Питання доступу нашого молока на ринки Євросоюзу вирішувалося понад сім років.

 

«Розвиток експортного потенціалу національних виробників продукції тваринного походження. Шляхи для досягнення мети, роль держави в процесі диверсифікації експортних ринків» — тема виїзного засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Цього разу народні депутати разом з керівництвом Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, представниками Мінекономрозвитку, Міністерства закордонних справ, очільниками аграрних підприємств зібралися у Нововолинську.

 

 

— За даними Мінагрополітики, — поінформував присутніх голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами народний депутат Петро Юрчишин, — аграрний експорт за три місяці 2017-го становив 4 млрд. 600 млн. доларів. Ключові товари, які реалізуємо за кордон — соняшникова олія, кукурудза, пшениця, соя, цукор, м’ясо птиці, шоколад, хлібобулочні та кондитерські вироби. Тобто продукція тваринного походження в структурі експорту України займає набагато меншу нішу в порівнянні з рослинницькою.
До країн Євросоюзу нині мають право реалізувати свої товари 280 українських підприємств, в тому числі 98 виробників харчових продуктів, зокрема м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молокопродуктів.
Вихід наших товарів тваринного походження  до Євросоюзу став результатом реформування як державної політики у сфері безпечності харчових продуктів, так і власне активності підприємств, які прагнули потрапити на споживчий ринок об’єднаної Європи. За останні роки обсяги товарів, які можуть експортуватися до ЄС, та кількість підприємств, спроможних це робити, значно зросли. Водночас процес отримання Україною дозволів в окремих випадках досить тривалий. Зокрема, питання надання права доступу молока та молочних продуктів на ринки Євросоюзу вирішувалося понад сім років.

— Нещодавно ми ратифікували, — нагадав Петро Юрчишин, — Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, що в свою чергу сприятиме експорту вітчизняної продукції. Проте доведеться ще багато над чим працювати і не потрібно зупинятися на досягненому. Необхідно посилити роботу над залученням інвестицій, впровадженням міжнародних стандартів та стандартів ЄС у сфері виробництва, визнанням української продукції на закордонних ринках збуту, використанням вже діючих переваг, вже існуючих угод про вільну торгівлю.
Тож головна мета цих слухань, підсумував Петро Юрчишин, осми-слити проблеми експортерів, обговорити і знайти шляхи їх розв`язання. Також поділитися досвідом підприємств, які вже торгують з Євросоюзом. Експерти дадуть корисні поради та допоможуть знайти найкоротші шляхи на ринки інших країн.
Народний депутат Сергій Мартиняк зазначив, що неспроста слухання проходять саме на Волині, адже область має досвід співпраці щодо експорту з країнами ЄС — цьому сприяє її зручне географічне розташування.

 

 

А директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко поінформував, що в регіоні діє Комплексна програма розвитку АПК, розроблена з врахуванням європейського досвіду підтримки сільського господарства та співзвучна із польською програмою. Він також окреслив проблемні питання галузі, зокрема м’ясного скотарства та поліських територій. Заслухавши напрацювання волинського аграрного відомства щодо підтримки сільгосп-виробників, головуючий на слуханнях Петро Юрчишин (на знімку ліворуч) запросив Юрія Горбенка (на знімку праворуч)  на наступні засідання парламентського комітету для допомоги у написанні відповідних законодавчих ініціатив.

На слуханнях побувала Галина КВІТКА.

Фото автора.

 

(Про експортні перспективи нашої держави, озвучені під час комітетських слухань — у наступних номерах «Голосу України»).