимі цей софт, електронний продукт, не працює. Алгоритм перевірки е-декларацій має враховувати дані реєстрів — майнових прав, земельних ділянок, автомобілів та інших, звернення до різних структур — Міністерства юстиції та інших. Плюс надання відповідей на різні запити. Це дуже великий обсяг робіт для перевірки лише однієї декларації. Тож необхідна автоматична система перевірки е-декларацій.

Е-декларування висвітлило дві проблеми: те, що система зависала і тривалий час до неї неможливо було увійти, і нездатність автоматичної перевірки даних. Усе впирається в те, що якість програмного продукту досить низька і не професійна, здійснена якоюсь випадковою фірмою «Міранда», яка не мала належного досвіду виготовлення такого програмового продукту і взагалі є сумнівною у своїй діяльності. Перевірка е-декларацій високопосадовців є питанням для обмеженої сфери програмістів високого класу.

Мене зацікавило, чому саме фірма «Міранда» виграла конкурс із розробки програмного забезпечення для НАЗК? Згадаймо, що спочатку електронне декларування не могли запровадити через те, що Держспецзв’язок не надавав сертифікат на це програмне забезпечення, оскільки воно не мало відповідного захисту. Тоді «антикорупціонери» з числа окремих депутатів та громадських активістів почали звинувачувати уряд, Президента у нібито зумисному затягуванні

е-декларування з метою приховати статки. Але після розмови і пояснень щодо неналежної роботи самої програми з керівництвом Держспецзв’язку деякі депутати стали говорити, що ці проблеми програмісти виправлять за день-два. Однак я, як людина, котра має відношення до програмування, сказав: якщо неправильно складено алгоритм самої програми (а цей електронний продукт складається з модулей, пов’язаних одне з одним), то, виправляючи одну структуру, можемо зачепити іншу. В одному місці виправлення зробили, помилку усунули, а в іншому може з’явитися нова помилка. Якщо неправильний алгоритм програми, можливо, легше і краще заново розробити програму, аніж постійно її виправляти. Мене почали звинувачувати в упередженості, але коли через два тижні на наш комітет прибув депутат від «Самопомочі» Олексій Скрипник, програміст, викладач Львівської політехніки, фахівець у сфері ІТ-технологій, то він також визнав: аніж вдосконалювати програму, надійніше та дешевше переробити її заново. Тоді «антикорупціонери» втихомирилися, але переробки програми так не було, провели її вдосконалення, що не дало належного результату — система зависає й автоматична перевірка не відбувається. Чого і слід було чекати.

Отож ще тоді я зацікавився: звідки з’явилася фірма «Міранда», котра виграла тендер? Я звернувся до заступника директора Програми розвитку ООН в Україні — пані Блерти Чели, адже саме її організація подарувала цей програмовий продукт НАЗК, а виготовляли програму за кошти уряду Данії. Мені відповіли, що фірма «Міранда» виграла тендер. Тоді я поцікавився: хто був у тендерній комісії, яка надала перевагу для виготовлення такого серйозного програмового продукту невідомій фірмі, яка досі не спеціалізувалася на таких речах? І на моє здивування та розчарування, попри мої неодноразові усні та письмові звернення, керівник Програми розвитку ООН досі не відповіла на моє запитання, не надала списку членів тендерної комісії.

На підставі моїх звернень журналісти провели дослідження, яке є в Інтернеті.

Фірма «Міранда» була фактично підставна для того, щоб вивести гроші в офшори через естонську фірму. А за саме виготовлення електронного продукту було заплачено дуже смішну суму.

Автори продукту невідомі, але експерти чітко сказали, що за таку суму виготовити програмний продукт могли хіба що студенти. Цю гіпотезу фактично підтвердив і Генеральний прокурор, коли заявив з трибуни Верховної Ради, що фактично цей продукт для НАЗК виготовляли... студенти політехніки.

Я звернувся до Генерального прокурора з цього приводу. Враховуючи, що це кошти не з державного бюджету, а уряду Данії, запропонував звернутися до Посла Республіки Данія та уряду Данії з проханням провести спільне із ГПУ розслідування щодо використання виділених коштів. Бо в тендерах, у лобіюванні інтересів фірми «Міранда» задіяно дуже багато відомих громадських активістів-«антикорупціонерів».

Під час парламентських слухань щодо антикорупційної політики голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг висловив занепокоєння з приводу того, що громадські активісти мають також заповнювати е-декларації. Свою позицію я висловив так: корупцію можна побороти тільки системно і глобально.

Завдання е-декларацій полягає в тому, щоб ідентифікувати все майно в Україні — рухоме і нерухоме, земельні ділянки, активи.

За кожною часткою майна повинна бути закріплена певна особа, яка має бути ідентифікована. І зміни її майнового стану — різниця між доходами та видатками за відповідний період — має перевіряти програма в електронному режимі та звіряти з офіційними доходами. Якщо майновий стан, активи, рухоме або нерухоме майно не відповідають офіційним доходам, прізвище має автоматично висвітлюватися у червоній колонці — є підозра у корупційних діяннях, незаконному придбанні майна. Після автоматичної перевірки має вмикатися перевірка в ручному режимі зі зверненням до різних реєстрів та органів.

Коли хочемо побороти корупцію, то е-декларації мають заповнювати всі громадяни України — від пенсіонера до високопосадовців. Уже маємо приклади того, що для того щоб приховати своє майно, чиновник переписує котедж чи елітний автомобіль на родичів чи знайомих. І бабця із глухого села є власницею котеджу під Києвом. Хоча декларування для простих людей повинне мати спрощену форму, а для високопосадовців — розширену. Бо вибіркова боротьба з корупцією і є тією самою корупцією.

Записала Юліана ШЕВЧУК.