Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський узяли участь у пленарній дискусії «Карпатська макрорегіональна стратегія: чи зможемо творити нову якість співпраці в центрі Європи» (на знімку вгорі). Захід відбувся в рамках триденного Форуму місцевого розвитку, центральною подією якого стало представлення нової європейської стратегії розвитку Карпатського регіону.

 

 

Шанс для горян, шанс для Європи

Саме широка зацікавленість, на думку учасників форуму, дасть змогу вийти на спільний фінансовий інструмент для розв’язання проблем усього Карпатського краю — від України до Румунії, Угорщини та Польщі. Саме ці країни на першому етапі виявили найбільшу зацікавленість до нової стратегії розвитку Карпат, бо її прийняття дасть можливість отримати потужне фінансування для екологічного, історико-культурного, інфраструктурного та інноваційного розвитку.
«Це унікальний для Європи край протяжністю 1500 кілометрів. Вісім країн дотичні до Карпатського регіону. Наше завдання — об’єднати їх і скласти спільний план розвитку як у масштабах України, так і на європейському рівні, — заявив під час дискусії Голова Верховної Ради Андрій Парубій. — Ми вивчали іноземний досвід розвитку гірських регіонів — схожа стратегія була реалізована в Альпах. Саме спільна робота над проектом допомогла регіону Альп стати краєм, відомим у всьому світі як найбільш знаковий і найсимволічніший для Європи. Схожа ініціатива впроваджена в Балтійських країнах, у Норвегії. Весь кращий досвід використаємо. Карпати мають стати шансом для українців, які тут проживають».
Андрій Парубій вважає, що за-пропонована стратегія — це шанс для співпраці з країнами ЄС. У Норвегії теж розпочинали з міжпарламентської співпраці, а згодом створили міжрегіональні органи.
Проблеми майже всюди однакові, тому ключове питання — розбудова інфраструктури і збільшення переходів, які дадуть змогу зняти бар’єри і розсунути кордони.
Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський вважає, що парламенти виконують засадничу роль у формуванні позитивної атмосфери для впровадження таких складних проектів. Співпраця між країнами Карпатського регіону вже дає хороші результати. Упродовж шести років зустрічі між представниками урядів цих держав стали циклічними, започатковано багато ініціатив. Знову повертаються до ідеї співпраці країн між Чорним, Адріатичним і Середземним морями.
«Карпатська стратегія — добрий приклад співпраці держав. Ми повинні разом працювати і тим самим заангажовувати наші країни в єдину спільну сім’ю, яку ми творимо у цій частині Європи, — заявив Марек Кухцінський. — «Польща сьогодні переконана, що кордони ЄС мають розширюватись далеко на схід від Європи — за місто Луганськ».
Глава парламенту Польщі запропонував для співпраці країн Карпатського єврорегіону створити парламентську асамблею, яка б дала можливість підвищити безпеку та уникати таких ситуацій, як російська агресія на території України.

 


Від переходів до Великого шокового шляху

Найбільш гострою проблемою для Карпатського регіону стали пункти пропуску та прикордонна інфраструктура. Про це свідчать цифри, які наводили на Форумі місцевого розвитку.
У 1998 році на 438 кілометрів польсько-німецького кордону припадало 43 пункти пропуску. Протягом року їх перетнули з обох сторін 140 мільйонів поляків та німців.
На 530 кілометрах польсько-українського кордону нині діє 14 пунктів пропуску, з них 8 автомобільних і 6 залізничних. Торік вони обслужили 22 мільйони людей. Порівняйте ці цифри: 140 і 22 мільйони. Це — стіна. Тому одна з основних цілей — забезпечити максимальну кількість переходів, щоб люди почувалися комфортно, а це найкраща політика. Кордони повинні перестати бути бар’єрами.
Успіх Карпатської стратегії має допомогти впоратися з геополітичними тертями, які відчуваються на міждержавному рівні. Саме контакти людей дадуть змогу знайти відповіді на жорсткі запитання.
Карпатський регіон, в якому рівень ВВП на дві третини нижче, охоплює 70 мільйонів людей. Нова стратегія — це імпульс для розвитку не тільки переходів, а й транспорту, доріг, усієї інфра-
структури.
Питання номер один — вийти на рівень ЄС. Тоді ця стратегія стане європейською і дасть можливість отримати інший рівень співпраці в рамках Карпат, щоб цей край розвивався, як Альпи, щоб людей не роз’єднували, а об’єднували.
Для цього Верховна Рада повинна зайняти лідируючі позиції і шукати нові напрями швидкої інтеграції в ЄС.
Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський порадив звернути увагу на співпрацю з Китаєм, який зацікавлений у відновленні Великого шовкового шляху. Європа для цього може стати непоганим партнером. І треба готуватися, щоб елементи цього шляху пролягли через Україну.
Як розповів голова ОДА Олег Синютка, перші кроки Львівщина вже зробила. Отримані від децентралізації фінанси спрямували на розвиток інфраструктури. За два роки кількість коштів зросла вп’ятеро. Цьогоріч всі магістральні дороги будуть відремонтовані. За-
пропонована стратегія, на його думку, може стати важливим двигуном для розвитку всіх країн Карпатського регіону.
«Маємо можливість розглядати цю перспективу в загальноєвропейському масштабі. Проект, який може з’єднати Балтику і Чорне море, — це компонент безпеки. Це успішний проект європейської безпеки», — вважає Олег Синютка, який виступав модератором дискусії «Карпатська макрорегіональна стратегія: чи зможемо творити нову якість співпраці в центрі Європи».


Майданчик для діалогу

Яцек Ключковські, директор Інституту Східноєвропейських досліджень, закликав учасників Форуму місцевого розвитку творити мережу контактів, зустрічей, переговорів. Окрім конференцій, форумів потрібно йти широким фронтом до спільної мети. Ширше залучати бізнес, доходити до людей, об’єднувати їх, щоб вони могли почути і зрозуміти сусіда.
На думку виконавчого директора асоціації «Єврорегіон Карпати—Україна» Галини Литвин, поглиблення співпраці і створення нових механізмів — це те, що має бути пріоритетом для уряду, самоврядних органів, громадянського суспільства.
І одним із таких майданчиків, де обговорюватимуть проблеми Карпатського регіону, може стати Трускавець, якому на Форумі місцевого розвитку пророчили долю польського курортного міста Криниця, де відбуваються важливі економічні форуми.
У Трускавці відбувалися не лише дискусії, а й особисті зустрічі між політиками, бізнесменами. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський обговорили питання співпраці в енергетичній сфері. Польський термінал нещодавно став приймати перший скраплений газ із США. Це відкриває Україні один із шляхів для розв’язання енергетичних проблем.
На згадку про перебування у Трускавці парламентарії обох країн посадили дерева біля фортеці Тустань (на знімку внизу).



Трускавець
Львівської області.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут — www.golos.com.ua