Парламентська хроніка
Ранкове засідання 9 червня
Зранку в сесійній залі зареєструвалося 335 народних депутатів. Традиційна для п’ятниці година запитань до уряду стосувалася енергоефективності та підсумків навчального року і вступної кампанії до вишів. Доповідали — віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко та міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Оксана Продан, Оксана Юринець.
Михайло Поплавський, Володимир Литвин.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Віце-прем’єр-міністр подякував депутатам за консолідацію зусиль та ухвалення законопроекту про Фонд енергоефективності й зауважив: щоб стати дійсно енергонезалежними, потрібно вирішити ще низку завдань.
Нині, за його словами, Україна витрачає понад 120 млрд. грн. на бюджет оборони та безпеки, майже 245 млрд. грн. — на Пенсійний фонд і закладає в держбюджет 47 млрд. грн. на субсидії, а це третина оборонного бюджету. «Якщо ми нічого не робитимемо, то кількість субвенцій на субсидії може сягнути 75 млрд. грн., — сказав Г. Зубко. — Тому сьогодні питання стоїть дуже важливо: скільки ми можемо проінвестувати і як ефективно Україна може рухатися в цьому напрямку. Якщо субсидії — це кошти, що витрачаються державою на підтримку населення, то кошти, які спрямовуються в енергоефективність — це не лише можливість у майбутньому зменшити таке енергоспоживання, а й можливість інвестувати в економіку країни. Адже енергоефективність — це інвестиції в малий та середній бізнес, який допоможе реанімувати, реорганізувати наші житлові будинки, що, у свою чергу, вплине на розвиток будівельної галузі, інженерного напрямку».
Тож, крім уже ухвалених двох законопроектів, потрібно затвердити ще три, наголосив Г. Зубко: про комерційний облік комунальних послуг, про енергетичну ефективність будівель та про житлово-комунальні послуги. Він закликав підтримати ці проекти у другому читанні вже наступного пленарного тижня.
Водночас міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомила, що цього року особлива увага була приділена розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Адже нині через ігнорування необхідності ремонту шкіл протягом десятиліть мережа навчальних закладів практично зношена. Власне, торік Державний фонд регіонального розвитку спрямував на капітальні ремонти та добудови шкіл — 20 відсотків фонду у співфінансуванні з місцевими бюджетами. Цього року на покращення стану мережі шкіл у регіонах спрямовано понад 20 відсотків коштів ДФРР. Нині, повідомила Л. Гриневич, розпочато проект «Новий освітній простір», в рамках якого впродовж цього літа будуть відремонтовані та оновлені 200 шкіл.
Крім того, міністерство працює над оновленням навчальних програм. «Готується реформа нової української школи, це новий стандарт, але він запроваджуватиметься з 2018—2019 навчального року. Для нас важливо оновити процес навчання для дітей, які вже сьогодні є у школах. Торік було оновлено програми для 1—4 класів, нині працюємо над програмами для 5—9 класів. Розроблено також для запровадження у 2018—2019 навчальному році нових навчальних планів для справжньої профільної старшої школи у 10—11 класах», — повідомила міністр.
За її словами, нинішній рік — ключовий для підготовки реформи початкової школи. Саме тому, зазначила Л. Гриневич, у 2017—2018 роках розпочнеться пілотний проект нового стандарту початкової школи в 100 пілотних навчальних закладах.
Щодо вступної кампанії, яка стартує незабаром, то задля розвантаження серверів передбачено відкриття електронних кабінетів раніше — вже з 29 червня. Сама вступна кампанія триватиме з 12 по 26 липня — подача документів на бакалаврат.
Серед новацій цьогорічної кампанії — посилення вимог для вступу на лікарські спеціальності. Він можливий лише за умови, якщо у сертифікаті абітурієнта буде не менше 150 балів.
Щодо пільг, то право на співбесіду під час вступу матимуть інваліди війни, чорнобильці з цим правом та маломобільні особи з інвалідністю. За іспитами зможуть проходити учасники бойових дій, сироти та прирівняні до них особи і діти, які через своє захворювання не можуть проходити ЗНО.
ЗНО або іспити можуть обирати абітурієнти з непідконтрольних територій або окупованої території Криму. Для майбутніх абітурієнтів з Криму парламент цього року виділив 1000 місць державного замовлення.
«Кожній дитині, яка приїде з Криму, уряд готовий забезпечити навчання за державні кошти, щоб вона могла здобути освіту в Україні, бути повноцінним громадянином нашої країни, а потім працювати на реінтеграцію Криму та непідконтрольних територій Донбасу в Україну», — зауважила Л. Гриневич.
Крім того, учасники АТО також зможуть обирати як вступати до вишу: за іспитами чи ЗНО, діти учасників АТО мають право на першочергове зарахування, а діти загиблих воїнів та Героїв Небесної Сотні — будуть забезпечені місцями державного замовлення. «Єдине, що вони мають зробити — підтвердити готовність навчатися у вишах — скласти ЗНО», — додала міністр.
Водночас, відповідаючи на запитання народного депутата Дмитра Добродомова чи відомі прем’єру факти наявності подвійного громадянства у міністрів, Володимир Гройсман зауважив, що жоден міністр не порушує законодавство України, яке забороняє наявність подвійного громадянства. «Якщо у вас є інформація, що хтось має подвійне громадянство і порушує закон, то, будь ласка, надайте мені цю інформацію», — сказав він.
Прем’єр-міністр закликав парламент ухвалити рішення щодо пенсійної реформи до кінця поточної сесії, щоб із жовтня можна було підвищити пенсії.
Насамкінець Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про вихід народних депутатів Сергія Мельничука та Олександра Онищенка з групи «Воля народу».
Дослівно
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич:
«Минулого року було збудовано 13 нових шкіл і 8 нових корпусів діючих загальноосвітніх навчальних закладів. Особливо гостро проблема браку шкіл стоїть у містах, де відбувається інтенсивна забудова. Маємо ситуацію, де дітей у класах понад 35 або 40, що унеможливлює нормальні умови здобуття освіти». З огляду на це, міністр повідомила, що нині триває робота над оновленням законодавства, в якому органи місцевого самоврядування та забудовники будуть зобов’язуватися забезпечувати розвиток соціальної інфраструктури.
