В онкології, мабуть, стало вже аксіомою: що раніше буде виявлена патологія й об’єктивніше й точніше виявиться діагноз, то більше шансів у лікарів і хворих відвести загрозу. Саме така можливість відкривається в значній мірі завдяки спільній розробці Інституту ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України й Інституту теоретичної фізики імені академіка М. М. Боголюбова НАНУ. Вони запропонували новий метод так званої постпроцесингової обробки зображень — простіше кажучи, диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин, точність якої перевищує 95%. За словами директора Інституту ядерної медицини та променевої діагностики доктора медичних наук, члена-кореспондента НАМНУ Ірини Дикан (на знімку), він дає змогу не просто за допомогою комп’ютерної томографії виявити новоутворення, а й з дуже високою ймовірністю визначити його злоякісний характер. Це особливо важливо у випадках рясного кровопостачання пухлин і їх розташування у важко доступних для пункційної біопсії анатомічних ділянках.
Розроблений метод грунтується на оцінюванні неоднорідності зображень комп’ютерної томографії за кількісним коефіцієнтом неоднорідності та його зміною (градієнтом) після контрастного посилення (внутрішньовенного болюсного введення контрастної речовини).
— Отже, висновок робиться на порівнянні показників?
— Так. У нас є перша цифра та друга. Отож, особливо значимою є відмінність між цими цифрами — це і є так званий градієнт неоднорідності. У доброякісній пухлині навіть там, де дуже багато судин, неоднорідність зберігає стабільність, тоді як у злоякісній вона сильно зростає за рахунок хаотичної новоствореної мережі внутрішньопухлинних судин, множинних зон гіпоксії і некрозу. Ми успішно апробували метод разом із ученими Інституту отоларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМНУ при пухлинах голови й шиї — програма добре працює. Нині розпочали розраховувати ці показники з колегами із Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова при об’ємних утвореннях підшлункової залози. У цих дослідженнях ми стали розраховувати показники неоднорідності вже в повному обсязі патологічного вогнища. Точність і об’єктивність дослідження при такому підході істотно підвищується. Цілком природно час оброблення даних у цьому випадку збільшується. Щоб прискорити процес, ми почали використовувати так звані грід-технології: обрахування проводиться вже мережею комп’ютерів. До розрахунків залучаються всі вільні комп’ютери, підключені до системи. Як наслідок, швидкість істотно зросла. Хвилин 15 — і ми вже маємо повну інформацію про пухлину. А колись на те, щоб прорахувати одну пухлину, йшло 8—10 годин. Слід зазначити, що грід-технологія активно працює в Україні. До неї підключено багато медичних вузів і науково-дослідних інститутів. Ми були одними з перших. Спільна з фізиками робота триває. Мета — подальше вдосконалення методу діагностики, створення більш «швидкісних» і «простих» алгоритмів, які стануть доступнішими для медичних установ.
— Чи означає його застосування, що у разі розташування пухлини в такому місці, що біопсію взяти складно, а то й неможливо, метод дасть змогу обійтися при постановці діагнозу без неї?
— Будь-яка пухлина при підозрі на злоякісність підлягає біопсії. Однак хірург може або відмовитися від діагностичної біопсії зовсім, або вдатися до неї під час операції. Зображення, за якими обчислюється градієнт неоднорідності новоутворення, — фрагмент КТ-ангіографічного дослідження. Тобто наявна повна інформація про топографію прилеглих магістральних артерій і вен; кількість, калібр і топографію судин, які живлять пухлину й поширюються в її паренхімі. Сукупність характеристик структурних особливостей патологічного вогнища істотно спрощує вибір тактики подальшого обстеження й лікування пацієнта. Особливо це стосується ухвалення рішення про проведення біопсії й визначення пункційної траси (глибина занурення, кут). Технологія градієнтів неоднорідності чітко ідентифікує зону активного зростання злоякісного новоутворення, дозволяючи уникнути забору малоінформативного матеріалу з некротизованих ділянок.
— А коли метод застосовуватиметься у широкій практиці?
— Головне, що потрібно для застосування такої технології, — програмне забезпечення. Це не складно. Складно мати потужні комп’ютери, здатні обраховувати дані. Сьогодні ми думаємо про те, щоб створити на базі інституту, з урахуванням нашої роботи в грід-системі, центр, який прийматиме зображення для відповідного додаткового оброблення з інших медичних установ, у тому числі, зрозуміло, клінічних. Схема проста: нам надсилають первинні «сирі» зображення, ми їх обробляємо й надаємо об’єктивний висновок.
— Якщо змоделювати, допустивши, що до вас прийшло зображення із львівської лікарні, через який час там одержать результат?
— Приблизно через три години.
— Враховуючи дедалі зростаючу онкозахворюваність, таких звернень може бути багато. Для вашого інституту це не буде втратно?
— Ми впораємося. Тим більше що медицина дедалі більше переводиться на комерційну основу, і медичні послуги, а це саме той випадок, будуть платними. По суті, це телемедицина, яка офіційно дозволена як платна медична послуга. У такий спосіб це дасть змогу нам поповнювати спецфонд і заробляти на підтримання в робочому стані обладнання, придбання контрастних речовин і витратних матеріалів. Без цього сучасна діагностика неможлива, а вони зовсім не дешеві. Ми готові до такої роботи.
Київ.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
