Шановний Володимире Борисовичу!

Ми, вітчизняні товаровиробники, підтримуємо обраний Вами курс на відродження української промисловості як локомотива економічного зростання.
Через втрату традиційних ринків збуту та витіснення вітчизняних товарів із внутрішнього ринку в результаті лібералізації доступу на нього іноземних компаній відбувається стрімке падіння реального сектору економіки. У такій ситуації посилюється роль держави як споживача і загострюється необхідність реформування нормативно-правової бази, що регулює процеси закупівель, з орієнтацією на максимальне залученням національних товаровиробників.
Прогалини чинного Закону України «Про публічні закупівлі» та системи «Прозорро» не лише унеможливлюють реалізацію цієї ініціативи, а й відкидають національних виробників від участі у тендерах. Унаслідок цього промислові підприємства зазнають збитків через накопичення придбаних і не використаних сировини і матеріалів та наймання працівників, останні недоотримують зарплату, а бюджет — податкові надходження.
Дедалі частіше фірми із сумнівною репутацією, що не є ані виробниками, ані офіційними дилерами, застосовують новий вид рейдерства, гальмуючи процедури закупівель та намагаючись або «заволодіти» замовленням, або не допустити завершення тендерної процедури укладенням договорів із національними виробниками за результатами акцепту.
Яскравим прикладом своєрідного послуговування Законом України «Про публічні закупівлі» та системою «Прозорро» є дії «тандему» — ТОВ «Максмед Інтернешнл» і ТОВ «Євроклінсервіс».
Ці фірми по черзі спочатку вимагають скасувати певні умови в тендерній документації, після цього подають скарги на розгляд Антимонопольним комітетом України 
(АМКУ). Незалежно від остаточного рішення АМКУ чи то про задоволення, чи то відхилення першої скарги, ТОВ «Максмед Інтернешнл» або ТОВ «Євроклінсервіс» подає наступну скаргу, гальмуючи процес закупівлі і відтерміновуючи ухвалення рішення на невизначений час через те, що строки оскарження подовжуються автоматично після подання кожної скарги.
Такі дії ТОВ «Максмед Інтернешнл» та ТОВ «Євроклінсервіс» лише в поточному році загальмували десятки тендерів ПАТ «Укрзалізниця», про що свідчить інформація системи «Прозорро». Це дестабілізувало процес закупівлі литва, систем кондиціювання, електронного обладнання та інших комплектуючих для рухомого складу, піввагонів, дизель-поїздів, частин до обладнання залізничної інфра-
структури (рейок, стрілочних переводів та інших матеріалів верхньої будови колії), а також на закупівлю послуг із виконання капітального ремонту вагонів та іншого. Така ганебна «практика» має місце при проведені процедур закупівель у галузях газовидобування, транспортного будування, енергетики, вугільної промисловості та інших. Є приклади, коли процедури закупівель, оголошені замовниками ще у березні 2017 року, тривають дотепер. Через це, з одного боку, зриваються строки виконання планів закупівель замовників, з другого — товаровиробники втрачають час, необхідний на виконання замовлення, а іноді й саме замовлення.
Оскаржуючи процедури закупівлі та «зриваючи» тендери, ці та аналогічні фірми створюють умови для шантажу підприємств-виробників, свідомо штовхають українських виробників до банкрутства, створюючи підґрунтя для нових рейдерських захоплень. За таких обставин тисячі українських працівників будуть вимушені мігрувати з України в пошуку роботи. Оскільки їх дії мають системний і організований характер та руйнівні наслідки, несуть загрозу національній безпеці в економічній і соціальній сферах, вважаємо, що це має стати предметом розслідування СБУ та уваги РНБОУ. Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, звернутися до правоохоронних органів.
Аргументом на користь залучення до розгляду справи представників СБУ та РНБОУ є також звернення до очільників уряду, спрямоване у квітні нинішнього року ПАТ «Укрзалізниця», де вказувалося на необхідність вжиття невідкладних заходів із припинення діяльності однієї із зазначених фірм. Адже ситуація, що склалася, стає однією з вагомих причин невиконання Програми оновлення рухомого складу до 2021 року. Логічним наслідком чого буде неможливість з боку УЗ повноцінно забезпечити реалізацію економічних цілей держави та підтримувати високий рівень готовності в надзвичайних ситуаціях відповідно до вимог обороноздатності та безпеки країни.
У нас, як товаровиробників, у яких є зобов’язання перед багатотисячними трудовими колективами, бізнес-партнерами та державою, виникає логічне запитання: як довго такі фірми спричинятимуть збиток українським підприємствам, заганяти в ще більшу боргову яму, руйнуючи основу реального сектору економіки?
Ситуація, що склалася, потребує Вашого особистого втручання та вирішення згідно з буквою Закону та національними інтересами.
Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, терміново зібрати нараду із залученням усіх зацікавлених сторін у розв’язанні згаданої проблеми: СБУ, РНБОУ, Мін-
економрозвитку, Мінінфраструктури, Мін’юсту, національних виробників та компаній із державною часткою задля відпрацювання узгоджених дій і узгодження пропозицій змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та системи «Прозорро».
Створення умов для стабільної участі українських виробників у закупівлях інфраструктурних монополій і компаній із державною часткою дасть змогу, по-перше, зупинити активне завоювання іноземними компаніями, в тому числі країни-агресора, внутрішнього ринку України за тими позиціями, де ми маємо компетенції і ще не втрачено технологічний і кадровий потенціал. По-друге, це дасть змогу українським підприємствам зберегти робочі місця та наростити обсяги виробництв, поповнюючи дохідну частину бюджету сплаченими податками.

З повагою

Дмитро ОЛІЙНИК, 
голова Ради Федерації роботодавців України;
Анатолій КІНАХ, 
голова Українського Союзу промисловців і підприємців;
Анатолій ГІРШФЕЛЬД, 
голова Ради директорів ІГ «УПЕК», заступник голови Національного комітету з промислового розвитку — виконавчий директор, народний депутат України;
Ігор ОВЧАРЬ, 
генеральний директор Асоціації «Виробники та споживачі залізничної техніки»;
Дмитро ЛИППА, 
генеральний директор ТОВ «Метінвест-СМЦ»;
Володимир ПРИХОДЬКО, 
голова Наглядової ради — Президент ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»;
Юрій МАЛЬОВАНИЙ, 
голова ТОВ «Харківський вагонобудівний завод»;
Віктор САМУСЕНКО, 
голова правління ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»;
Гія АЛІЗАЄВ, 
генеральний директор ПАТ «Азовмаш»;
Олег КОРНЕЦЬКИЙ, 
генеральний директор ПАТ «Дніпровагонмаш»;
Олександр ЗАКІРБАЄВ, 
директор МП «Дніпродзержинський сталеливарний завод»;
Олег КОНОНЮК, 
генеральний директор ПрАТ «Юнікон»;
Сергій ТАРАНЕНКО, 
генеральний директор 
ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод»;
Микола КОЦ, 
генеральний директор ТОВ «Харківський завод транспортного обладнання»;
Юрій НЕДЕЛЬКО, 
директор ПАТ «Завод «Екватор».