Оцінити державу, її якість можна за тим, скільки вона інвестує в освіту, а також як вона ставиться до тих, хто не може себе забезпечити, — людей пенсійного віку, з вадами здоров’я. Це ставлення великою мірою залежить від державних інститутів, але водночас і від суспільства, яке ці державні інститути формує та контролює. На цьому наголосила заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, відкриваючи парламентські слухання «Пріоритетність додержання страхових засад при реформуванні пенсійної системи».

Дискусія, що розгорнулася у сесійній залі, була гарячою, емоційною та конструктивною. Нинішня ініціатива уряду щодо осучаснення і підвищення раніше призначених пенсій восьми мільйонам українців, звільнення Пенсійного фонду від невластивих видатків — це безумовний позитив, наголошували учасники слухань. Але є запитання щодо способу її реалізації. За словами заступника голови Профспілки працівників нафтової і газової промисловості Сергія Українця, для цього уряд збирається знайти кошти в кишенях інших пенсіонерів, зменшити коефіцієнт стажу з 1,35 до 1 і заморозити показник середньої зарплати в економіці. «Тобто трудовий внесок і вже зароблені пенсії нових пенсіонерів буде штучно урізано. Це нова зрівнялівка, — переконаний він. — До того ж ресурси потрібно брати в економіці, а не в кишенях українців».
Критикували урядову пенсійну реформу й народні депутати. Зокрема Олег Ляшко (Радикальна партія) вважає, що робиться вона не для пересічних громадян, а для отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду. До такої думки його підштовхнуло те, що сама реформа розроблялась у таємному режимі, а узгоджувалася спочатку з представниками місії МВФ. Натомість у парламенті цей документ і досі відсутній.
Водночас директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен позитивно відгукнулася про урядову реформу. За її словами, нині пенсійна система України перебуває у ситуації безвиході. Часткових кроків, які робилися раніше, не достатньо, потрібні відважні дії, переконана вона: «Законопроект, що підготував уряд, дає змогу зробити цей відважний правильний крок. Він знаходить золоту середину з фінансової та соціальної точок зору... Сподіваюся, ви схвалите цей законопроект, коли він до вас надійде. Бо це великий крок уперед і він допоможе звичайним людям в Україні».
За словами ж директора з економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, запропонована реформа спрямована винятково на латання дірок і являє собою оптимізацію пенсійних видатків. «Нині кількість пенсіонерів на 30 відсотків перевищує число працівників, платників ЄСВ: 12 мільйонів проти 9 мільйонів. Збори ЄСВ покривають лише 50 відсотків від потреби для виплати пенсійної суми, решта грошей збирається з інших податків. З урахуванням тенденції старіння населення через 3—5 років кількість працівників зменшиться ще на півтора—два мільйони чоловік, тоді як число пенсіонерів зросте до 15—16 мільйонів. Через 15—20 років бюджетна дотація до Пенсійного фонду становитиме 50 відсотків усіх державних витрат. При такій ситуації нас очікують постійні секвестри держбюджету, а питання підвищення пенсійного віку завжди буде актуальним, але ресурсів для цього не буде», — сказав він.
Проте у разі проведення реальної реформи цей показник впаде з 50 до 2 відсотків, вважає
А. Амелін: «Лише запровадження обов’язкової накопичувальної системи дасть змогу уникнути пенсійного колапсу і одночасно дасть імпульс для зростання всієї економіки. З’явиться додатковий внутрішній інвестор, майже 2,5—3 мільярди доларів щороку. У перспективі п’ять років дадуть додаткове зростання номінального ВВП на 3—5 відсотків і збільшення добробуту громадян України».
Підбиваючи підсумки слухань, міністр соціальної політики Андрій Рева зауважив: «Наша пенсійна система сьогодні не просто хвора, вона хвора смертельно. І якщо ми говоримо про реформування солідарної системи, то повинні сказати людям, чесно дивлячись в очі: якщо хочете отримувати гідну пенсію, то повинні працювати і заробити її. Іншого шляху немає».
Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова наголосила, що в урядовій ініціативі є низка дискусійних питань. Зокрема, підвищення страхового стажу до 25 років з 1 січня 2018-го, а потім ще поступово до 35. Але де його візьмуть люди, які нині виходять на пенсію, якщо заробляли стаж у 1990-х? Тоді, нагадала голова комітету, нічого не було, 25 відсотків людей узагалі ніде не працювали.
Не вирішить проблему, за словами Л. Денисової, і можливість купувати стаж. «Ні людини, яка не матиме цього страхового стажу, ні потім, коли вона піде на пенсію. І який розмір виплат її очікує?» — зауважила вона і додала, що реформа має робитися так, щоб не погіршувати права людей ні нині, ні в майбутньому. Тож очевидно: попереду нас чекає ще не одна гаряча дискусія щодо урядової ініціативи реформування пенсійної системи.

Олена РОМАШКІНА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

ДОСЛІВНО

Лідер Радикальної партії Олег ЛЯШКО:

«Для того щоб була нормальна пенсія, треба піднімати зарплати, оскільки пенсія формується за рахунок внесків. Тому не підвищувати пенсійний вік і трудовий стаж, а піднімати зарплати, детінізувати їх, створювати робочі місця для українців замість того, щоб продавати землю».