У Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції відбулися слухання, під час яких обговорили пропозиції Національного агентства з питань запобігання корупції щодо внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» в частині обмеження відображення у відкритому доступі декларацій окремих категорій суб’єктів декларування та членів їх родин з метою забезпечення національної безпеки або для захисту життя, здоров’я, майна. Йдеться про те, чи залишати у відкритому публічному доступі е-декларації працівників силових структур — прокурорів, військовослужбовців начальницького складу, працівників спецслужб, оперативних співробітників СБУ, МВС та інших правоохоронних органів, суддів чи засекретити такі е-декларації. Щоправда, кворуму не було.

 

Наталія Севостьянова, перший заступник міністра юстиції, Наталія Корчак, голова Нацагентства з питань запобігання корупції, Анатолій Матіос, головний військовий прокурор.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Голова НАЗК Наталія Корчак повідомила, що агентство отримало звернення від правоохоронних органів щодо застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у розслідуванні кримінальних справ, працівників судів та правоохоронних органів, військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО та членів їх сімей — з проханням закрити доступ до їхніх е-декларацій у публічному реєстрі. За словами Корчак, це питання не є серед повноважень НАЗК, тож потрібні законодавчі зміни.


Головний військовий прокурор, заступник Генерального прокурора України Анатолій Матіос повідомив, що на сьогодні в органах прокуратури працює 670 військових прокурорів, з них 220 прокурорів отримали статус учасника бойових дій після перебування у зоні АТО. За словами Матіоса, 31 березня 2017 року стосовно 74 військових прокурорів, які виконують спеціальні завдання, він підписав постанову, яку направлено до НАЗК, щодо застосування спеціальних заходів безпеки. «Ці всі прокурори є слідчими у конкретному кримінальному провадженні, — сказав Матіос, — збирають докази, направляють у т. ч. і до міжнародних інституцій. Значна частина цих осіб є вихідцями з анексованого Криму чи тимчасово окупованих територій Донбасу, там проживають їхні родичі. Це призвело до викрадення родичів, грабування задекларованого майна, яке розташоване на території Донецької та Луганської областей». Військовий прокурор стверджував, що в Україні відкрито понад 160 реєстрів, за якими можна встановити за анкетними даними повне місце перебування певної особи, аж до того, у якому дитсадку її дитина. «Стоїть питання не про закриття реєстрів, а щоби мати технічну можливість закрити доступ до декларації тієї чи іншої посадової особи», — сказав Матіос. Він також заявив, що на його дітей, котрі проживають окремо, вже було три спроби замаху. Але деталі розкривати не став.


Однак депутати, члени комітету, застерегли від намагань керівного складу силових структур через подібні законодавчі зміни приховати свої статки. Ігор Попов визнав, що проблема є. Він запропонував, якщо і закривати частину даних у реєстрі е-декларацій, то всі особи мають підпадати під повну перевірку, а звіт має бути у відкритому режимі. Віктор Чумак заявив, що не бачить логіки у закритті даних про певних осіб, бо у реєстрі е-декларацій уже закрито персональні дані — адресу місця проживання декларантів та їх повнолітніх дітей. Юрій Дерев’янко висловився проти пропозицій, щоб декларанти та члени родин декларантів та особи, які звільняються з відповідальних посад, не несли відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей та про джерела доходів.


Голова комітету Єгор Соболєв наголосив, що прозорість декларацій та майна посадовців — це головне досягнення в антикорупційній сфері. Навіть досі не перевірена е-декларація прем’єра за 2015 рік. У комітеті ще восени було створено робочу групу на чолі з головою фракції БПП Артуром Герасимовим щодо подання декларацій учасниками АТО. Уже досягнуто згоди, що ті, хто перебуває у зоні АТО, взагалі не мають подавати декларації.

Для працівників розвідувальних органів у деклараціях не потрібно вказувати посади. «Засекретити інформацію — це крок назад», — сказав Соболєв.

Факт

За даними Центру Разумкова, прокуратурі не довіряють понад 83 відсотки громадян, судам — понад 90 відсотків.