Нині виповнюється 20 років з часу підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Сьогодні, коли Україна боронить свої кордони від російської військової збройної агресії, питання безпеки не лише в нашій державі, а на всьому європейському континенті та в Чорноморському регіоні набуває особливої ваги. Безпека і стабільність в Україні та Чорноморському регіонів стали темою 95-го семінару Роуза-Рота, який упродовж трьох днів проводить у Києві Парламентська асамблея НАТО у співпраці з Верховною Радою України. У представницькому форумі взяли участь понад 150 осіб із 25 держав-членів НАТО, асоційованих членів Альянсу, представників міжнародних організацій та громадянського суспільства.

Народний депутат України Ірина Фріз


Із вітальним словом на семінарі виступив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Він наголосив, що Україна є надійним партнером Альянсу. «Ми дуже розраховуємо на те, що наступна ПА НАТО може пройти в Києві, і Київ готовий та запрошує всіх друзів України», — сказав А. Парубій.
Глава українського парламенту наголосив, що останні 20 років стали одним із найважливіших періодів як в утвердженні української Незалежності, так і в формуванні всього сектора безпеки нашої держави. «У час, коли ми захищаємо наші кордони від російської агресії, і такий захід, як і Парламентська асамблея, є важливим форматом для налагодження співпраці між Україною та Північноатлантичним альянсом, у реформуванні паливно-енергетичного та оборонного секторів нашої держави», — сказав А. Парубій.
При цьому він відзначив, протягом 20 років нашої співпраці у нас були різні періоди і активні, і намагання відвернути Україну від євроатлантичного курсу. «Але увесь цей період Україна була надійним партнером в усіх програмах співпраці з НАТО, українські воїни брали участь у миротворчих операціях, — сказав А. Парубій. — І тому велике значення має рішення Верховної Ради, яким внесено зміни до Основних засад зовнішньої та внутрішньої політики. У цьому законі ми чітко та однозначно записали, що вступ України до НАТО є одним із головним пріоритетів української зовнішньої політики».
Голова Верховної Ради також відзначив, що за останні декілька років суттєво змінилася позиція громадян України щодо НАТО. Якщо іще два-три роки тому тільки 16-18% українців підтримували вступ до НАТО, то за останні три роки кількість прихильників вступу до НАТО збільшилася до 50%. А за результатами соціологічного опитування Центру Разумкова, кількість тих, хто прийшов би на референдум щодо вступу України до НАТО, становить близько 60%. На думку А. Парубія, зміна настроїв щодо вступу до НАТО також пов’язана із російською агресією.
«Українські воїни у ХХІ столітті вимушені зі зброєю в руках захищати нашу Незалежність від зовнішньої агресії», — наголосив А. Парубій. При цьому він зауважив, що Україна розпочала реформи всього сектора безпеки та оборони.

 

Опитування

Ще два-три роки тому тільки 16-18% українців підтримували вступ до НАТО. Нині кількість прихильників вступу до НАТО зросла до 50%.


«Фактично сьогодні вже можемо говорити, що українська армія є однією з найсильніших у регіоні, — додав Голова Верховної Ради. — Цей факт є важливим для безпеки всього європейського континенту, Чорноморського регіону. Українські воїни на передовій усвідомлюють та розуміють, що ми захищаємо не тільки Українську Незалежність, ми захищаємо кордони всього вільного світу. Українські воїни усвідомлюють, що загроза Путіна є глобальною і стосується всього вільного світу, і це на собі відчувають інші держави через кібератаки, інформаційні війни, енергетичну війну. І Україна у цій війні опинилася на передньому краю».
Голова Верховної Ради України також наголосив: «Єдиною силою у світі, яка здатна зупинити російську агресію, є Північноатлантичний альянс, тому ми і надалі розраховуємо на подальшу тісну співпрацю і докладатимемо всіх зусиль, щоб Україна проходила шляхом реформ, і пройшла шлях до членства в НАТО, і спільно ми зможемо забезпечити мир у Європі, мир у світі».
Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз у свою чергу зазначила, що Чорноморський регіон впродовж останніх років через дії Російської Федерації перетворився на реальну загрозу стабільності та безпеки як у регіональному, так і в світовому вимірах.
Голова ПА НАТО Паоло Аллі підтримав думку, яка пролунала від українських промовців, що захист кордонів України — це захист кордонів світу. «Підтримуючи Україну, ми захищаємо себе також, — сказав він. ПА НАТО приділяє велику увагу Україні. Наша позиція щодо України є чіткою — ми категорично засуджуємо окупацію Росією частини України, порушення Мінських домовленостей, прав людини, підтримуємо євроінтеграційні прагнення України і закликаємо уряди країн-учасниць НАТО допомагати Україні. Водночас закликаємо Україну посилити боротьбу з корупцією та олігархічними впливами. Адже, незважаючи на певні результати в цьому напрямі, Україні ще належить багато зробити».
Віце-прем’єр-міністр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що Хартія про особливе партнерство з НАТО — це стратегічний документ, який забезпечує наше партнерство з Альянсом та ПА НАТО. «Ми усвідомлюємо, що зобов’язання України перед НАТО вимагають виконання серйозних «домашніх завдань», політичної трансформації суспільства, реформ у всіх сферах, — сказала вона. — Але Україна сьогодні стоїть на сторожі безпеки не лише власної державності, а й всього світу».

 

Президент Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі


Урядовець висловилася за надання Україні летальної зброї з боку країн-членів Альянсу. «Україна не просить військових Організації північноатлантичного договору захищати її територію, але потребує оборонної летальної зброї, — сказала І. Климпуш-Цинцадзе. — Україна має той досвід протидії військовій агресії, який на даний момент не має жодна з країн-членів НАТО. Ми ніколи не просили військових НАТО захищати нас на нашій території. Ми самі готові щодень боронити свою державу і будемо продовжувати це активно робити, разом з тим, будучи націленими на політичне і дипломатичне вирішення того конфлікту і тієї агресії Російської Федерації проти України, з якою ми стикаємося. Але Україна просить підтримки та солідарності, тому що Російська Федерація розуміє виключно мову сили. А тому необхідно здійснювати стримування виключно з позиції єдності і з позиції сили». На її переконання, лише «системний невпинний солідарний тиск може забезпечити повернення Росії до поваги до міжнародного права».
«Ми просимо оборонну летальну зброю, щоб боронити себе, боронити свою землю, щоб ефективніше робити це, щоб мати менше військових і цивільних втрат», — наголосила віце-прем’єр.
Учасники семінару також обговорили тему «Росія, НАТО і Чорноморський регіон». Сьогодні темами семінару будуть «Гуманітарна і військова ситуація на Донбасі», «Політична ситуація і стан прав людини в Криму», «Порядок денний українських реформ і внутрішні виклики», «Доброчесність у стосунках Україна-НАТО» та інші.


* * *

Голова Верховної Ради Андрій Парубій також відповів на запитання журналістів щодо поточних політичних подій. Зокрема, щодо подань Генпрокурора про позбавлення недоторканності шести народних депутатів, він відповів, що парламент має вдосталь часу, щоб до кінця сесії розглянути подання Генпрокуратури. «Регламентний комітет уже цього тижня розпочинає розгляд кожного подання Генпрокуратури, — сказав 
А. Парубій. — Регламентний комітет має 20 днів для розгляду таких подань, з них п’ять днів — обов’язкові для надання пояснень депутатами, і я розраховую на те, що у встановлений термін, тобто до наступного пленарного тижня, подання Генпрокурора будуть розглянуті Регламентним комітетом». При цьому глава парламенту наголосив, що подання не можуть вноситися пакетом, адже має бути дуже чітко дотримана процедура. Бо вже раз мали у залі ситуацію, коли процедура не була дотримана, і тоді суд відмінив рішення Верховної Ради, — зазначив А. Парубій. (Йдеться про подання щодо народного депутата України від Радикальної партії Олега Ляшка Ігоря Мосійчука. — Ред.). «Тому я як Голова Верховної Ради буду домагатися, щоб процедура по кожному поданню була дотримана, а згідно процедури кожне подання має розглядатися окремо, як окреме питання і відповідно — окреме голосування», — підкреслив А. Парубій.
На запитання щодо подальшого розвитку відносин між Україною та НАТО, і чи потрібні ми зараз Альянсу, враховуючи конфлікт на сході України, Голова Верховної Ради наголосив, що Україна повинна зробити все можливе, щоб якнайшвидше стати повноцінним членом НАТО. «Україна на сьогодні очевидно є дуже важливим і надійним партнером для НАТО, бо загроза для безпеки йде як із Близького Сходу, так і в Чорноморському регіоні є подібні проблеми, зокрема, у Грузії після окупації частини території, Молдові, де є заморожений конфлікт, і в Україні, яка сьогодні веде боротьбу, — сказав А. Парубій. — І НАТО, як структура, яка покликана забезпечувати колективну безпеку, розуміє, що без вирішення конфлікту на сході України та без зупинки російської агресії загроза поширюватиметься на інші країни.
Досвід України, яка протистоїть Росії, є потрібним і для держав-учасниць НАТО. Україна та українська армія здатні бути повноцінним надійним союзником у забезпеченні безпеки у всьому східноєвропейському регіоні, який фактично є східним кордоном НАТО. Україна може надавати дуже дієву підтримку у т. ч. і нашим сусідам із країн Балтії, та іншим країнам, які межують із РФ. Тому в мене немає сумнівів Співпраця з Україною вигідна також і НАТО».

 

ДослІвно

Віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе: «З початку 2017 року в зоні проведення АТО на Донбасі загинули 120 українських військових. Ще майже 900 бійців отримали поранення. Загинуло 47 цивільних і понад 100 цивільних поранено».



Фото 
Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua