Вечірнє засідання 22 червня
Депутати розглянули блок питань з енергоефективності. У цілому прийнято урядовий проект Закону «Про енергетичну ефективність будівель» (№ 4941д) — 259 «за». Заступник голови Комітету з питань будівництва і містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак доповіла, що у законопроекті, зокрема, уточнено термінологію, визначено поняття «енергоаудиторів» та фахівців з обстеження інженерних систем, «економічної доцільності» при дотриманні мінімальних вимог щодо енергетичної ефективності.
Більш чітко сформульовано перелік будівель, для яких сертифікація є обов’язковою. Уточнено порядок проведення професійної атестації енергоаудиторів, визначено вимоги до їх діяльності, їх відповідальності та порядку здійснення контролю. Доповнено проект новою статтею щодо саморегулівних організацій в сфері енергоефективності. Встановлено вимогу розміщувати витяг з енергетичного сертифіката будівлі в доступному для ознайомлення громадян місті в будівлі. Законом також передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та діяльність Фонду енергоефективності. «Цим законопроектом ми відкриваємо нову еру у сфері будівництва, запровадження стандартів і переходу до будинків із близьким до нульового споживання енергетичних ресурсів, — сказала А. Бабак. — Цим законопроектом буде запроваджуватися національний план переходу до будівництва саме таких будинків». Народний депутат наголосила, що прилади загального обліку зобов’язані встановлювати постачальники. Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко у заключному слові додав, що запровадження інструменту енергоаудита наближає нас до зменшення споживання, по-друге, дає чіткий вихід з того стану житлово-комунального господарства і житлового сектору, який на сьогодні втрачає в три або в п’ять разів більше, ніж у країнах Східної Європи.
Ще один схвалений закон, спрямований на енергоефективність, — «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (№ 4901) — 238 «за». Він викликав бурхливу дискусію у сесійній залі. Основна проблема: хто платитиме за встановлення лічильників води та тепла — люди, споживачі послуг, чи постачальники-монополісти — Київенерго та інші структури в регіонах.
Секретар Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Віталій Сташук відзначив, що законопроектом пропонується європейська модель, яка відповідає вимогам Третього енергопакета, за яким працюють 28 країн Європейського Союзу. Прийняття цього законодавчого акту є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію. За час доопрацювання законопроекту до нього надійшло 273 поправки, 181 з яких враховано. «Основна мета проекту закону — це перехід на стовідсотковий облік споживання теплової енергії, гарячої та питної води за допомогою лічильників, що унеможливить перекладання на пересічного споживача понаднормативних втрат монополістів та закладе принцип, відповідно до якого кожен оплачуватиме лише ті обсяги комунальних послуг, які фактично спожив», — сказав В. Сташук.
Однак депутати вказували на те, що законом пропонується, що громадяни мають самі за свої гроші встановлювати лічильники, і всі витрати на обслуговування, повірку, ремонт чи заміну лічильників перекладатимуться на людей. «Це абсолютно неприпустимо, — сказав Юрій Левченко, — коли ви приходите до магазину і купуєте овочі, магазин у вас за ваги не вимагає окремі гроші». Вадим Івченко застеріг: «На будинки встановлюватимуться будинкові вузли обліку за рахунок людей. Це означає, що у людей зростатимуть тарифи на житлово-комунальні послуги. Повірка і заміна частини вузлів обліку відбуватиметься монополістами, і знову на людей розкидатиметься ця плата». Юрій Дерев’янко запропонував поправку, щоб саме монополіст-постачальник послуг оплачував абсолютно усі витрати інженерних мереж на обслуговування і заміну будинкових вузлів обліку, а не перекладати ці витрати на споживачів. Проте ці поправки не були підтримані. Відповідаючи на запитання Олега Ляшка, — хто ж платить за встановлення лічильників обліку тепла та за обладнання будинків лічильниками — люди-споживачі, чи постачальники послуг? — віце-прем’єр Геннадій Зубко назвав застереження депутатів «міфами». «За встановлення лічильників повинен платити той, хто надає послугу, — сказав Зубко. — Нам потрібно чітко перестати перекладати відповідальність безгосподарності комунальних підприємств на споживача, яка зараз нормативно списується на кожну українську родину».
До речі, автор цих рядків зараз хоче встановити у себе вдома у Києві лічильники гарячої та холодної води. Реєструвати лічильники потрібно в двох структурах — Київенерго та водоканалі, які для встановлення лічильника на облік вимагають, щоби лічильник встановлювала «фірма з ліцензією». Поставити по одному лічильнику холодної та гарячої води у квартирі коштує від півтори до двох тисяч гривень.
У цілому також ухвалено закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин (№ 5119-1).
Олександра КУЧЕРЯВА.
