У Києві пройшло врочисте засідання, присвячене 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.

Не самотні в своїй боротьбі

Україна стала першою серед країн СНД, що приєдналася до програми «Партнерство заради миру», наголосив у своєму виступі помічник Генерального секретаря НАТО Сорін Думітру Дукару. Тоді НАТО надавало нам допомогу в реформуванні сектору безпеки та оборони, розроблялися програми для знищення надлишкових боєприпасів та протипіхотних мін, підтримувалася програма перепідготовки колишніх військових, нагадав він. Спільно з НАТО проводилися навчання з реагування на надзвичайні ситуації, надавалася допомога з нейтралізації ядерно небезпечних об’єктів, які залишилися з часів Радянського Союзу. Українські військові літаки й кораблі брали участь у операціях під проводом НАТО в Афганістані, на Балканах, в Середземномор’ї. «Все це було досить вражаючим успіхом і демонстрацією того, що можна досягти, коли маєш чітку ціль і наміри, — зауважив пан Дукару. — І це дає надію на те, що ми можемо подолати будь-які перешкоди на нашому шляху». Він висловив жаль із приводу того, що Росія, сусідня держава, яка свого часу обіцяла захищати територіальну цілісність України, порушила її, нелегально анексувавши Крим і підтримуючи відкрито і приховано застосування сили на сході. За словами помічника Генерального секретаря НАТО, Україна стала жертвою не лише класичної форми військової агресії, але і сучасної гібридної загрози. Водночас він висловив переконання в тому, що наша країна зможе вистояти в цьому протистоянні, «тому що народ має силу, характер і волю до цього», і Україна не самотня в цій боротьбі.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зробила такий акцент: наш народ розуміє, що казки про нейтральний статус не мають нічого спільного із суворою реальністю сучасного світу. На дуже тяжкому досвіді українці переконалися, що ніякий нейтралітет і ніякі компроміси за рахунок України не врятують від агресії, а інтеграція з НАТО — це інтеграція з найбільш міцним безпековим механізмом у світі. «Щиро радію, що наші колеги з українського парламенту абсолютно відповідають на цей запит українського народу і саме тому продемонстрували повністю це 8 червня 2017 року, коли законодавчо закріпили намір України стати в перспективі членом НАТО, — наголосила вона. — Пресловута позаблоковість, яка роками змушувала нас втрачати час для перетворень, нарешті пішла у минуле».

Довести країну до тріумфу

Борис Тарасюк, який у 1997 році був послом України при НАТО, пригадав, як за дорученням Президента вів переговори з підготовки Хартії про особливе партнерство. Каже, це була цікава, але водночас складна робота. Політик відзначив двох людей, без яких цього документа не було б — тодішні постійний представник Сполучених Штатів Америки при НАТО Роберт Хантер та секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін. Обоє були присутні на урочистому засіданні і змогли поділитися своїми враженнями в залі.
Так, Роберт Хантер, говорячи про сучасний стан речей, зауважив, що народ Сполучених Штатів дуже цікавиться подіями в Україні. «Коли я прилетів у аеропорт, мені потрібно було отримати гроші, — розповів він. — Я підійшов і сказав колезі: подивіться на ці гроші, це 50, і тут обличчя Михайла Грушевського. Він був головою Центральної Ради сто років тому, коли 17 березня 1917 року Україна була оголошена незалежною державою. Ця декларація дуже схожа на ту, яку моя країна проголосила 240 років тому. Декларація про незалежність Сполучених Штатів дуже нагадувала Декларацію незалежності України 1917 року. Пропоную вам почитати і порівняти ці два документи». «Ми віримо в те, що українська демократія набере достатньо сил, щоб довести до тріумфу Україну, як це було сказано майже сто років тому», — резюмував політик.
Володимир Горбулін, який нині обіймає посаду директора Національного інституту стратегічних досліджень, у контексті співпраці з НАТО звернув увагу на новий напрямок — створення спільної платформи з вивчення досвіду гібридної війни в Україні. Торік уперше проведено тематичне дослідження стосовно протидії гібридній війні, доповідь за підсумками якого презентували на Варшавському саміті. «Пропонуємо низку форматів для такої співпраці: міжгалузеві дослідницькі проекти для теоретичного опрацювання досвіду України у протидії гібридній війні, семінари для підготовки практичних рекомендацій, навчання та тренінги як інструменти практичного вивчення досвіду й конференції для широкого обговорення та підвищення усвідомлення нових викликів та загроз національній та міжнародній безпеці», — резюмував він.
Голова Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі констатував: протягом останніх двох десятків років змінився світ і Україна. Передусім, за його словами, зміцнено європейську ідентичність України, яка нині знає, чого вона хоче і де її місце. «Попереду довга дорога, але країна знаходиться на правильному шляху і рухається дуже швидко», — зауважив політик. Українці страждають від тяжкої економічної ситуації, але було б неправильно недооцінювати позитивні зміни, які все-таки відбулися впродовж цих років, підкреслив П. Аллі. Масштаб реформ, започаткованих після вибору нового Президента, він назвав «дійсно екстраординарним».

Імперські задуми не мають перспектив

Підбиваючи підсумки засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій подякував усій парламентській делегації, яка представляє Україну в Парламентській асамблеї НАТО. «Немає жодних сумнівів, що в цьому скликанні наша депутатська група діє особливо активно», — сказав він. Політик пригадав, що в 2007 році був членом парламентської групи зі співпраці з Євроатлантичним союзом. Тоді, мовляв, колишнє керівництво країни всіма силами намагалось імітувати шлях до НАТО, а насправді одним із перших рішень після обрання В. Януковича Президентом стали зміни до закону про зовнішню і внутрішню політику, які виправили тільки нещодавно.
Протягом трьох останніх років ми відчуваємо підтримку наших партнерів із Парламентської асамблеї, наголосив А. Парубій. У буремні дні Майдану делегація асамблеї була з українцями, і їхня участь мала важливе символічне значення для утвердження правоти цінностей, за які стояв Майдан, нагадав він. «Мало хто знає, — сказав Голова Верховної Ради, — але нагороди для російських військових за захоплення Криму видавались Путіним датою 20 лютого, тобто того дня, коли розстрілювали на Майдані хлопців». Мовляв, тоді й почалася російська агресія на Україну.
Андрій Парубій пригадав перші місяці й тижні, коли почалися військові дії в Криму, а потім на сході країни. Тоді він обіймав посаду секретаря РНБО. «Ми збиралися стратегічною оперативною групою і думали, яку відповідь можна дати на ці виклики», — каже глава парламенту, апелюючи до того, що за попередньої влади проведення реформ швидше імітувалося, а українська армія і спецслужби планомірно знищувалися. Ціла низка українських підрозділів перебували під прямим впливом агентів російських спецслужб, а з початку агресії вони організовано перейшли на бік противника. Саме тоді перед Україною стало ключове питання — реформа сектору безпеки й оборони.
За допомогою передусім радників Північноатлантичного альянсу розпочалася підготовка до цих змін. «Нині можемо сказати, що крок, який прийняли спільно всім керівництвом країни, вже дає свій результат, — зауважив глава парламенту. — Тісна співпраця з НАТО, з Парламентською асамблеєю дозволила стати українській армії однією з найпотужніших у регіоні. Без сумнівів, найближчим часом вона стане однією з найпотужніших армій в Європі». За словами Андрія Парубія, українська армія стає східним щитом для НАТО. Україна в такій співпраці здобуде перемогу, переконаний він, «бо будь-які імперські задуми в цьому столітті не мали ніякої перспективи, бо вільний світ продемонстрував, що в нашій єдності ми готові зупинити будь-яку агресію і будь-яке насильство».
«Вірю, одного дня ми зберемося в цьому залі для того, щоб разом відзначити вступ України в Північноатлантичний альянс», — підсумував Голова Верховної Ради.

 

Надія ГОРБАТЮК.

 

Президент сподівається на розширення санкцій проти РФ

Зміцнення обороноздатності України й посилення інвестиційного та торговельно-економічного співробітництва стали темами перемовин Президента України Петра Порошенка з двопартійною делегацією Конгресу США у понеділок у Києві.
Глава держави, як повідомляє його прес-служба, поінформував конгресменів про ситуацію на Донбасі та продовження постійних порушень режиму припинення вогню з боку контрольованих російською стороною бойовиків. У зв’язку з цим П. Порошенко висловив сподівання, що Палата представників США підтримає нещодавню законодавчу ініціативу Сенату США, яка, зокрема, передбачає посилення та розширення санкцій проти Росії. Із конгресменами зустрівся також Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. У рамках перемовин було обговорено ситуацію на Донбасі та хід реформ.