Уряд має працювати на промисловість, на економіку держави в цілому. Ця теза є аксіомою. А ось законодавчі і нормативні акти, які приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів, мають бути ретельно опрацьовані з економічної та інших точок зору, щоб, часом, керуючись благими намірами, не припуститися фатальних помилок державного масштабу.

Нині обговорюється ідея продовження на два роки дії експортного мита на брухт чорних металів, підвищеного до 30 євро за 1 тонну. Підвищене мито (з 10 євро/т до 30 євро/т) було встановлено у 2016 році строком на 1 рік, згідно з Законом України №1455-VІІІ від 12.07.2016 р. Зрозуміло, що Україна має офіційно поінформувати СОТ та країни-члени СОТ про наміри продовжити термін дії вивізного мита на брухт чорних металів на рівні 30 євро/т ще на два роки і провести відповідні консультації.
Дія мита 30 євро/т закінчується у вересні 2017 року. Нагадаємо, що автори Закону № 1455-VІІІ ще у 2016 році намагались встановити її на термін три роки. Але на подібний варіант було накладено вето Президента України на підставі того, що Україна порушує прийняті зобов’язання при вступі до СОТ і Угоду про асоціацію з ЄС. Президент України погодився на запровадження експортного мита в розмірі 30 євро/т лише за умови, що таке мито матиме тимчасовий характер, і термін його дії буде скорочений до одного року. Нині Верховна Рада підтримала, по суті, той же законопроект, який раніше ветував Президент України. Документ № 6382, зареєстрований 14 квітня 2017 року, вже 8 червня 2017 року був проголосований. Офіційного інформування СОТ та ЄС і узгодження з країнами-членами СОТ не відбулося. Тепер Президент України має зробити вибір: або бути послідовним і знову, як у 2016 році, накласти вето на закон № 6382, оскільки для такого рішення є вагомі підстави. Або змінити своє рішення, прийняте у 2016 році, і підписати цей закон.
Розглянемо експертні розрахунки щодо ефективності для економіки держави введення мита 30 євро/т металобрухт. Дані для такої економічної експертизи є в наявності. У 2016 р. і вже 6 місяців 2017 р. таке експортне мито в Україні діє, що надає можливість оцінити його наслідки. З цього приводу звернемося до статистичних показників діяльності металургійної галузі у 2016-2017 роках.
Одразу зазначимо, що експортне мито 30 євро/т фактично зупиняє експорт Україною брухту чорних металів, бо він стає збитковим для брухтозаготівельників-експортерів. Згідно зі статистикою, внаслідок набрання чинності законом № 1455 — VІІІ в 2016 році порівняно з 2015 роком експорт брухту чорних металів зменшився в 5 разів (з 1 млн. 212,558 тис. тонн у 2015 році до 272,569 тис. тонн у 2016 році), в результаті держава не отримала валютних надходжень на $ 300 млн. Експорт металобрухту в грошовому виразі скоротився у 2016 році на 83,3 %, до $ 48,623 млн. (у 2015 році було $ 290,338 млн.). Крім того, не надійшло 10 млн. євро прямих відрахувань до бюджету від експортного мита, яке до прийняття названого закону становило 10 євро за тонну брухту чорних металів. У 2017 році через непід’ємність для експортерів нині діючого експортного мита в розмірі 30 євро тисячі працівників брухтозаготівельної галузі втратили робочі місця. В брухтозаготівельній підгалузі задіяно понад 20 тисяч працівників. І фактичне припинення експорту металобрухту внаслідок введення вивізного (експортного) мита 30 євро за 1 тонну металобрухту позбавило роботи і заробітку більше десяти тисяч осіб, які збирали металобрухт і були задіяні у підготовці його для експорту. З усіма негативними наслідками. Через дію закону № 1455 — VІІІ, який практично блокував експорт і вільну торгівлю брухтом чорних металів, знищується малий та середній бізнес, до якого належить більшість брухтозаготівельних підприємств. Заготівля металобрухту, внаслідок блокування його експорту, у 2016 році скоротилася до 3,5 млн. тонн — це мінімальний показник за останні 20 років.
Зазначимо, що металофонд держави становить 600 млн. тонн, в структурі якого 390 млн. тонн, або 65 % припадає на повністю зношений метал, який повинен підлягати заміні. При цьому компанії, що володіють акціями українських металургійних підприємств, в тому числі російські компанії, отримали у 2016 році за рахунок тиску на українських брухтопостачальників і вимушеного штучного зменшення ціни на брухт на внутрішньому ринку, прибуток в розмірі 250—300 млн. доларів. При цьому катастрофічне для економіки скорочення експорту металобрухту позитивно не вплинуло на обсяги виробництва сталі в Україні у 2016 році. Обсяги виробництва сталі (24,2 млн. тонн) у 2016 році практично не збільшилися порівняно з попередніми роками. Більш того, у 2016 році суттєво погіршилися показники експорту української металопродукції. Зменшилися як обсяги експорту в натуральному виразі, так і валютна виручка. За результатами 11 місяців 2016 року вітчизняний експорт металопродукції скоротився на 11,7%.
Багаторічний досвід українських металургів, проведені розрахунки і статистичні дані однозначно свідчать, що при нинішній структурі гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України металургам для виплавлення сталі потрібно не більше 12 % привезеного брухту чорних металів. Тобто, для виробництва сталі 25 млн. тонн на рік необхідно 3 млн. тонн привезеного металобрухту. При виробництві 20—22 млн. тонн, як прогнозує «Метінвест», металургам потрібно всього 2,4 — 2,5 млн. тонн привезеного брухту чорних металів.
Фактично Україна спроможна заготовляти 5,0 млн. тонн металобрухту в рік. Таким чином, Україна може і повинна експортувати 1,5—2,0 млн. тонн металобрухту щорічно. Це дасть можливість отримувати щорічно 500 млн. доларів валютних надходжень в Україну і 15—20 млн. євро до бюджету держави. Зазначаємо, що у 2017 році, як прогнозує металургійний холдинг «Метінвест», виробництво сталі в Україні зменшиться на 2—4 млн. тонн через втрату контролю над підприємствами на окупованій території. Відповідно, потреба металургійної галузі України в брухті чорних металів також зменшиться на 15—20 %, і експорт металобрухту можна і потрібно збільшувати, а не зменшувати. Вочевидь, що при поверненні розміру вивізного (експортного) мита до 10 євро за 1 тонну металобрухту, як було до прийняття закону України 
№ 1455-VІІІ, його експорт може збільшитися до 2 млн. тонн на рік. З позитивним наслідком для економіки України. Досвід свідчить, що чим більше експортується брухту чорних металів, тим більше його заготовлюється. Тобто, Україні вигідно збільшувати експорт металобрухту.
Не відповідає дійсності інформація щодо дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку. І що цей дефіцит треба зменшувати «задля першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та забезпечення умов відбудови об’єктів інфраструктури». Адже брухт чорних металів не використовується ні в оборонній промисловості, ні у відбудові інфраструктури. Ніколи не було і зараз немає ніякого дефіциту брухту чорних металів в Україні.
Дефіцит товарів та послуг — це перевищення платоспроможного попиту над пропозицією при фіксованому рівні цін (див. тлумачення з Вікіпедії). В Україні ситуація з металобрухтом має протилежний характер. Брухтозаготівельні підприємства не можуть продати на внутрішньому ринку заготовлений брухт чорних металів за справедливою ціною. Споживачі металобрухту штучно занижують закупівельну ціну на металобрухт навіть на 30 %, розуміючи, що брухтозаготівельникам немає куди подітись через експортне мито 30 євро/т. Вочевидь, що страшилками типу «дефіцит» чи «потреби оборонної промисловості» певні «експерти» і ЗМІ дезінформують суспільство задля досягнення потрібного їм результату.
Продовження на два роки дії підвищеного до 30 євро/т експортного мита на брухт чорних металів без проведення консультації з країнами-членами СОТ порушує міжнародні зобов’язання України, і це може призвести до ускладнень у відносинах із ЄС та країнами-членами СОТ.
Президенту України доведеться покласти на ваги, з одного боку, можливі негативні наслідки для економіки держави від продовження дії експортного мита 30 євро/т на брухт чорних металів і наслідки від порушення прийнятих Україною міжнародних зобов’язань. На другу чашу вагів — бажання певних комерційних структур і їх лобістів отримувати надприбутки за рахунок фактичного примушення брухтозаготівельників продавати їм металобрухт за суттєво заниженими цінами. Сподіваюсь, що інтереси держави переважать.

Валерій МАЗУР, 
член-кореспондент НАН України,
колишній міністр промисловості України.