Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на прес-конференції з нагоди екватора (двох з половиною років) діяльності парламенту восьмого скликання відповів на численні запитання журналістів. Загалом у прес-конференції взяли участь представники 105 вітчизняних (центральних та регіональних) і зарубіжних ЗМІ.

 

Завдання на наступний період

Глава парламенту окреслив ключові напрями, на яких має зосередитися робота парламенту на наступний період. Головними, за його словами, є питання безпеки у всіх головних сферах — воєнна безпека, підтримка української армії, відновлення територіальної цінності, нові кроки з набуття Україною членства в НАТО, економічна безпека, підтримка вітчизняного товаровиробника, енергетична безпека — диверсифікація поставок енергоносіїв, задіяння вітчизняного потенціалу з видобутку газу, інформаційна та кібербезпека, захист української гуманітарної сфери.
Серед завдань парламенту на останній пленарний тиждень (11—14 липня) А. Парубій назвав законопроекти про Конституційний Суд України, що продовжить судову реформу, медичну та пенсійну, освітню реформи.
«Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб не порушити процедуру і встигнути розглянути ці законопроекти, — наголосив глава парламенту. — Ми сповнені рішучості, комітети працюють, і ми намагатимемося втілити хоча б частину цих амбітних планів у життя».

Зняття недоторканності з депутатів

Наступного пленарного тижня, у четвер, 13 липня, Верховна Рада може розглянути подання Генерального прокурора України щодо зняття недоторканності з п’ятьох народних депутатів України, заявив Парубій.
«За часом і за регламентом Регламенту ми встигаємо винести це питання у четвер наступного пленарного тижня», — сказав він.
При цьому він нагадав, що за Регламентом дається 20 днів для розгляду питання про зняття депутатського імунітету. Протягом п’яти днів депутати мають змогу аргументувати свою позицію, дати пояснення, і 20 днів відведено регламентному комітету.
Водночас Голова Верховної Ради наголосив на потребі чітко дотримуватися процедури та норм Регламенту.
«Порушення процедури може призвести до цього, що рішення про скасування недоторканності народного депутата може бути оскаржене у суді, і такі приклади вже були», — сказав Парубій.
При цьому глава парламенту наголосив, що жодне подання від Генпрокуратури, яке надійшло до Верховної Ради, не було загальмовано.
«Кожне подання дійшло до залу й отримало позитивний висновок, — зазначив Парубій. — Це підтверджує, що у Верховної Ради є достатньо політичної волі до вирішення таких питань».
Як відомо, 21 червня до Регламентного комітету Верховної Ради було передано подання Генерального прокурора України щодо позбавлення недоторканності п’ятьох народних депутатів України — Євгена Дейдея, Андрія Лозового, Олеся Довгого, Максима Полякова і Борислава Розенблата. А 28 червня Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що подасть до Верховної Ради подання про позбавлення недоторканності ще одного народного депутата, щоправда, прізвище не назвав.

Чи існує коаліція

Парламентська коаліція існує і діє ефективно, заявив Парубій. За його словами, наразі до коаліції входять дві депутатські фракції — Блок Петра Порошенка (141 депутат) і «Народний фронт» (81 депутат), загалом — 222 депутати. Окрім того, до коаліції входять і позафракційні депутати. Наприклад, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, котра за Регламентом теж позафракційна, але входить до коаліції. Серед інших членів коаліції глава парламенту назвав Ганну Гопко, Вікторію Пташник, Остапа Єднака та Андрія Денисенка.
Як відомо, до парламентської коаліції мають входити не менш як 226 народних депутатів.

Як борються з депутатами-прогульниками

Публікація в «Голосі України» прізвищ депутатів-прогульників дала великий ефект, зазначив Андрій Парубій. При цьому він висловився за ухвалення змін до Регламенту Верховної Ради, спрямованих на «мобілізацію» законотворчої роботи народних депутатів.
«Регламент у п’ятницю є такий, що не дає змогу мобілізувати народних депутатів», — зауважив Парубій. Глава парламенту висловився за зміну порядку денного у п’ятницю. За його словами, одна з пропозицій — перенести регламент п’ятниці на середу, а п’ятницю зробити повноцінним пленарним днем у парламенті.
Голова Верховної Ради також нагадав, що для боротьби з депутатами-прогульниками залучаються й інші інструменти — зокрема, штрафи, вирахування з заробітної плати за кожен день, коли депутат не прийшов до парламенту.

Міжрегіональна співпраця

Відповідаючи на запитання «Голосу України» щодо ініціативи Голови Верховної Ради про співпрацю у рамках Балто-Чорноморського Союзу, Андрій Парубій наголосив, що регіональна співпраця має величезний потенціал і дає змогу реалізовувати спільні проекти, зокрема, інфраструктурні. Для України, за його словами, можуть бути цікавими кілька форматів міжрегіональної співпраці. Зокрема, співпраця з вісьмома країнами ЄС, які входять до Карпатського регіону. Реалізація такої програми, на думку Парубія, важлива для залучення європейських коштів для будівництва доріг, пунктів перетину кордону. Не менш важливим, зауважив Голова Верховної Ради, є також співпраця у рамках Балто-Чорноморського регіону — України, країн Балтії, Румунії, Польщі й, можливо, Молдови. «Ці країни мають дуже багато спільного у питаннях безпеки — всі вони межують із Російською Федерацією і розуміють виклики перед нашими регіонами та рівень загрози від Путіна», — сказав Парубій. За його словами, можлива реалізація інфраструктурних та транзитних проектів. Зокрема, уже нині реалізовується проект «Віа Карпатія» — це автомагістраль, що поєднає Чорне та Балтійське моря. Грузія має також цікаві проекти співпраці з Китаєм та Азербайджаном — щоб одна із гілок «шовкового шляху» проходила через Грузію, до цього проекту може долучитися і Україна. Важлива для України й енергетична співпраця, зазначив глава парламенту. І нагадав, що під час його візиту до США обговорювалося питання про постачання скрапленого газу до України через країни Балтії та Польщу і реалізація проекту з будівництва термінала та газогону, що може знизити ціну на газ. «Регіональна співпраця має великий потенціал, який ще не використано, — сказав Парубій. — Європа-Карпати і Балто-Чорноморський Союз — це ті проекти, які я ініціюватиму». Голова Верховної Ради також зауважив, що ініціював створення міжпарламентської асамблеї тих восьми держав, які можуть увійти до Балто-Чорноморського Союзу.

Коли оновлять ЦВК

Голова Верховної Ради сподівається, що найближчим часом вдасться остаточно узгодити новий склад Центральної виборчої комісії.
«Кадрові призначення, які давно вже є в шухляді і потребують вирішення, — це передусім ЦВК, — сказав Парубій. — Сподіваюся, що протягом двох тижнів вдасться вийти на кінцевий варіант того складу ЦВК, який може бути підтримано Верховною Радою».
За його словами, питання обрання нового складу ЦВК є актуальнішим, ніж відставка міністрів.

Чи змінять виборче законодавство

У парламенті наразі немає політичної волі для ухвалення жодних змін до виборчого законодавства, вважає глава парламенту.
«На сьогодні немає політичної волі для жодного закону, який є у Верховній Раді», — сказав він. За словами Парубія, у парламенті зареєстровано сім законопроектів про внесення змін до виборчого законодавства. При цьому він заявив, що сам є прихильником нового виборчого законодавства — з пропорційною системою та відкритими партійними списками.

Облаштування кордону з ЄС

Наприкінці літа або восени заплановано провести спільний тур депутатів Європарламенту та журналістів уздовж кордону України з Євросоюзом — по Волині, Львівщині і Закарпаттю, повідомив Голова Верховної Ради. При цьому він наголосив, що питання облаштування прикордонних переходів та збільшення їх кількості набуло особливої актуальності після запровадження безвізового режиму з ЄС.
«Буквально днями це питання проговорюватиму з Прем’єр-міністром, — сказав Парубій. — Для збільшення кількості переходів ми можемо залучити європейські кошти, як це зробила Польща».

Коли з’явиться новий Омбудсмен

Досі не завершено спецперевірку кандидатів на посаду Уповноваженого парламенту з прав людини, і депутати зможуть розглянути питання про призначення нового Омбудсмена тільки після завершення такої спецперевірки, повідомив Андрій Парубій.
«Щодо Омбудсмена, то надійшло повідомлення, що не завершила перевірку спеціальна комісія, і ми чекаємо завершення цієї перевірки. Без цього моменту ми не можемо винести питання на голосування», — сказав він.

Хто буває у кабінеті Парубія

На запитання, хто найчастіше заходить до його робочого кабінету, Голова Верховної Ради Андрій Парубій розповів, що найчастіше проводить зустрічі з Прем’єр-міністром, тоді як спілкування із Президентом відбувається трохи рідше.
«Володимир Гройсман взагалі часто буває у мене в кабінеті, — сказав він. — Кожної пленарної п’ятниці, принаймні, він приходить у мій кабінет, і ми перед засіданням визначаємо, які питання розглядати. Понад те, ми часто зустрічаємося просто удвох, щоб обговорити ті реформи, які заплановані. Президент буває рідше, але він також неодноразово був у кабінеті».
За його словами, також частими є зустрічі глав парламенту та уряду з керівниками депутатських фракцій і груп. А Президент перед кожним урочистим засіданням парламенту разом із Головою Верховної Ради заходять до сесійної зали. «І це нормальна практика», — сказав Парубій.

Юліана ШЕВЧУК.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

ДОВІДКОВО

* Верховну Раду України VІІІ cкликання було обрано на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року. Депутати набули повноважень 27 листопада 2014 року. У зв’язку із тимчасовою окупацією Росією Кримського півострова, окремих районів Донецької та Луганської областей на цих територіях виборчі округи не утворювалися та народні депутати обрані не були. На сьогодні кількісний склад Верховної Ради — 422 народні депутати України.
* Національна безпека та оборона. Верховна Рада, зокрема, ухвалила законодавчі акти щодо врегулювання правового режиму воєнного стану, визначено чисельність ЗСУ у кількості 250 тисяч осіб, створено Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, Сили спеціальних операцій (ССО), удосконалено законодавство щодо проходження військової служби, створено Національну поліцію.
* Міжнародна діяльність. Верховна Рада VІІІ скликання ухвалила понад 50 законів та постанов міжнародного спрямування. Відбулося більш як 20 іноземних візитів Голови Верховної Ради та його заступників, 350 зустрічей з іноземними гостями. Завершено ратифікацію Угоди про Асоціацію з ЄС, процес запровадження безвізового режиму з ЄС, ратифіковано угоду про вільну торгівлю з Канадою.
* Децентралізація. У Держбюджеті на 2017 рік передбачено понад 9 млрд. грн. для підтримки сталого розвитку регіонів України, унормовано правовий статус старости — представника села чи селища, спрощено процедури добровільного об’єднання територіальних громад.
* Декомунізація. В Україні перейменовано 51 493 вулиці, 987 міст і сіл, демонтовано 1320 «ленінів», понад тисячу інших комуністичних пам’ятників.