Кожна держава втілює політику захисту дитинства. Для України на сучасному етапі проблема формування та реалізації державної політики щодо захисту прав дітей постає особливо гостро. Ми ратифікували відповідну Конвенцію ООН ще у 1991 році, а в 2011-му мали змогу прозвітувати про її виконання. Звісно, були зауваження на нашу адресу, але ті проблеми, на яких акцентували тоді увагу, нині відійшли на другий план. Адже наша країна сьогодні перебуває у стані зовнішньої агресії, що вносить нові виклики і загрози. Проте ні стратегія сталого розвитку України-2020, ні програма діяльності Кабінету Міністрів не містять питань щодо дотримання та захисту прав дитини. Тож цим безпосередньо вирішив перейнятися Комітет Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Задля цього було скликано круглий стіл «Формування та реалізація державної політики щодо захисту дітей в Україні: реалії та перспективи», ініціатором якого виступив заступник голови комітету Денис Силантьєв. Участь у заході взяли експерти, науковці, представники влади, громадського середовища та волонтерських рухів.
Народні депутати України Денис Силантьєв (перший ліворуч), Олексій Кириченко (другий ліворуч) під час круглого столу.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«Державна політика, спрямована на захист дітей, дуже важлива для країни, бо це її майбутнє», — зауважив Денис Силантьєв. Він нагадав, що комітет плідно працює у цьому напрямі, зокрема ухвалено низку законопроектів, а у жовтні минулого року було проведено парламентські слухання «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання та захист». У рекомендаціях цих слухань, серед іншого, містилася, зокрема, пропозиція РНБО розглянути питання про дотримання прав дітей, а також створити окреме міністерство у справах сім’ї та дітей. Сьогодні цими питаннями, як відомо, опікується Мінсоцполітики, але, на жаль, за залишковим принципом.
Тож їхній розгляд і досі залишається актуальним, зауважив заступник голови комітету.
Особливо важливим Д. Силантьєв назвав популяризацію здорового способу життя, фізичної культури. Адже нині, за його словами, Україна «лідирує» за показниками підліткового алкоголізму. Майже половина підліткових злочинів вчиняється в стані алкогольного сп’яніння. Натомість там, де розвивається спортивна інфраструктура, злочинність падає на 15—30 відсотків, зауважив парламентарій. Крім того, 90 відсотків наших школярів мають слабкий рівень фізичного здоров’я, а 80 відсотків випускників шкіл мають показники здоров’я в середньому на рівні 40—50-річної людини.
За словами Дениса Силантьєва, одне євро, вкладене в розвиток фізичної культури і спорту, зекономить державі через дев’ять років вісім євро. Якщо ж не вкладати кошти в цей напрям, відсутність неналежної рухової активності призводить до економічних збитків. Тобто у розрахунку на кількість населення України збитки сягатимуть майже 8 млрд. євро щороку. «Тож важливо жити не лише сьогоденням, а й дивитися, що буде з населенням країни через 5—10 років», — наголосив політик.
Тож завдання круглого столу — не лише акцентувати увагу на наявних проблемах, а й донести важливість їх вирішення до влади. Власне, усі слушні пропозиції, висловлені під час заходу, пообіцяв Д. Силантьєв, знайдуть своє відображення в законодавчих ініціативах. Лобістами їх просування стануть не лише представники профільного комітету, а й міжфракційне депутатське об’єднання «Здоров’я нації», що створено в парламенті.
