Члени постійної делегації Верховної Ради взяли участь у дебатах літньої сесії ПАРЄ з питань визнання та забезпечення дотримання принципу підзвітності, забезпечення цілісності в державному управлінні для подолання політичної корупції в асамблеї.

 

Народні депутати Олег Ляшко та Віктор Вовк (фракція Радикальної партії) гідно представили Україну на сесії ПАРЄ.

 

Припинити кризу, спричинену діями Педро Аграмунта

Під час доповіді голова української делегації Володимир Ар’єв акцентував увагу на прагненні європейських парламентаріїв сприяти демократії, верховенству права та правам людини. «Після того, як призначаємо президента асамблеї, ми не зможемо його звільнити, — наголосив він. — Маємо припинити політичну кризу, спричинену безвідповідальними діями Педро Аграмунта та інших членів». Володимир Ар’єв, закликав асамблею проголосувати за доповідь Ліліана Морі Паск’є і негайно розпочати процедуру звільнення очільника ПАРЄ.
Член української делегації Юлія Льовочкіна у своєму виступі підкреслила, що Парламентська асамблея Ради Європи вважається однією з ключових інституцій, яка сприяє розвитку демократії та захисту прав людини. Проте останнім часом ПАРЄ зіткнулася з корупційним скан-далом та політичною кри-
зою, пов’язаною з президентом асамблеї. «У зв’язку з цим наше спільне завдання полягає в недопущенні таких ситуацій у майбутньому», — сказала вона, підкресливши: визнання та реалізація принципу підзвітності є важливим та необхідним кроком.
Іще одна представниця України — Олена Сотник наголосила на тому, що в ПАРЄ нині з’явилися подвійні стандарти, конфлікти інтересів та ризик прояву корупції. «У наших інтересах це визнати й зберегти нашу репутацію та асамблею», — акцентувала вона. Її колега Владислав Голуб звернув увагу на те, що підзвітність є основою роботи членів асамблеї. Народний депутат висловив упевненість: парламентарії повинні зосередитися на тому, що всі члени асамблеї, включаючи президента, мають виконувати свої повноваження згідно з фундаментальними принципами.


Поважати верховенство права

Член української делегації Олег Ляшко зробив наголос на тому, що людину, яка дискредитує асамблею, необхідно звільнити й не витрачати час на обговорення цього питання. Мовляв, є більш важливі речі, варті обговорення, серед яких захист прав людини, демократія, верховенство права. Парламентарій закликав усіх членів ПАРЄ, коли вони повернуться до своїх національних законодавчих органів, вивчити правила процедури, оскільки в них визначається відповідальність кожного члена парламенту. «Ми не маємо уникати відповідальності в цій організації, — сказав він. — Історія з 
П. Аграмунтом стане уроком для майбутніх президентів асамблеї. Ці посадовці не повинні шкодити, а мають поважати верховенство права та права людини, бо це основні, фундаментальні цінності та принципи, на яких будується ця організація».
Олег Ляшко також наголосив, що російський агресор окупував нашу землю та вбиває наших громадян. «Саме тому нам потрібна підтримка і нам потрібна функціональна асамблея, а не орган, дискредитований безвідповідальними діями окремих політиків, які втратили надію», — додав він.


Корупція має імена

Під час спільних дебатів на теми: «Забезпечення цілісності в державному управлінні для подолання політичної корупції» та «Парламентський контроль корупції: співпраця парламентів зі ЗМІ, які проводять журналістські розслідування» член української делегації Олексій Гончаренко акцентував увагу на тому, що парламентський контроль може бути дуже ефективним інструментом боротьби з корупцією. Але для цього законодавчий орган сам повинен бути чесним. «На останньому пленарному тижні у Верховній Раді депутати отримали документи від Генеральної прокуратури з п’ятьма справами проти п’яти колег, яких звинувачують у корупції, — повідомив він. — Тепер існує можливість позбавлення їх недоторканності. Єдиний спосіб бути справді ефективними — очистити самих себе. Те саме стосується і ПАРЄ, бо, на жаль, і тут існують прояви корупції».
Корупція є найгострішою проблемою для держав у трансформаційному та перехідному періодах, зазначила Олена Сотник. Незважаючи на те, що це суспільне явище, воно завжди має певні імена, прізвища та посади. Народний депутат поінформувала про ситуацію з корупцією в Україні та про те, що зроблено за останні три роки. 


Основний сторожовий суспільного блага

Із доповіддю з питань свободи ЗМІ та безпеки журналістів під час літньої сесії асамблеї виступив голова української делегації та очільник комітету 
ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ Володимир Ар’єв. Він наголосив, що деякі експерти називають слідчу журналістику основним сторожовим суспільного блага. «Це життєво важливо для підтримки демократії, боротьби з корупцією. Якби ми тільки донесли цю інформацію та поділилися нею з колегами в наших відповідних національних парламентах, ми б уже досягнули успіху, — сказав народний депутат. — Ми не використовуємо на достатньому рівні вдома ту роботу, яку проводимо в Страсбурзі, і це є прикладом того, в якому питанні ми повинні бути більш активні».
Розслідувальну здатність журналістики в традиційних ЗМІ зруйновано, вважає В. Ар’єв. Основною причиною цього, на його думку, стала криза традиційної моделі фінансування засобів масової інформації. Число журналістів зменшилося, коли збільшилося навантаження на їхню діяльність, Від цього особливо постраждали слідчі роботи. Голова української делегації рішуче підтримав ідею створення національних фондів для проведення журналістських розслідувань. Водночас він зробив акцент: середовище, яке сприяє журналістській розвідці та свободі ЗМІ, не може існувати без забезпечення ефективного захисту журналістів від нападів на них, незаконного затримання, а також від залякування та надмірного тиску.


Вчасна допомога може розв’язати низку проблем

Члени української делегації в ПАРЄ взяли участь у спільних дебатах на теми: «Міграція, як можливість для європейського розвитку» та «Інтеграція біженців в умовах значного тиску: уроки нещодавнього досвіду та кращі практичні приклади».
Під час виступу Сергій Кіраль поінформував членів асамблеї про ситуацію з міграцією в нашій країні. Протягом минулих років чимало українців виїхали зі своєї країни через низку об’єктивних причин, а саме: відсутність сильної держави, яка гарантувала б їм захист, охороняла їх права, а також надавала їм упевненість у завтрашньому дні, каже він. Це основні причини, через які мігранти покидають свої країни. Саме тому важливо взяти до уваги те, що відбувається в країнах—джерелах міграції, і надавати їм своєчасну підтримку.
«Є чимало прикладів того, що Європа та міжнародне співтовариство надавали нашій країні допомогу пізно: безвізовий режим ми отримали лише місяць тому, а переговорний процес тривав протягом десяти років; Угода про асоціацію з ЄС обговорювалася роками, потім довго йшов процес ратифікації, який наблизився до завершення лише тепер, — зауважив парламентарій. — Виникає питання, що відбулося б, якби Україна отримала членство в НАТО в 2008 році на Бухарестському саміті? Недоліки нашої системи управління, прорахунки міжнародних організацій також опосередковано зумовлюють міграцію».


Три роки окупації Криму

У рамках літньої сесії ПАРЄ також оприлюднено звіт на тему: «Три роки окупації Криму», пройшла презентація книжки академіка НАН України Володимира Горбуліна «Світова гібридна війна: український фронт». З нагоди днів Криму в асамблеї заступник голови української делегації, віце-президент ПАРЄ Георгій Логвинський та члени постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи провели «Кримський вечір». Захід пройшов за підтримки української Гельсінської спілки з прав людини, гуманітарної студії «Хвиля», міжнародної організація «Ренесанс», Меджлісу кримськотатарського народу, Кримськотатарського ресурсного центру, видання Іn-Art. У його рамках відбувся концерт «Орнамент сходу». Гості ознайомилися з культурою кримськотатарського народу.


За повідомленнями Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.
Фото прес-служби Олега ЛЯШКА.