Ганна ГОПКО, голова Комітету у закордонних справах:
— Наша мета — підняти роль парламенту в міжнародній політиці на належний рівень, допомогти різним гілкам влади і політичним силам діяти як єдина національна збірна.
По-перше, це законодавче забезпечення міжнародної політики. За ефективністю наш комітет у лідерах — більшість схвалених нами проектів приймаються Верховною Радою. Загалом це вже приблизно 80 законів та понад 20 постанов. Значна частина — це ратифікація міжнародних угод, як-от нещодавня ратифікація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою.
По-друге, постійні делегації України в парламентських асамблеях Ради Європи, НАТО, ОБСЄ та інших організацій, десятки міжпарламентських груп дружби, словом, уся парламентська дипломатія. Прогрес на цьому напрямі очевидний: варто згадати, наприклад, яку значну роль відіграє українська делегація в ПАРЄ, зокрема в питанні санкцій проти Росії чи усуненні від керівництва асамблеєю її проросійського президента.
По-третє (а за значенням це — найперше), залучення світового співтовариства до справи деокупації Криму та Донбасу. Це й комітетські слухання, і презентація матеріалів про злочини агресорів, і прийняті з ініціативи комітету численні звернення Верховної Ради до ООН, ПАРЄ, інших міжнародних структур, зарубіжних держав з приводу російської агресії, злочинів окупантів, долі наших полонених та політв’язнів. Ці звернення допомагають Україні утримувати єдиний міжнародний фронт протидії російській агресії.
По-четверте, економізація зовнішньої політики. Комітетські слухання, круглі столи, переговори парламентських делегацій, ратифікація торговельних угод — усе це підпорядковане просуванню економічних інтересів України.
Не лише в ЄС, який є нашим головним торговельним партнером і ринком збуту, а й у країнах Азії, Африки та на інших динамічних ринках.
По-п’яте, це культурна дипломатія — ми взаємодіємо з МЗС, зарубіжними партнерами, культурними колами України й діаспори для посилення цієї складової зовнішньої політики: українські фільми, мистецькі виставки, фестивалі, формування позитивного образу нашої країни у світі.
Проміжним підсумком цієї роботи стали парламентські слухання «Актуальні питання зовнішньої політики України» — перші за 13 років. Рекомендації слухань, затверджені парламентом, визначають подальші завдання на цю парламентську каденцію.
Серед ключових — ухвалення нових законів «Про дипломатичну службу» та «Про засади зовнішньої політики», проекти яких ми чекаємо відповідно від Міністерства закордонних справ і Президента, а також закону «Про тимчасову окупацію Росією території України», робота над яким триває в парламенті.
Вікторія СЮМАР, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики:
— За ці два з половиною роки нам вдалося провести найбільш відчутні реформи в інформаційній сфері, що фактично дало змогу зробити її українською і за формою, і за суттю. Загалом без перебільшення можна стверджувати, що таких реформ у нас ще ніколи не було. І найголовніше те, що сьогодні ми вже бачимо позитивні наслідки, адже не можна не помітити, що українського контенту стало значно більше, бо російський було виведено з квоти європейського. А ще починає відроджуватися українське кіновиробництво, яке вдалося перезапустити після заборони російських фільмів і серіалів та ухвалення ініційованого #КіноКраїною Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Очікуємо, що цей закон, який створює сприятливі економічні умови для розвитку вітчизняного кіновиробництва та залучення інвестицій у галузь, дасть відчутні результати. Не можна не помітити, як після набуття чинності законом щодо частки музичних творів державною мовою в радіоефірі збільшилася присутність української пісні, що стимулює та підтримує розвиток вітчизняної музичної галузі.
Важливі зміни відбулися й у галузі книговидання, адже запроваджене парламентом обмеження на ввезення російських книг буде дієвим запобіжником від проникнення пропаганди країни-агресора та стимулюватиме українське книговидавництво. Бо так само, як почали знімати українські фільми і серіали, як у радіоефірі з’явилося чимало нових українських пісень, ми очікуємо, що внаслідок цього рішення українських книг на українському ринку також стане на порядок більше.
Відзначу й нещодавню заборону російських соціальних мереж, бо хоч це рішення ухвалював не парламент, але воно відповідає Доктрині інформаційної безпеки України, яку розробляв наш комітет. Чому це потрібно було зробити? Бо крім того, що через такі мережі просуваються негативні російські впливи, там також спостерігається масове порушення авторського права.
Тобто внаслідок ухвалення вищезгаданих рішень російського в Україні стало значно менше, а українське почало розвиватися. Переконана, що мине рік-два, і всі ми побачимо чимало наших нових виконавців, нових акторів та нових авторів. Тож у цьому сенсі для нас це надзвичайно важливий крок уперед.
До здобутків комітету також треба віднести реформу Суспільного мовлення та процес роздержавлення друкованих засобів масової інформації. Уже на етапі реформування ми бачимо, що у роздержавлених ЗМІ з’являється чимало критики влади, чого там раніше ніколи не було. Звісно, тут ще залишається низка проблем, але поступово все зміниться. Тож ми не тільки можемо розповісти, над чим упродовж цих двох з половиною років працював наш комітет, а й люди вже можуть побачити та безпосередньо відчути позитивні зміни в інформаційній сфері. І я переконана, що це тільки початок.
